5. Мозочок. Його функції, симптоми ураження.

Фізіологія мозочка

Мозочок – це непарне утворення, розташований по заду довгастого мозку та моста, зверху прикритий потиличними долями півкуль великого мозку.

Функції мозочка вивчались на тваринах, у яких був видалений мозочок. Рухові розлади у цих тварин характеризуються чотирма «А»:

• атонія – це зникнення, або зниження м’язового тонусу

• астенія – швидка втомлюваність м’язів(тварина часто лягає відпочивати)

• астазія – мимовільні рухи кінцівок і голови. Внаслідок цих розладів у тварини порушується координація рухів: відмічається шатка хода, розмашисті, неловкі, неточні рухи:

весь цей комплекс рухових розладів отримав назву –

• мозочкової атоксії – порушення координації рухів(тварина не може попасти мордою в миску з їжею).

Подібні порушення спостерігаються і у людини при вражені мозочка. Через деякий час після видалення мозочка всі рухові розлади згладжуються. Але якщо у тварин видалити моторну область кори великого мозку, то рухову розлади знову посилюються, і більше ніколи не відновлюються.

Функції мозочка

І - По образному виразу Л.А.Арбелі «мозочок» - є помічником кори головного мозку по управлінню скелетними м’язами і діяльності вегетативної НС.

Він регулює тонус м’язів і положення тіла в просторі.

ІІ – мозочок – є одним з вищих центрів координації рухових актів

ІІІ – регулює рівновагу тіла, нормальний розподіл м’язового тонусу

ІV – регулює координацію рухів

V – регулює вегетативні функції(прийом їжі, температура тіла…)

6. Середній мозок. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси.

Фізіологія проміжного мозку

Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом, по сторонам зростається з великими півкулями. Основними утвореннями проміжного мозку є:

І – зорові бугри(таламус) і

ІІ – підбугрова область(гіпоталамус)

Зорові бугри – це парне скупчення сірої речовини яке оточене білою, мають форму яйця.

7. Таламус. Його функції.

Функції таламуса:

1. На ядрах зорових бугрів проходить переключення всіх видів чутливості, які ідуть до кори, крім нюху.

2. Приймає участь в регуляції сну і неспання, емоцій і психічної діяльності.

3. Регулює температуру тіла, обмін жирів, тиск крові.

4. Специфічні ядра таламуса – отримають інформацію від рецепторів і передають визначні зони кори,

• неспецифічні ядра не мають прямого зв’язку з рецепторами

5. При пошкодженні зорових бугрів у людини спостерігається:

• повна втрата чутливості або її зниження на протилежній стороні

• випадають скорочення мімічної мускулатури

• можуть бути розлади сну, зниження слуху, зору

8. Гіпоталамус. Його функції. Ретикулярна формація.

Гіпоталамус міститься під зоровими буграми, має тісний анатомічний і функціональний зв’язок з гіпофізом – залозою внутрішньої секреції. Через різні нервові шляхи він сполучається з коро великого мозку і іншими відділами ГМ.

Функції гіпоталамічної області:

1. Приймає участь в регуляції різних видів обміну речовин(білків, жирів, вуглеводів, солей, води)

2. Регулює теплоутворення і тепловіддачу

3. Регулює стан сну і неспання

4. В ядрах гіпоталамуса утворюється ряд гормонів, які потім депонуються в задній долі гіпофіза

5. Передні відділи гіпоталамуса – є вищими центрами парасимпатичної НС; задні – симпатичної. Через ці центри гіпоталамус впливає на діяльність внутрішніх органів

6. Приймає участь в регуляції залоз внутрішньої секреції, так як зв’язаний з гіпофізом

7. Входить до складу адаптаційної гіпоталамо-гіпофізарної системи, яка бере участь у стресових реакціях. Тут знаходиться центр емоцій

Роль базальних ядер

До підкоркових(базальних) ядер відносяться 3 парних утворення:

1. Хвостате ядро

2. Шкарлупа чечевицеподібного ядра

3. Бліда куля

Базальні ядра розташовані

• всередині великих півкуль в нижній частині

• між лобними долями і проміжним мозком

Хвостате ядро і шкарлупа чечевице подібного ядра розглядаються

як єдине утворення – смугасте тіло.

Функції смугастого тіла:

1. Регулює складні рухові реакції, безумовнорефлекторні реакції – біг, плавання, стрибки. Ця функція відбувається через блідий шар, гальмуючи його діяльність.

2. Через гіпоталамус регулює вегетативні функції організму.

3. Разом з ядрами проміжного мозку забезпечує здійснення складних безумовних рефлексів – інстинктів.

Функції блідої кулі:

1. Є центром складних рухових рефлексів(хода, біг)

2. Формує складні мімічні реакції

3. Приймає участь в правильному розподілі м’язового тонусу

4. При враженні блідої кулі рухи втрачають свою плавність, стаючи скованими

Враження базальних ядер призводить до хвороби Паркенсона, головними симптомами якої є регідність, тремор і акінезія, спостерігається воскова регідність, сильне тремтіння пальців, губ і інших частин тіла. Під час ходи хворий іде маленькими шажками, зігнувшись вперед.

Хорея – спадкове дегенеративне захворювання базальних ядер. Відсутність гальмування призводить до виникнення не підвласних судомних посмикувань.

