2. Аналіз фінансової незалежності підприємства

Фінансова незалежність підприємства— це фінансовий стан, при якому підприємство здатне забезпечити свій розвиток та відповісти на вимоги зовнішньо­го середовища. За умов фінансової незалежності підприємство має безперервний процес фінансово-господарської діяльності, вільно маневрує грошовими коштами, оновлює та розширює виробництво.

До основних показників, що характеризують фінансову незалежність підприємства, належать:

• коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

• коефіцієнт фінансової залежності (мультиплікатор влас­ного капіталу);

• коефіцієнт концентрації позичкового капіталу;

• коефіцієнт фінансового ризику;

• коефіцієнт фінансової стабільності;

• коефіцієнт довгострокової заборгованості;

• коефіцієнт покриття відсотків (покриття фінансових ви­трат);

• коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності (Кфн) (коефіцієнт автономії, коефіцієнт власності, коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує концентрацію власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності обчислюється відно­шенням суми власних коштів (ВК) до валюти балансу (ВБ):

КФН = ВК/ВБ

Багато аналітиків вважають, що коефіцієнт автономії не повинен бути меншим за 0,5-0,6. Хоча, наприклад, у японських компаніях він, як правило, дорівнює 0,2—0,3. У більшості віт­чизняних сільськогосподарських підприємств значення цього коефіцієнта коливається в межах 0,8—0,9, що, безумовно, не є свідченням їхньої фінансової стабільності, а свідчить лише про обмеженість та недоступність зовнішнього фінансування.

Зростання коефіцієнта фінансової незалежності означає підвищення фінансової стійкості підприємства і є позитивним моментом.

Водночас зростання коефіцієнта фінансової незалежності може і не сприяти збільшенню виробничої активності підпри­ємства, зростанню його рентабельності. Аналізуючи коефіці­єнт фінансової незалежності, необхідно передусім звертати увагу на наявність економічно виправданих зовнішніх джерел фінансування в пасиві балансу. Якщо підприємство веде агре- сивну політику, спрямовану на завоювання ринків збуту своєї продукції, розширює виробничі потужності, то величина кое­фіцієнта фінансової незалежності навіть на рівні 0,2 — 0,3 не свідчить про його критичний фінансовий стан.

Тим часом, якщо більшість позикового капіталу являє со­бою прострочену кредиторську заборгованість та кредити, не сплачені в строк, то і величина коефіцієнта фінансової неза­лежності на рівні 0,8 — 0,9 може виявитися занадто низькою.

Коефіцієнт фінансової залежності (КФЗ) розраховується відношенням валюти балансу до влас­ного капіталу, є оберненим показником до коефіцієнта фінан­сової незалежності. Для коефіцієнта фінансової залежності ре­комендоване значення менше ніж 2 (тобто 1/0,5).

КФЗ= ВБ/ ВК

або

КФЗ = 1/КФН

Коефіцієнт фінансової залежності ще має назву мультиплі­катор власного капіталу.

Мультиплікатор власного капіталу (Кмвк) пов'язує рентабельність активів та рентабельність влас­ного капіталу. Показує, у скільки разів рентабельність власно­го капіталу більша рентабельності активів.

КмВК = Кфз = ВБ=А /ВК

Якщо мультиплікатор власного капіталу помножити на ре­нтабельність активів (відношення чистого прибутку до акти­вів), то отримаємо рентабельність власного капіталу (відно­шення чистого прибутку до власного капіталу):

КмВК* ЧП/А = А/ВК*ЧП/А = ЧП/ВК

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу (КкПК) розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до валюти балансу або як різниця між 1 та коефіцієнтом фі­нансової незалежності. Показує частку залученого майна втивах підприємства та ступінь залежності підприємства від кредиторів.

Зростання цього показника за часом означає посилення за­лежності підприємства від зовнішніх, інвесторів, що є негатив­ною тенденцією:

КкПК = ПК/ ВБ

або

КкПК= 1-Кфн = 1 – 1/ Кфз

Відповідно можна записати, що

Кфн = 1 – КкПК та Кфз = 1/ 1- КкПК

Коефіцієнт фінансового ризику (Кфр) (коефіцієнт фінансового левериджу) характеризує співвідно­шення позикових та власних коштів. Рекомендоване значення менше 1:

Кфр = ПК/ ВК

Коефіцієнт фінансового ризику показує, кількість позико­вих коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Чим вище його значення, тим вищий ризик вкладання капіталу в підприємство. Нормальним вважа­ється співвідношення 1:2, за якого одна третина загального фінансування сформована за рахунок позикових коштів.

