5. Франчайзинг — один із способів реалізації інтелектуальної власності

Франчайзинг — це така організація бізнесу, в якій юридич­на особа (франчайзор) передає незалежній фізичній або юриди­чній особі (франчайзі) право на продаж продукту та послуг цієї юридичної особи за раніше визначеним законам і правилам бі­знесу, що встановлює франчайзер, за певну винагороду у вигля­ді першопочаткового внеску і періодичних відрахувань. Франчайзинг — це свого роду аренда.

Франчайзер — це юридична особа (компанія), яка видає лі­цензію або передає в право користування свій товарний знак, "ноу-хау" і операційні системи.

Франчайзі — це фізична або юридична особа, яка купляє можливість навчання і допомоги при створенні бізнесу у франчайзера і сплачує сервісну плату (роялті) за використання това­рного знаку, "ноу-хау" і системи ведення робіт франчайзора. Франчаизі сам сплачує витрати на створення бізнесу.

Франшиза — це повна бізнес-система (франчайзинговий па­кет), котру франчайзер продає франчайзі і що включає важливі матеріали, які належать франчайзеру.

Аналогія. франчайзі — президент свого бізнесу, а франчай­зер — група радників, експертів з технічних питань. Є два поширені способи стати франчайзі:

• прямий Франчайзинг (продаж франшизи напряму), як найкращий, що забезпечує добрий взаємозв'язок між франчайзером і франчаизі;

• мастер франшиза (міжнародний франчайзер продає виключні права на розвиток всієї системи на території всієї країни одному франчазі — володарю мастерської ліцензії, який на території своєї країни стає франчайзером)

Обов'язки франчайзера:

• установлення всіх виплат пов'язаних з франчайзинговою системою;

• передача ділової і технічної інформації;

• документація всіх правил і положень;

• контроль якості;

• забезпечення постійної підтримки франчайзі.

Способи продажу франшизи:

• заключення і підтримка ексклюзивних договорів про постачання;

• уточнення графіку розвитку;

• надання захищеної території.

• визначення умов розриву і продовження контракту.

Обов'язки франчайзі:

• сплата первинного внеску;

• сплата сервісного внеску (роялті);

• інші сплати (в загальний фонд реклами, придбання обладнання тощо);

• використання торгової марки (знака, бренднейму);

• відстежування виробничих стандартів;

• відстежування програми франчайзера.

Франчайзинговий договір — виключно важливий документ, який підписується сторонами на довготривалий термін і має свої особливості. Цей договір обов'язково включає визначення "інтелектуальної власності" франчайзера — торговий (товар­ний) знак, "ноу-хау", спеціальні деталі виробничого процесу, торговельні і виробничі таємниці та іншу конфіденційну інфо­рмацію.

Відповідно до функцій, які виконують договори франчайзингу поділяються на:

1. франчайзинг на переробку (виробництво);

2. франчайзинг на послуги (сервіс);

3. франчайзинг на оптову торгівлю (розподіл).

6. Трансфер технологій

Міжнародна торгівля ліцензіями об'єктивно відображає по­глиблення міжнародної спеціалізації, кооперації та інтеграції науково-виробничої діяльності фірм різних дер­жав і сприяє скороченню непродуктивних витрат суспільної праці.

За період з 1960 по 1989 р. щорічний обіг, включаючи плате­жі та надходження від ліцензійної торгівлі держав, що беруть участь у ліцензійному обміні, збільшився більш ніж у 20 разів (з 2,4 до 50,3 млрд. дол.), у 1990 р. оцінювався в 60,3 млрд. дол.

Найбільшу активність у ліцензійній торгівлі останніми рока­ми проявляли США, Японія і країни Західної Європи. Їх частка біля 90 % усіх ліцензійних платежів.

Очікується, що на ліцензійному ринку найбільший попит матимуть такі напрями розробок: технології, впровадження яких забезпечує зниження витрат матеріальних ресурсів; енер­гозберігаючі технології, заміна (там, де це можливо) енергії до­сягненнями мікроелектроніки і впровадження інтелектуальних пристроїв, розробки альтернативних концепцій виробництва енергії, зокрема використання джерел енергії, що регенерують­ся (енергії сонця, води, вітру тощо); використання нових кон­цепцій економіки і передача енергії (надпровідність, розширен­ня атомів водню та інше); технології, не пов'язані з емісією або пов'язані з нею незначною мірою; техніка, нечутлива до збоїв унаслідок помилок обслуговуючого персоналу. Крім переліче­них вище ознак технологи повинні мати високу інформаційну інтенсивність і прагнути до мініатюризації.