Модуль і. Наукові основи декоративного розсадництва:

1.Сучасні технології генеративного розмноження декоративних рослин 2 год.

2. Сучасні технології вегетативного розмноження декоративних рослин 2 год.

3.Особливості організації сівозмін в сучасних розсадниках 2 год.

4.Технологічні вимоги до обробітку ґрунту в розсадниках: строки та якісні параметри обробітку в різних полях розсадника, ґрунтообробні знаряддя та механізми, контроль якості робіт – 2 год.

5.Обґрунтування системи застосування добрив, розрахунок потреби в добривах, калькуляція затрат зв’язаних із застосуванням добрив – 2 год.

6. Розрахунок системи зрошення посівного та шкільного відділень розсадника – 2 год.

7. Оцінка забур’яненості площ, заселеності шкідниками і підбір гербіцидів та інсектицидів для захисту насаджень від бур’янів і шкідників. Розрахунок потреби в засобах захисту та воді.

8.Особливості вирощування плодових рослин у маточному та шкільному відділенні розсадника – 2 год.

9.Особливості вирощування і формування щеплених форм дерев і кущів – 2 год.

10. Особливості вирощування та формування дерев та кущів у шкілці архітектурних форм – 2 год.

11.Особливості вирощування декоративних рослин із закритою кореневою системою – контейнерна культура – 2 год.

12.Особливості розмноження та вирощування багаторічних трав’янистих рослин в розсаднику – 2 год.

13.Особливості розмноження та вирощування троянд в розсаднику – 2 год.

14. Інвентаризація садивного матеріалу. Порядок обліку садивного матеріалу в розсаднику. Визначення якісних параметрів саджанців.

Модуль І. Наукові основи декоративного розсадництва

Лабораторна робота 1

Особливості передпосівної підготовки насіння та вирощування сіянців.

У сучасних розсадниках значна частина садивного матеріалу вирощується з насіння. Перевагою генеративного розмноження є можливість швидкого отримання значної кількості сіянців, які мають ознаки материнської і батьківської рослини, що підвищує їх адаптивну здатність. Цей спосіб розмноження застосовують для розмноження видів деревних і трав’янистих рослин та деяких сортів квітів. Без генеративного розмноження та природного або штучного відбору особин, які є найбільш пристосованими до нових умов існування, неможлива інтродукція рослин.

Проте у порівнянні з польовими культурами насіннєве розмноження багатьох рослин потребує спеціальної підготовки насіння, без якої отримання повноцінних якісних сходів практично не можливе. Справа у тому, що в ході еволюції багато видів деревних рослин набули пристосування – вимушений спокій насіння, яке сприяло виживанню виду. Тривалість періоду спокою неоднакова для насіння різних видів рослин і коливається у великих межах, залежно як від умов навколишнього середовища, так і від біологічних особливостей виду рослин. У насіння деяких порід він дуже короткий, так званий вимушений або екзогенний спокій. У часі він збігається із фазою бубнявіння насіння. Насіння з таким спокоєм не проростає тільки внаслідок відсутності належних умов зовнішнього середовища (кисню, тепла, води).

Стан насіння, коли спокій зумовлений не чинниками зовнішнього середовища, а внутрішніми причинами (ендогенними), називають органічним (глибоким) або ендогенним спокоєм.

Для насіння, що перебуває у стані вимушеного спокою, достатньо забезпечити потрібну для бубнявіння вологість, доступ кисню і належні температурні умови, і воно починає проростати, тому висіяне без спеціальної підготовки насіння з ознаками вимушеного спокою дає нормальні та дружні сходи (береза повисла, сосна звичайна, ялина європейська, ялиця біла, вільха, в'язові та ін.). Натомість проростання насіння, що перебуває у стані органічного спокою, можливе лише за умови його спеціальної підготовки, яка полягає в дії певного комплексу чинників з метою нейтралізації механізмів, що гальмують процес проростання.

За М.Г.Ніколаєвою (1979), розрізняють такі групи екзогенного, ендогенного та комбінованого органічного спокою:екзогенний (хімічний, фізичний, механічний); едогенний (морфологічний, фізіологічний); комбі-нований.

До групи екзогенного спокою належать фізичний (зумовлений водонепроникністю насінних покривів) та хімічний і механічний типи спокою (внаслідок хімічного чи механічного опору зовнішніх покривів – оплодня або шкірки).

До групи ендогенного спокою належать види спокою, зумовлені передусім станом зародка: його морфологічною та анатомічною недо-розвиненістю — морфологічний спокій, особливим фізіологічним станом — фізіологічний спокій, або поєднанням обох причин – морфофізіологічний спокій.

Підготовка насіння до сівби – технологічний комплекс заходів, що забезпечують: а) подолання глибокого насінного спокою; б) стимулювання енергії проростання насіння; в) прискорення росту сходів; г) знищення шкідників і збудників хвороб.

Найбільш розповсюдженими способами підготовки насіння до висіву є: стратифікація, снігування, намочування у воді та розчинах мікроелементів, обробка стимуляторами росту, скарифікація, гідро-термічна та хімічна обробка, протруювання та ін.

Снігування та намочування у воді найчастіше застосовують під час передпосівної підготовки хвойних видів (ялина, ялиця, сосна, псевдо тсуга) та деяких дрібнонасінних видів красиво квітуючих кущів (вейгела, садовий жасмин, дейція). Скарифікація – примусове руйнування насіннєвої оболонки найчастіше застосовується для видів родини бобових і цезальпієвих. Процес скарифікації може бути проведений механічним, термічним або хімічним способом. Стратифікація – тривале утримання насіння змішаного з піском або торфом у вологому стані за невисоких температур (+ 2-5 ºС) і періодичного перемішування, що сприяє руйнуванню оболонки і вимиванню інгібіторів, формуванню зародка, тобто подолання екзогенного або ендогенного вимушеного спокою.

За висіву у відкритий грунт глибина загортання насіння зазвичай у 3-4 рази більша ніж діаметр насіння. Висівають насіння у добре підготовлений грунт, стрічками або рядками, іноді суцільним посівом. У стрічці може бути 3-6 рядків віддаль між якими коливається від 10 до 20 см. Міжряддя між стрічками становить від 60 до 80 см. За механізованого обробітку міжрядь ця віддаль визначається шириною колії трактора (140-180) см. Посівну норму і вихід стандартних сіянців визначають на 1 м погонний борозенки і на 1 га.

Мета роботи: ознайомитися з сучасними технологіями генеративного розмноження рослин. Набути практичних навичок з передпосівної підготовки та посіву насіння і вирощування сіянців.

Завдання роботи:

1. Вивчити типи спокою насіння та навчитися застосовувати відповідні заходи для його подолання;

2. Навчитися визначати оптимальні строки і схеми посіву та глибину загортання насіння залежно від біологічних властивостей рослин та конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

3. Засвоїти послідовність виконання технологічних операцій і навчитися складати технологічні карти для визначення затрат і собівартості вирощування певних видів садивного матеріалу.

4. Розрахувати загальні витрати матеріалів, коштів, людино-днів необхідних для вирощування садивного матеріалу згідно індивідуальним завданням. Встановити собівартість сіянців, обрахувати рентабельність виробництва.