- •1. Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •2.1. Рейкові домкрати
- •2.2. Гвинтові домкрати
- •2.3. Гідравлічні домкрати
- •2.4. Пневматичні домкрати
- •3. Обладнання, інструмент та вимірювальна апаратура
- •Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання
- •6. Протокол звіту
- •Список літератури
- •1. Мета роботи .........................………………………………. 3
- •2. Короткі теоретичні відомості ................………………….. 3
2.2. Гвинтові домкрати
Застосовують такі домкрати для підйому вантажів вагою від 0,5т до 50т і більше, а також як спеціальні і вмонтовані в машину пристрої. Вони надійні в роботі і безпечніші для обслуговуючого персоналу ніж рейкові домкрати.
Переваги гвинтових домкратів – це можливість плавного підйому і опускання вантажу, наявність самогальмування, надійність і безпечність в роботі; недоліки – низький к.к.д. (0,3-0,4) і відносні малі швидкості підйому (15-35 м/хв). Гвинтовий домкрат не має спеціальних стопорних пристроїв, так що гвинт у нього самогальмуючий, з кутом підйому гвинтової лінії 4-5. Такий малий кут значно впливає і на величину к.к.д. таких домкратів.
Гвинт домкрату виготовлюють із сталі 35 або 40 ГОСТ 1050-88, а гайку із бронзи Бр.ОФ 10-1 ГОСТ 613-79, або чавуну СЧ 15 ГОСТ 1412-85. Різьба гвинта і гайки прямокутна (ГОСТ 9484-81) або трапецієподібна одновиткова (ГОСТ 10117-82).
Гвинтові домкрати працюють за принципом кінематичної пари гвинт-гайка. Переміщення гвинта здійснюється або обертанням його в нерухомій гайці, або обертанням гайки при нерухомому гвинті. Для підвищення швидкості підйому в останньому випадку можна застосувати електропривод.
На мал.2 наведено гвинтовий пляшковий домкрат ДВ –1, що має станину 1. В станині нерухомо закріплена гайка 2, в середині якої за допомогою важеля 3 обертається гвинт 4. Для зручності обслуговування важіль 3 має тріскачку на осі якої шарнірно закріплено двосторонню заскочку 5. За допомогою упора 6 і пружини 7 заскочка 5 фіксується в певному положенні. На верхній циліндричній частині гвинта 4 жорстко заклинюється храповик 8, за допомогою якого через заскочку 5 періодичними рухами важеля 3 гвинт має можливість обертатись у будь-якому напрямі. На верхньому торці гвинта розміщена опорна голівка 9.
- 7 -
Вертикальне переміщення гвинта обмежується болтом 10 та шайбою 11, що встановлені на нижньому торці гвинта.
Зусилля робітника на важелі визначають так:
(3)
тут Q – навантаження на домкрат; (при визначенні максимального зусилля робітника слід приймати вантажопідйомність домкрата);
d2 – середній діаметр різьби;
–
кут тертя,
6;
- кут підйому гвинтової різьби, встановлений з умов самогальмування = 4;
f – коефіцієнт тертя, f = tg = 0,08…0,1;
dсер – середній діаметр опорної голівки.
D1 – зовнішній діаметр опорної голівки;
dОТВ – внутрішній діаметр опорної голівки;
L – довжина важеля.
2.3. Гідравлічні домкрати
Цей тип домкратів в останній час здобув дуже широке розповсюдження завдяки таким перевагам як велика вантажопідйомність (300-500 т); порівняно високий к.к.д. (до 0,7- 0,75) плавність підйому і опускання, можливість зупинки вантажу в будь - якому положенні.
Гідродомкрати широко застосовують у будівництві, на транспорті, там де немає можливості застосувати стаціонарні підйомні машини і необхідні великі зусилля.
Промисловість виготовляє спеціальні мастила для гідродомкратів. Як амортизаційну рідину АЖ -12т ( ГОСТ 23008-78) та дистиляційне масло для гідравлічних пристроїв типу АМГ-10 (ГОСТ 6794-75).
Крім того, робочою рідиною в домкратах може бути вода, суміш води із спиртом, гліцерин або веретенове масло (при низьких температурах), а також автол, дизельне масло. Останні масла, в основному, застосовуються в начіпних системах для сільськогосподарських машин.
- 8 -
Рис. 3. Схема гідравлічного домкрата
- 9 -
У домкратах застосовують їх у виняткових випадках, так як вони мають
велику в’язкість, що впливає суттєво на величину к.к.д.. При перекачуванні його із одного об’єму в інший необхідно прикладати великі зусилля.
За конструктивними ознаками гідравлічні домкрати ділять на такі три основних типи:
одинарні, що дозволяють піднімати вантаж на висоту, що дорівнює довжині штока;
телескопічні, шток яких складається із кількох складових частин, що дозволяє збільшити висоту підйому в 2-3 рази порівняно з одинарними домкратами; при подачі робочої рідини під поршень проходить послідовне висування спочатку зовнішнього, а потім внутрішніх поршнів до упора заплечиків;
безперервні, які являють собою конструктивну різновидність гідравлічного домкрата, у якого при підйомі вантажу рухається циліндр. Основна перевага такого домкрата полягає в можливості підйому вантажу на висоту, що перевищує величину ходу циліндра.
Гідравлічні домкрати виконуються у вигляді двох сполучених резервуарів 1 і 2, обладнаних поршневим насосом 3 і клапанами (рис. 3). Клапанів домкрат має три: нагнітаючий 4, всмоктуючий 5 і перепускний 6. Резервуар 1 є баком для робочої рідини, а резервуар 2 – робочим циліндром великого діаметра. Насос 3 має плунжер малого діаметра і приводиться в рух за допомогою важеля 7.
При роботі домкрат розташовують під вантажем або машиною. Рухом важеля плунжер насоса засмоктує рідину із резервуара і подає його в циліндр під поршень з наконечником і манжетою 8, який через шток 9 натискує на вантаж Q. Так відбувається підйом. Опускання вантажів виконується з допомогою перепускного клапана 6, при відкручуванні якого вантаж витісняє рідину з циліндра 2 назад до резервуару 1. Для заповнення резервуару 1 робочою рідиною служить пробка 10, а тяга 11 з’єднує важіль 7 з корпусом домкрата.
Загальне передаточне число гідродомкрата визначається за такою формулою:
(4)
де D – діаметр циліндра, мм;
- 10 -
d – діаметр поршня насоса, мм;
L,
-
відповідно
довжина важеля і виліт кулачка, мм.
Основна силова залежність домкрата записується так:
,
(5)
де Q – вантажопідйомність домкрата, Н;
FP – зусилля на важелі, Н;
– коефіцієнт корисної дії домкрата.
Зусилля робітника на важелі при відомій вантажопідйомності та геометричних розмірах і к.к.д.:
(6)
