- •Навчальний посібник
- •Розділ 1. Інтернаціоналізація економічного розвитку
- •§ 1.1. Сутність міжнародних економічних відносин. Форми та рівні розвитку міжнародних економічних відносин.
- •§ 1.2. Об’єкти та головні суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •§ 1.3. Інтернаціоналізація господарського життя як одна з найважливіших тенденцій розвитку міжнародної економіки
- •§ 1.1. Сутність міжнародних економічних відносин. Форми та рівні розвитку міжнародних економічних відносин.
- •§ 1.2. Об’єкти та головні суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •§ 1.3. Інтернаціоналізація господарського життя як одна з найважливіших тенденцій розвитку міжнародної економіки
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 2 середовище міжнародної економічної діяльності
- •Елементи внутрішнього середовища міжнародних економічних відносин
- •§ 2.2. Міжнародний поділ праці та умови його розвитку.
- •Суспільний поділ праці
- •Міжнародний поділ праці
- •§ 2.3. Еволюція теорії мев.
- •Альтернативні концепції розвитку світової економічної системи
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 3. Міжнародна торгівля
- •1. Товарна структура мт – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу.
- •2. Регіональна (географічна) структура – поділ за регіонами або між інтеграційними об’єднаннями.
- •Світовий ринок
- •3. Соціально-економічна структура мт.
- •4. Інституціональна структура.
- •§ 3.2. Основні показники міжнародної торгівлі.
- •Р ис. 3.4. Показники міжнародної торгівлі
- •§ 3.3. Види і форми міжнародної торгівлі.
- •Світова торгівля
- •Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі
- •§ 3.4. Методи державного регулювання міжнародних торговельних відносин.
- •Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •Тарифне регулювання міжнародної торгівлі
- •§ 3.5. Регулювання міжнародної торгівлі на наднаціональному рівні.
- •Торгово-політичні інструменти сот
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 4. Міжнародні інвестиції
- •§ 4.2. Основні теорії міжнародного руху капіталу.
- •§ 4.3. Іноземні інвестиції: користь і проблеми, економічні ефекти прямих іноземних інвестицій.
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Міжнародний кредит
- •§ 5.2. Світовий ринок позикових капіталів як складова частина світового фінансового ринку.
- •§ 5.3. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 6. Міжнародна трудова міграція.
- •§ 6.2. Сутність та етапи розвитку міжнародної трудової міграції. Причини та особливості розвитку ммрс.
- •II етан міжнародного переміщення трудових ресурсів охоплює період з 80-х років XIX ст. До Першої світової війни.
- •III етап розвитку міжнародної міграції охоплює період між двома світовими війнами.
- •IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після Другої світової війни і триває по 1980 роки.
- •V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
- •§ 6.3. Основні види, центри та методи регулювання міжнародної трудової міграції.
- •Моп об’єднує 171 країну. Україна була (з 1954 року) і залишається членом цієї організації, але ще не всі документи підписано. Основні завдання моп:
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 7. Світова валютна система.
- •1944-1976 Рр. На основі долара сша
- •§ 7.2. Валютна зона та складові валютної політики. Валютні ринки, їх види і структура.
- •§ 7.3. Формування й еволюція світової валютної системи.
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс.
- •§ 8.2. Баланси міжнародних розрахунків: платіжний, розрахунковий та міжнародної заборгованості. Схема побудови платіжного балансу.
- •§ 8.3. Теорії платіжного балансу. Методи державного регулювання платіжного балансу.
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •§ 9.2. Європейські інтеграційні процеси. Північноамериканська економічна інтеграція (нафта).
- •§ 9.3. Особливості інтеграційних процесів у Латинській Америці, Азії, Африці.
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 10. Глобалізація та економічний розвиток.
- •§ 10.2. Основні форми економічної глобалізації.
- •§ 10.3. Тнк та транснаціоналізація світової економіки.
- •Глосарій
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Розділ 11. Міжнародна економічна політика держави
- •§ 11.2. Зовнішньоекономічна політика України: принципи та пріоритети.
- •§ 11.3. Формування системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тестові завдання
- •Додатки
- •Структура міжнародного руху капіталу
- •Обсяги світового валютного ринку (обіг в млрд. Дол.)
- •Еволюція світової валютної системи
- •Платіжний баланс України
- •Інституціональна структура єс
- •Україна
- •Провідні тнк світу (за даними www.Forbes.Com)
- •Література
§ 1.2. Об’єкти та головні суб’єкти міжнародних економічних відносин.
Звісно, що для існування відносин потрібні учасники, тобто відносини можуть здійснюватися між індивідуальними чи груповими суб’єктами. Відносини мають суспільний характер. Міжнародні економічні відносини також є суспільними відносинами й мають суб’єктів, які їх створюють.
Отже, суб’єкти МЕВ — це учасники міжнародних економічних явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів.
Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Наприклад, їх можна поділяти за критерієм рівнів. Суб’єктами мікрорівня виступають підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі економіки, котрі займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Для макрорівня характерні зв’язки між державами, між групами держав, між державами та міжнародними організаціями.
Загалом суб’єктів міжнародних економічних відносин, як і суб’єктів національних економічних відносин, ділять на дві групи: фізичні та юридичні особи.
За звичним визначенням фізичні особи є право- і дієздатними особами, які у міжнародних відносинах виступають, як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм. Найчастіше це комерсанти-індивідуали, наймані працівники (трудові мігранти), туристи, споживачі іноземних товарів. Що ж до останніх, то тут якраз потрібно дещо уточнити. Якщо наведене визначення стверджує, що суб’єктами міжнародних економічних відносин, з одного боку є “право- і дієздатні особи”, а, з іншого боку, “споживачі іноземних товарів”, то як бути з такими споживачами дитячого віку, котрі ще не у всьому право- і дієздатні? Виходить, що діти є споживачами, а відносини споживання, за визначенням економічних відносин (і, зокрема, за визначенням МЕВ), відносяться саме до економічних відносин і проявляють такий атрибут економіки, як попит, але суб’єктами чомусь не можуть бути… На нашу думку, суб’єктами економічних відносин слід називати усіх людей, які беруть участь у виробництві, обміні й споживанні товарів, послуг та ідей. А суб’єктами МЕВ, відповідно, є усі ті, хто виробляє, обмінює і споживає товари, послуги та ідеї на міжнародному рівні.
Юридичні особи – це організації, фірми, корпорації, котрі займаються зовнішньоекономічною діяльністю й відповідають певним ознакам, які встановлюються законодавством відповідної країни:
постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть мінятися;
наявність власного майна, відособленого від його учасників;
право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися об’єктами власності;
право від свого імені бути позивачем і відповідачем у суді й арбітражі;
самостійна майнова відповідальність.
Суб’єкти МЕВ — це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів (рис.4).
Основними суб’єктами МЕВ є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи — це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці;
Юридичні особи — це об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин (все це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку).
Юридичними особами, які беруть участь у МЕВ, є підприємства, держава та її установи, міжнародні організації.
Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:
Багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);
Міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).
Держава — як суб’єкт міжнародних економічних відносин це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй території та незалежністю відносно до інших держав.
