2. Основні світлотехнічні характеристики
Правильно спроектоване і раціонально виконане освітлення виробничих приміщень робить позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, сприяє підвищенню ефективності та безпеки праці, знижує втому і травматизм, зберігає високу працездатність. Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), яке являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,38 ... 0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовтозелених колір) і зменшується до кордонів видимого спектру. Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількісних показників відносяться: 1. Світловий потік Ф - частина променистого потоку, яка сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, вимірюється в люменах (лм); 2. Сила світла J - просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела і рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута dΩ, до величини цього кута; J = dФ / dΩ; вимірюється в канделах (кд); 3. Освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, рівномірно падаючого на висвітлювану поверхню dS (м 2), до її площі: Е = dФ / dS, вимірюється в люксах (лк); 4. Яскравість L - поверхні під кутом α до Нормалі - це відношення сили світла dJ α, випромінюваної, освітлюваної або світиться поверхнею в цьому напрямку, до площі dS проекції цієї поверхні, на площину, перпендикулярну до цього напрямку; L = dJ α / ( dScosa), вимірюється в кд · м 2. Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла. Фон - це поверхня, на якій відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відображати падаюче на неї світловий потік. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Ф отр до падаючого на неї світловому потоку Ф пад; р = Ф від / Ф пм. У залежності від кольору і фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02 ... 0,95; при р> 0,4 фон вважається світлим; при р = 0,2 ... 0,4 середнім і при р < 0,2 темним. Контраст об'єкта з фоном k - ступінь розрізнення об'єкта і фону. Характеризується співвідношенням яскравостей розглянутого об'єкта (точки, лінії, знака, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; k = (L ор L о) / L ор вважається великою, якщо k> 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі ), середнім при k = 0,2 ... 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при k <0,2 (об'єкт слабо помітний на тлі). Коефіцієнт пульсації освітленості k E - це критерій глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку k E = 100 (Е max Е min) / (2Е cp), де Е min, Е max, Е ср мінімальне, максимальне і середнє значення освітленості за період коливань; для газорозрядних ламп K E = 25 ... 65%, для звичайних ламп розжарювання k E = 7%, для галогенних ламп розжарювання k E = 1%. Показник осліпленості Р о - критерій оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальної установкою, P o = 1000 (V 1 / V 2 1), де V 1 І V 2 - видимість об'єкта розрізнення відповідно при екранування і наявності яскравих джерел світла в полі зору. Екранування джерел світла здійснюється за допомогою щитків, козирків і т.п. Видимість V характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, контрасту об'єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається числом порогових контрастів в контрасті об'єкту з фоном, тобто V = k / k пір, де k пір - пороговий або найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразний на цьому тлі.
