3.4. Планування заходів з охорони праці

Планування заходів з охорони праці відноситься до найважливіших процесів ефективного функціонування СУОП і полягає в обґрунтуванні рішень з охорони праці і розподілу матеріальних, фінансових, людських, інформаційних та інших ресурсів для їх реалізації.

Планування заходів передбачає визначення умов праці та  реалізацію  основних  напрямків роботи  з  поліпшення охорони праці, визначення потреби у новій техніці, технології, інженерно-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту охорони праці, аналізу причин  нещасних випадків та професійних  захворювань. При цьому визначення і своєчасне корегування переліку факторів, що впливають на безпечність праці, відноситься до найважливіших етапів планування.

Суб’єкт господарювання забезпечує розробку, фінансування і реалізацію заходів, спрямованих на доведення умов та безпеки праці до вимог, викладених у колективному договорі, але не нижчих за нормативні.

Види планування та контролю стану охорони праці.

Основні  напрямки  перспективного  планування - складання комплексних планів поліпшення  стану охорони праці,  які  повинні бути  складовою частиною економічного і соціального розвитку організації:

- поточного  (річного) плану заходів з охорони праці,  що включаються до колективного договору;

- оперативних (квартального, місячного) планів по цехах, відділах  та дільницях (рішення, накази, заходи з  розслідування  нещасних  випадків,  приписи органів державного нагляду за охороною праці тощо).

На практиці планування робіт з охорони праці передбачає розробку перспективних (на 3 - 5 років) і поточних річних і оперативних (квартал, місяць, декада) планів.

Перспективні плани підприємства передбачають приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність з нормативними актами охорони праці шляхом: реконструкції; капітального ремонту; заміни обладнання; скорочення кількості працюючих, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці; будівництва і розширення сані­тарно-побутових приміщень; будівництва із зазначенням лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів з вказівкою кількості працівників, для яких будуть поліпшені умови праці. Термін, на який складаються перспективні плани, визначає керівництво підприємства з профспілками або представницький орган трудового колективу.

Поточний річний план (як розділ «Охорона праці» колектив­ного договору) складається відповідно до «Спільних рекомендацій державних органів і профспілок». Проект плану розглядається на засіданні комісії з питань охо­рони праці та виноситься на розгляд трудового колективу. Після погодження з профспілковим комітетом (чи іншим пред­ставницьким органом трудового колективу) план затверджує керівник підприємства. У колективних договорах і угодах необ­хідно передбачати найважливіші питання запобігання аварій­ності, виробничому травматизму і професійним захворюванням.

Керівних підприємства забезпечує розробку і реалізацію:

- заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- розділу «Охорона праці» колективного договору і «Угоди з охорони праці»;

- оперативних планів робіт з охорони праці відділу охорони праці та керівників структурних підрозділів.

Колективний договір (угода) відноситься до важливих документів, що регулюють відношення між працівниками і роботодавцем. Цей документ укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем. Проект колективного договору (угоди) повинен обговорюватись на зборах (конференції) трудового колективу і затверджуватись зборами (конференцією). Колдоговір повинен обов’язково включати підрозділ «Комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям». Він доповнюється переліком професій і посад працівників, яким надаються додаткова відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці; безплатний спецодяг, взуття, засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), мило, мийні засоби, захисні креми; оплачувані відпустки санаторно-оздоровчого призначення; молоко; інші продукти харчування за роботу із шкідливими умовами праці тощо. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою) працівникам пільги і компенсації не передбачені чинним законодавством.

Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік і поширюється на всіх працівників підприємства, організації чи установи, незалежно від того, чи є вони членами профспілки.

Оперативні (квартальні, місячні) плани складаються на підставі зобов'язань колективного договору та річних комплекс­них заходів, приписів органів державного нагляду, відомчого контролю і служби охорони праці підприємства, матеріалів розслідування нещасних випадків та перевірок, що проводились комісіями адміністративно-громадського контролю і профспілок, карт оцінки ризику на робочих місцях.

Призначення оперативних квартальних і місячних планів полягає у вирішенні повсякденних актуальних завдань, а також для усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків.

Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює відділ охорони праці підприємства.

Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною та іншою необхідною технічною документацією.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється керівництвом підприємства в обсязі не менше, ніж 0,5 % від суми реалізованої продукції. Витрати на охорону праці бюджетних підприємств передбачаються в державному або місцевому бюджетах і становлять не менше ніж 0,2 % від фонду оплати праці.

Контроль і нагляд за станом охорони праці спрямовані на виявлення відхилень від вимог законодавчої та нормативно-правової документації з питань охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення.

Система контролю передбачає:

- проведення щорічно 28 квітня «Дня охорони праці»;

- адміністративно-громадський контроль (внутрішній, зовнішній аудит);

- оперативний контроль керівників робіт та посадових осіб;

- контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.

- склад групи, що проводить огляд підприємства;

- періодичність оглядів підприємства;

- перелік випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства;

- перелік об’єктів, яким потрібно приділяти особливу увагу та при необхідності складання опитувального листа;

- термін усунення зауважень за протоколами оглядів;

- заходи щодо усунення виявлених недоліків;

- організація співучасті працівників у роботі групи.

Адміністративно-громадський контроль може бути три- або п’ятиступе-невим. Триступеневий вимагає:

- 1 ступінь здійснюється протягом робочої зміни або робочого дня контролюється кожне робоче місце майстром, бригадиром, начальником змін, громадським інспектором з охорони праці;

- 2 ступінь - не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу його керівником і старшим громадським інспектором профспілки структурного підрозділу;

- 3 ступінь проводиться один раз на місяць роботодавцем, головним інженером, відділом охорони праці і громадськими інспекторами з охорони праці підприємства на кожному робочому місці.

Терміни проведення п’ятиступеневого контролю:

– 1 ступінь – щоденно перед початком робочої зміни (робочого дня);

– 2 ступінь – щомісяця;

– 3 ступінь – один раз на 3 місяці;

– 4 ступінь – один раз на півроку;

– 5 ступінь – один раз на рік.

Зовнішній аудит проводиться сторонніми сертифікованими організаціями. Він здійснюється за наступними документами:

- політика підприємства з охорони праці;

- цілі управління охороною праці;

- положення про систему управління охороною праці;

- результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

- посадові інструкції щодо обов’язків і відповідальності посадових осіб у сфері СУОП;

- протоколи розгляду функціонування СУОП;

- інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

- професійні плани та процедури;

- результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП;

- реєстри нещасних випадків , аварій, порушень і корегувальні заходи;

- протоколи оглядів, що виконані керівниками підприємства.

Проведення аудиту охорони праці є обов’язковим (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Оперативний контроль включає перевірку стану безпеки на робочому місці, яка проводиться щоденно кожним співробітником, а у разі необхідності (при виконанні робіт з підвищеною небезпекою) протягом робочого дня (зміни).

Контроль служби охорони праці здійснюється за:

- дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці різних категорій працівників;

- виконанням посадових інструкцій, приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень та ін.;

- проведенням інструктажів на робочому місці, медичних оглядів працівників підприємства;

- відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, засобів колективного та індивідуального захисту;

- наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Контроль комісії з охорони праці здійснюється за:

- дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

- використанням санітарно-побутових приміщень тощо;

- забезпеченням лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, тощо;

- вільність доступу до будь-яких матеріалів з охорони праці;

- виконання відповідних програм і колективних договорів, тощо.

Питання для самоперевірки

1. Яка мета СУОПП ?

2. У чому полягають головні функції СУОПП ?

3. Як побудована СУОПП ?

4. Основні положення міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007.

5. Назвіть функціональні обов’язки з охорони праці у керівників, посадових осіб і фахівців підприємства.

6. Які обсяги фінансування заходів з охорони праці ?

7. Види планування заходів з охорони праці.

Література

1. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту охорони праці – Вимоги». OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements http://www.iso.kiev.ua/.

2. Міжнародний стандарт OHSAS 18002 «Настанова по впровадженню OHSAS 18001». OHSAS 18002 Guidelines for the implementation of OHSAS 18001 http://www.iso.kiev.ua/.

3. Про охорону праці: Закон України. – К., 1992.

4. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 http://www.dnaop.com/; http://zakon.nau.ua/.