2. Функції асутп

Функції АСУТП — це сукупність дій системи, які направлені на досягнення конкретної мети керування і являють собою послідовність операцій і процедур, що виконує система. Метою керування може бути економія палива, сировини, матеріалів і інших виробничих ресурсів; забезпечення безпеки функціонуван­ня об'єкта; підвищення якості вихідного продукту або забезпе­чення заданих його параметрів; досягнення оптимального заван­таження устаткування; оптимізація технологічних режимів тощо.

Функції АСУТП розподіляють:

за спрямованістю дії

• основні (спрямовані за межі системи)

• допоміжні (спрямовані в середину системи)

за змістом дії

• керувальні

Для того, щоб виконати керувальну дію, необхідно послідо­вно здійснити такі три операції: підготовити рішення, прийняти рішення, виробити (реалізувати) керувальну дію.

До основних керувальних функцій належать: регулюван­ня (стабілізація) окремих технологічних змінних, однотактне логічне керування операціями або апаратами (наприклад, захист), програмне логічне керування технологічними апаратами, опти­мальне та адаптивне керування ТОК тощо.

До допоміжних керувальних дій належать: реконфігура-ція обчислювального комплексу чи обчислювальної мережі; пере­микання технічних засобів на аварійне джерело живлення тощо.

• інформаційні.

Для того, щоб виконати інформаційну функцію, необхідно послідовно здійснити такі три операції: збір і первинну обробку інфо­рмації, контроль інформації (на достовірність) та аналіз інформації.

До основних інформаційних функцій належать: контроль та вимірювання технологічних величин, непрямі вимірювання технологічних величин, визначення узагальнених показників, підготовка і передавання інформації у суміжні системи тощо.

До допоміжних інформаційних функцій належать: контроль стану устаткування АСУТП, визначення показників, які характе­ризують якість функціонування АСУТП або її частин тощо.

Залежно від участі людини у виконанні керувальних і інфо­рмаційних функцій розрізнюють

автоматизований (за участю людини) і автоматичний (без участі людини) режими. Реаліза­ція автоматизованого режиму виконання керувальних функцій відбувається за такими варіантами:

ручний режим — підсистема технічних засобів (ПТЗ) надає оператору інформацію про стан ТОК, а вибирає і здійснює керу­вальні дії оператор;

режим порадника — ПТЗ виробляє рекомендації з керуван­ня об'єктом, а рішення про їх використання реалізує оператор;

діалоговий режим — модифікований режим порадника, тому що оператор має можливість коригувати постановку і умови задачі, яку розв'язує КТЗ при виробленні рекомендацій із керу­вання об'єктом.

Реалізація автоматичного режиму виконання керувальних функцій відбувається за такими варіантами:

режим непрямого (супереізорного) керування — засоби обчислювальної техніки (ЗОТ) змінюють уставки і (або) парамет­ри настроювання ЛСК;

режим прямого (безпосереднього) керування — ЗОТ безпо­середньо впливають на виконавчий механізм.

Перелічені режими визначають класифікацію АСУТП за типом функціонування, який може бути Інформаційним, лока­льно-автоматичним, порадницьким та автоматичним. При інфо­рмаційному типі функціонування автоматично виконуються лише інформаційні функції, а керувальні здійснюються в ручному ре­жимі. При локально-автоматичному типі функціонування авто­матично виконуються інформаційні функції і функції локального керування, а керування процесом у цілому реалізується в ручному режимі. При порадницькому типі функціонування для керування процесом у цілому використовують режим порадника або діалого­вий режим. При автоматичному типі функціонування керувальні і інформаційні функції виконуються автоматично.