- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лабораторна робота №1 Вивчення принципів побудови бес моніторингу стану пацієнта на прикладі 12-канального електрокардіографа “ucard-200” та реанімаційно-хірургічного монітора “um-300”
- •Теоретичні відомості
- •Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •Робоче завдання частина I
- •Частина II
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення принципів побудови бес електрокардіографії високого розрізнення (екг вр) та розробка прикладних програм обробки електрокардіосигналів
- •Теоретичні відомості
- •Робоче завдання частина і
- •Частина іі
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Вивчення та реалізація методів визначення та аналізу варіабельності ритму серця
- •Теоретичні відомості
- •Робоче завдання
- •Робоче завдання
- •Реалізація перетворення Радона в середовищі Matlab
- •Корисні функції
- •Робоче завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Вивчення та реалізація методів цифрової обробки узд зображень на прикладі виявлення хромосомних патологій плоду
- •Теоретичні відомості Основні акустичні властивості досліджуваних середовищ
- •Загальні принципи формування ехозображень
- •Типи одновимірних і двовимірних зображень
- •Ультразвуковий скринінг хромосомної патології плоду
- •Робоче завдання
- •Лабораторна робота №7 Вивчення та реалізація методів оцінювання перфузії міокарда за данними сцинтиграфії
- •Теоретичні відомості
- •1. Планарна сцинтиграфія міокарда
- •2. Однофотонна емісійна комп'ютерна томографія (офект)
- •3. Позитронно-емісійна томографія (пет)
- •4. Комплексні методи (офект / кт, пет / кт)
- •Цифрова обробка сцинтиграфічних зображень
- •Реалізація просторової та частотної фільтрації міокардіосцинтиграфічних зображень в середовищі Matlab
- •Робоче завдання: частина і
- •Частина іі Необхідні функції:
- •Цифровий кількісний аналіз в коронарній ангіографії
- •Робоче завдання:
- •Контрольні питання список літератури
Робоче завдання частина I
Ознайомитися з інструкцією для експлуатації електрокардіографа UCARD-200:
призначення пристрою;
короткі технічні характеристики приладу;
конструктивне виконання приладу: елементи керування та індикації, термопринтер, інтерфейси;
підготовка до роботи;
структура меню, конфігурація режимів роботи та параметрів;
автоматичний аналіз ЕКГ;
записи.
Підготувати прилад до роботи відповідно до інструкції по експлуатації.
Увімкнути режим калібрування. Провести конфігурацію параметрів пристрою.
Ознайомитися з можливостями приладу на практиці.
Вимкнути режим калібрування.
Вибрати та переглянути запис ЕКГ з енергонезалежної пам'яті.
Ознайомитися з результатами аналізу запису ЕКГ. Вихідні дані та результати аналізу (усереднені комплекси QRS, таблиця аплітудно-часових параметрів) занести до протоколу.
Передати дані на ПК за допомогою програмного забезпечення CardioPhone.
Проаналізувати на ПК прийняті дані.
За бажанням за допомогою приладу UCARD-200 провести реєстрацію й аналіз реальних сигналів ЕКГ.
Частина II
1. Ознайомитися з інструкцією для експлуатації реанімаційно-хірургічного монітора UM-300, а саме, прочитати розділи щодо:
призначення пристрою;
коротких технічних характеристик приладу;
конструктивного виконання приладу: елементів керування та індикації, термопринтера, інтерфейсів;
підготовки до роботи;
структури меню, конфігурації режимів роботи та параметрів;
системи тривог та оповіщень;
трендів;
записів.
Підготувати прилад до роботи відповідно до інструкції по експлуатації.
Включити демонстраційний режим. Ознайомитися з параметрами, що моніторуються приладом. Провести конфігурацію параметрів пристрою.
Ознайомитися з можливостями приладу на практиці.
Занести до протоколу параметри, що моніторуються приладом.
Виключити демонстраційний режим.
Вибрати та переглянути запис з енергонезалежної пам'яті. Занести до протоколу діагностичні показники.
Переглянути тренди. Результати занести до протоколу.
За допомогою утиліти umview зберегти у файл даних сигнали тривалістю не менш 60 с. Занести значення ЧСС по каналу ЕКГ та значення SpO2 до протоколу.
Розробити стійкий до артефактів алгоритм обчислення ЧСС по каналу ЕКГ та SpO2. Реалізувати алгоритм у вигляді програми. Порівняти розраховані показники ЧСС з показниками, отриманими під час моніторингу.
*Провести реєстрацію та аналіз реальних сигналів з використанням каналів ЕКГ, SpO2 та температури.
Контрольні запитання
Яке призначення приладу UCARD-200?
Які режими роботи реалізовано в UCARD-200?
Які системи відведень широко застосовуються в електрокардіографії?
На основі яких даних ставиться попередній висновок?
Для чого призначаються фільтри 50 Гц та 35 Гц?
Яка смуга частот потрібна для якісної реєстрації ЕКГ сигналу?
Охарактеризуйте основні діагностичні показники ЕКГ.
Яка мета попередньої обробки сигналу ЕКГ?
Яким чином відбувається передача даних з UCARD-200 на ПК?
Наведіть структурно-функціональну схему приладу UCARD-200.
Призначення реанімаційно-хірургічного монітора UM-300.
Основні можливості реанімаційно-хірургічного монітора UM-300.
Які дані використовуються для обчислення ЧСС?
Які системи відведень ЕКГ застосовуються під час моніторингу за допомогою реанімаційно-хірургічного монітора UM-300?
Основи імпедансного методу виміру частоти дихання.
Який принцип лежить в основі неівазивного методу вимірювання артеріального тиску?
Який принцип лежить в основі неінвазивного вимірювання SpO2?
Що відображає фотоплетизмограма?
Для чого призначені тренди?
Для чого призначена система тривог та оповіщень?
Яка мета попередньої обробки сигналів?
Яким чином відбувається передача даних з UM-300 на ПК?
