4. Організація охорони праці на виробництві

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управ­ління охороною праці, а саме:

¨ створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

¨ розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

¨ забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

¨ впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергоно­міки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

¨ забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

¨ забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

¨ організовує проведення аудиту охорони праці, лаборатор­них досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідли­вих для здоров’я виробничих факторів;

¨ розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробни­чих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативио-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно праців­ників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

¨ здійснює контроль за додержанням працівником техноло­гічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відпо­відно до вимог з охорони праці;

¨ організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

¨ вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формуван­ня у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за пору­шення зазначених вимог.

Служба охорони праці на підприємстві

Роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці від­повідно до Типового положення про служби охорони праці, затвер­дженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 3 серпня 1993 року № 73.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відпо­відну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

¨ видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документа­цію і пояснення з питань охорони праці;

¨ вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

¨ зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механіз­мів, устаткування та інших засобів виробництва у разі пору­шень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

¨ надсилати роботодавцю подання про притягнення до від­по­відальності працівників, які порушують вимоги щодо охо­рони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

— опрацювання ефективної цілісної СУОП;

• оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

• проведення вступного інструктажу з питань охорони праці;

• складання разом із структурними підрозділами комплексних заходів з охорони праці й розділу "Охорона праці" колективного до говору;

Служба охорони праці організовує:

а) забезпечення працюючих нормативними актами з охорони праці;

б) паспортизації цехів та атестації робочих місць;

в) обліку та аналізу нещасних випадків, профзахворювань і аварій;

г) пропаганди безпечних умов праці;

д) підвищення кваліфікації й перевірки знань посадових осіб із питань охорони праці;

Служба охорони праці бере участь у:

а) розслідуванні нещасних випадків і аварій;

б) формуванні фонду охорони праці й розподілі його коштів;

в) роботі комісії з питань охорони праці, комісії з питань атестації робочих місць, комісії по введенню в дію об'єктів виробничого й соціального призначення;

г) розробці нормативних актів підприємства;

- сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки й техніки в галузях охорони праці, захисту населення і навколишнього середовища;

Служба охорони праці виконує контроль за:

а) дотриманням чинних законодавчих та нормативних актів по садовими особами;

б) виконанням приписів органів державного нагляду та інших пропозицій;

в) відповідністю устаткування, технологічних процесів, засобів захисту працюючих нормативним актам;

г) своєчасним проведенням навчання та інструктажів працюючих і атестації посадових осіб;

д) забезпеченням працюючих засобами охорони праці, санітарії й гігієни та надання передбачених законодавством пільг і компенсацій;

е) виконанням заходів, розпоряджень із питань охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Органи управління охороною праці та обов’язки роботодавця

Державне управління охороною праці здійснюють:

 Кабінет Мі­ністрів України;

 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

 міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

 Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галу­зі охорони праці

Кабінет Міністрів України:

 забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

 подає на затвердження Верховною Радою України загально­державну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

 встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.

Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:

 проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

 розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участі профспілок;

 здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охо­рони праці;

 укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань по­ліпшення умов і безпеки праці;

 беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

 організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

 створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керів­ництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

 здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду спеціально упов­новаженого центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагля­ду за охороною праці:

 здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Рес­публіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

 розробляє за участі міністерств, інших центральних органів виконавчої вла­ди, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єд­нань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

 здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, нор­ми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

 координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої вла­ди, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адмініст­рацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підпри­ємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконав­чої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємниць­кої діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

 бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ра­дою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, ви­вчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового на­ближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнарод­них та європейських норм.

Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'яз­ковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридич­ними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці:

 забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галу­зі охорони праці;

 формують за участі представників профспілок, Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

 забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

 вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварій­но-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності;

 здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяль­ності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке за­тверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах — ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці

 затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

 приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної влас­ності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Для виконання функцій, зазначених у частині другій цієї статті, сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці

Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та Інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприєм­ствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанням функ­цій в їх апаратах створюються служби охорони праці.