Ретикулярна формація стовбуру мозку

Ретикулярна формація – це сітчасте утворення – скупчення нервових клітин, оточених численними волокнами, які по різному спрямовані та утворюють щось на зразок сітки. Вона розташована у глибоких структурах довгастого, середнього та проміжного мозку(стовбура мозку). Через ретикулярну формаці. Проходять всі висхідні і низхідні провідні шляхи.

Функції ретикулярної формації:

1. Фільтрує інформацію, яка надходить від різних органів чуття.

2. Визначає загальний рівень збудження мозку.

3. Регулює цикл «сон – неспання»

4. Забезпечує вибіркову чутливість на сприйняття подразнень.

5. На кору Р.Ф. діє підтримуючі стан бадьорості і концентрації уваги.

6. Подразнення Р.Ф. не викликає скорочення м’язів, не змінює існуючих рухів, а робить їх більш відповідними до подразника.

Ретикулярна формація має зв’язок з:

• ЧМН

• З мозочком

• СМ

• Проміжним мозком

• І корою великих півкуль

Р.Ф. проявляє висхідні і низхідні впливи на ЦНС:

Висхідні впливи Р.Ф.	Низхідні впливи Р.Ф.
1. Активують діяльність кори великих півкуль головного мозку 2. Визначають рівень активності всього організму 3. Р.Ф. це своєрідний акумулятор мозкової енергії 4. Вона регулює: - сон і стан неспання - звичайні і інтенсивні форми поведінки 5. Бере участь у здійсненні умовно-рефлекторних реакцій 6. Регулює свідомий і несвідомий стан.	1. Поліпшують або гальмують функції нейронів СМ 2. Підвищення тонусу скелетних м’язів відбувається шляхом активації гама-мотонейронів передніх рогів СМ.

Функції кори головного мозку. Функціональне значення окремих

зон кори

Кора великого мозку – це вищий і наймолодший відділ ЦНС. Кора складається з 14-17 млрд червоних клітин, їх відростків і нейроглії. Нейрони розташовані шістьма шарами.

Відростки нервових клітин, які зв’язують різні відділи однієї півкулі називають асоціативними, різних півкуль – комісуральними, які зв’язують кору з іншими відділами ЦНС – провідниковими.

Одним із основних методів вивчення функцій кори головного мозку є запис біострумів кори – електроенцефалограма (ЕЕГ)

На ЕЕГ виділяють 4 види різної частоти і величини хвилі:

• дельта – найповільніші

• тета – більш швидкі

• альфа – швидкі

• бета – найшвидші

Частота хвиль залежить від стану мозку:

• в стані спокою і при закритих очах – дельта

• при деякій активності – альфа і тета

• при високій активності – бета хвилі(при розв’язанні задач)

Функції кори великого мозку:

1. Здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем за рахунок безумовних і умовних рефлексів.

2. Вона є основою поведінки вищої нервової діяльності організму.

3. За її рахунок здійснюються вищі психічні функції – мислення, свідомість.

4. Регулює і об’єднує роботу всіх внутрішніх органів і регулює обмін речовин.

Таким чином, кора контролює процеси, які відбуваються в організмі, а також всю діяльність людини. Павлов казав, що кора – є розпорядником і розподільником всієї діяльності тваринного і людського організму.

Функціональні зони кори великих півкуль

Павлов встановив, що різні ділянки кори мають різне функціональне значення.

Одні керують рухами, другі чутливими функціями, треті – вегетативними функціями.

Ці ділянки отримали назву – функціональних зон кори. Чітких границь між ними немає. Клітини однієї зони переходять в другі зони, однак в центрі кожної зони розміщені найбільш централізовані клітини.

Функціональні зони кори:

• чутливі(сенсорні)

• рухливі(моторні)

• німі(асоціативні)

• лімбічна система

Чутливі зони розміщені в різних долях півкуль:

• зона зорового аналізатора – в потиличній долі

• зона слухового аналізатора – в скроневій долі

• зона шкіряної чутливості представлена задньою центральною звивиною(тактильна, больова, температурна). Враження цієї звивини на одній стороні призводить до порушення шкіряної чутливості на протилежній стороні тіла

• смакова зона розташована в лімбічній системі (гачок) кори великого мозку. При її враженні спотворюється або втрачається смак

• за функцію мови відповідають декілька зон:

І – в лобній долі лівої півкулі розташований моторний центр мови. При її враженні мова затруднена або неможлива.

ІІ – в скроневій області знаходиться сенсорний центр мови. Враження цієї зони призводить до розладів сприйняття мови. Хворі не розуміють значення слів, хоча самі здібні казати слова.

ІІІ – в потиличній долі кори великого мозку є зони, котрі забезпечують сприйняття письмової (зорової) мови. При враженні цих зон хворий не розуміє письмовий текст.

Моторна зона представлена передньою центральною звивиною. При її подразненні виникають скорочення скелетних м’язів на протилежній стороні. Верхні ділянки цієї зони зв’язані з рецепторами м’язів нижніх кінцівок, середні - м’язів тулуба, нижні – м’язів голови.

В залежності від ширини враження передньої центральної звивини наступають паралічі (повна відсутність рухів), або парези (послаблення рухів).