З одного боку, динаміка збільшення коефіцієнта фінансово­го ризику веде до посилення залежності підприємства від по­зикового капіталу, зниження його фінансової незалежності, зменшення фінансової стійкості. Але в той же час підприємст­во може бути зацікавлене у використанні позикових коштів з двох причин. По-перше, фінансові витрати зменшують вели­чину прибутку до оподаткування, а по-друге, якщо фінансові витрати менші, ніж величина прибутку, отриманого від вико­ристання позикових коштів, то це сприяє зростанню рентабе­льності власного капіталу.

У різних галузях співвідношення позикових та власних ко­штів неоднакове. Це залежить як від менталітету країни, так і від оборотності капіталу. Чим вища оборотність капіталу, тим більшим може бути цей коефіцієнт Взаємозв'язок коефіцієнта фінансового ризику та коефіціє­нта фінансової залежності:

Коефіцієнт фінансового ризику можна розраховувати не тільки за всім позиковим капіталом, а й за кожним його дже­релом. Так, коефіцієнт фінансового ризику можна визначити як відношення довгострокових зобов'язань (ДЗ) до власного капіталу:

Кфр = ДЗ/ ВК ≤ 0,25

Цей коефіцієнт дає змогу оцінити фінансову стабільністьпідприємства з точки зору структури джерел фінансування не­оборотних активів і робочого капіталу. Як відомо, власний ка­пітал підприємства та довгострокові зобов'язання е джерелами фінансування саме цих видів активів

Коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) характеризує покриття боргів власним капіталом. Роз­раховується відношенням власних коштів до позикових, є обе­рненим показником до коефіцієнта фінансового ризику:

Кфс = ВК ПК

Рекомендоване значення більше ніж 1. Але, як свідчить до­свід багатьох підприємств, величина коефіцієнта фінансової стабільності коливається в досить широких межах залежно від галузевої належності підприємства.

Більшість західних аналітиків вважають оптимальним зна­чення коефіцієнта фінансової стабільності 0,5-—0,7. У вітчиз­няних сільськогосподарських підприємств останнім часом він перебуває, як правило, в межах 4—6, що знову ж свідчить про те, що підприємства ведуть виробничу діяльність майже ціл­ком за рахунок власних ресурсів.

Коефіцієнт довгострокової заборгованості (Кдз) (коефіцієнт фінансової залежності капі­талізованих джерел) характеризує загальну капіталізацію під­приємства, оскільки суму довгострокових зобов'язань і власного капіталу називають ще загальною капіталізацією підприємст­ва. Показує відсоток довгострокових зобов'язань у капіталізо­ваних джерелах.

Кдз = ДЗ /ВК + ДЗ

Підвищення цього показника свідчить, з одного боку, про посилення залежності від зовнішніх кредиторів, а з іншого — про ступінь фінансової надійності підприємства і довіри до нього банків і населення.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих дже­рел (Кфнкд) показує відсоток власного капіталу в капіталізо­ваних джерелах:

КФНКД = ВК / ВК+ДЗ

Коефіцієнт покриття відсотків (Кпв) (коефіцієнт покриття фі­нансових витрат) є відносним показником довгострокової пла­тоспроможності. В чисельнику береться величина прибутку до сплати відсотків та податків (ЕВІТ), у знаменнику— витрати на сплату відсотків:

Кпв = Прибуток до сплати податків + Витрати на сплату відсотків

Витрати на плату відсотків

Коефіцієнт покриття відсотків характеризує потенційну можливість підприємства погаєити позику, ступінь захищено­сті кредиторів від несплати відсоткових платежів.

Зменшення цього коефіцієнта в динаміці свідчить про збі­льшення витрат підприємства на сплату відсотків за кредит.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМнВК) визначає частку власного капіталу, що вкла­дена в оборотні активи. Розраховується відношенням робочого капіталу (РК) до власного капіталу. Характеризує ступінь мо-. більності власного капіталу, тобто показує ту частину власно­го капіталу, яка знаходиться в обігу і використовується для фінансування поточної діяльності:.

КМнВК = РК /ВК

Для забезпечення гнучкості при використанні власних ко­штів підприємства коефіцієнт маневреності власного капіталу має бути досить високим. Позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.