План семінарського заняття (4 години-2 семінари)

1	Цивілізаційна парадигма суспільства.
2	Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки
3	Історичні типи господарських систем та способи їх організації
4	Суспільний поділ праці та власність на засоби виробництва як фактори розвитку господарської системи.
5	Предмет історії економіки та економічної думки.
6	Методологічні засади та методи історії економіки та економічної думки
7	Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації в контексті цивілізаційної парадигми.

Для розуміння природи та особливостей функціонування сучасних економічних систем необхідно розкрити їх історичний розвиток. Адже цілісність та взаємо обумовленість усих сторін економічних систем не дозволяють розірвати замкнене коло їх взаємної детермінації, виявити закономірності взаємозв’язків між ними. Тому передумовою пізнання економічних систем є опанування історичних фактів і подій, що становлять віхи в розвитку господарських сфер суспільств, виступають в якості етапів досягнення реально існуючого стану. Цим і визначається місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.

На протязі тисячоліть відбулися маса фактів та подій, що вплинули на нинішній стан господарських систем. Визнання тих чи інших фактів та подій в якості історичних, їх характеристика та розкриття значення у розвитку суспільства, неможливе без використання відповідних наукових принципів та підходів. Головною метою теми є встановлення методологічних засад історико-економічного аналізу розвитку суспільств, розкриття наукових методів, за допомогою яких він здійснюється встановлення логіки та окреслення загальних рамок історії економіки та економічної думки.

Головна мета вступної теми може бути досягнута шляхом обґрунтування наукового об’єкту історико-економічних досліджень та визначення в його рамках головного (системоутворюючого) зв’язку (як найбільш глибокої характеристики об’єкту), який прийнято називати предметом дисципліни. Рівень науковості історико-економічного аналізу залежить від методів, що застосовуються при відборі та дослідженні фактів та подій господарського життя суспільства. Загальну логіку історичного розвитку господарських сфер суспільств покликана відобразити його наукова періодизація.

Названі підходи до наукового аналізу історичного розвитку економічних систем знайшли своє відображення у п’ятьох питаннях теми. Методичні поради щодо їх розкриття та освоєння студентами, викладені у відповідних частинах першої теми даного посібника.

1. Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів.

Центральне місце в розгляді даного питання займає розкриття причин та суті змін, що відбулися у науковому дослідженні господарської системи суспільств. Відправним моментом тут є вияснення революційних змін у методології сучасної науки, переходу від класичних принципів наукового аналізу природи та суспільства, обґрунтованих Р.Декартом, І.Ньютоном, К.Марксом та ін., до принципів системно-синергетичних досліджень. Зміни у пізнанні суспільних процесів проявилися у переході від формаційної до цивілізаційної парадигм, тому головну увагу слід приділити всебічній характеристиці сутності останньої.

Цивілізаційна парадигма з’явилася в результаті послідовного застосування принципів системного аналізу до процесів історичного розвитку та функціонування суспільства. Тому першим напрямком у характеристиці її природи є вияснення основних принципів системного аналізу та особливостей їх застосування у суспільствознавстві. При цьому слід розпочати з встановлення виключної ролі цілісності суспільства, розкриття природи його емерджентних властивостей. А саме: чому і як виникають окремі властивості, що існують лише на рівні цілісності суспільства, чому вони відсутні у складових його елементах.

Відповіді на ці питання приведуть до взаємодії структурних частин суспільства, до розуміння визначального впливу цілого на усі його елементи. Такий вплив з боку цілісності суспільства прийнято конкретизувати як дію цивілізаційних факторів на процеси що відбуваються в економічній, політичній, соціальній чи духовно-культурній сферах. Це означає, що при дослідженні економічних процесів необхідно урахувати чинники, що беруть свої витоки у інших сферах суспільств.

Іншим напрямком вияснення сутності цивілізаційної парадигми є порівняння її основних положень з формаційною парадигмою. При цьому слід підкреслити, що формаційна парадигма є важливим етапом у розвитку наукового пізнання суспільства, яка в нинішніх умовах вже не дозволяє відповісти на цілий ряд актуальних питань. Знання набуті в рамках формаційного аналізу суспільства отримують подальший розвиток та уточнення в цивілізаційному аналізі суспільних процесів.

Для цивілізаційної парадигми притаманні інші уявлення про причини та механізм розвитку суспільних процесів. На зміну абстрактним характеристикам внутрішніх протиріч, що традиційно розглядалися в формаційній парадигмі як причини розвитку, приходять більш конкретні та точні поняття диференціації та інтеграції. Важливо вияснити об’єктивну необхідність поділу кожного системного об’єкта на частини з наступною інтеграцією їх у цілісність, що має нові якості. Слід всебічно розкрити такі форми диференціації суспільства та його систем як розвиток суспільного поділу праці і форм власності на засоби виробництва та показати фундаментальне значення цих процесів для всіх сфер суспільного життя.

Процес інтеграції відокремлених в результаті диференціації частин здійснюється шляхом їх об’єднання в певні цілісності, що виступають як нові системні об’єкти. Зовні це проявляється в формуванні різноманітних суспільних організацій – від сім’ї та домогосподарства – до суспільства з його господарською системою та сукупності суспільних інститутів. Характер об’єднання, умови та засоби інтеграції проявляються у особливостях суспільних організацій – політичних, економічних, соціальних тощо. Для економічного дослідження особливе значення мають господарські організації, їх історичні форми, причини еволюції. Тому розвиток господарських одиниць (історичних форм господарств) виступає важливою характеристикою еволюції господарських систем та попадають в коло проблем історико-економічних досліджень)

Поняття цивілізації орієнтує нас на розгляд суспільних процесів виключно через призму вирішальної ролі людей в них. Воно відкриває шлях для формування у студентів світоглядних уявлень про суспільство та його сфери, основу яких утворює діяльність людей. З нею пов’язані причини та механізм розвитку суспільства, розгортання рушійних сил суспільних процесів, застосування до них цивілізаційних вимірів. Розкриття цих питань утворює стартовий майданчик для розуміння природи господарської системи, основних напрямків вивчення їх історичного розвитку.