1. Шкіра і її функції.

Шкіра виконує ряд важливих функцій в організмі тварин

- є зов­нішнім покривом тіла тварин, який захищає організм

- є одним з головних регуляторів температури тіла,

- є видільним органом,

- виконує роль депо крові.

- є ба­гато екстерорецепторів, які є органом дотику.

- властива вибіркова проник­ність. не проникає багато хімічних речовин, майже не проникає вода. Деякі хімічні речовини здатні проникати крізь от­вори потових і сальних залоз, а також через волосяні сумки, легко проникають ефір, хлороформ, спирт та ін.

Температура шкіри, як правило, на 6—8°С нижча від температури тіла. Колір шкіри й волосся залежить від наявності в ній пігментів гемосидерину (бурий пігмент) та ме­ланіну (чорний пігмент).

2. Залози шкіри і її секреторна здатність.

Секреторна функція шкіри полягає в утворенні й виділенні поту і шкірного сала — це продукт секреції залоз, розміщених у підшкірній клітковині.

Потові залози у коней і овець розміщені по всьому тілу, у корів і свиней вони зосереджені головним чи­ном у ділянці голови. Піт складається в основному з води, сухих речовин у ньому тільки 0,5—2,5%. Піт солоний на смак через наявність у ньому кухонної солі (0,3—0,5%). Крім того, в ньому є незначна кількість фосфатів та інших солей. До складу поту входять білки, сечовина, сечова кислота, креатинін, аміак, пігменти, вітаміни. Піт коней містить багато білків аль­бумінів і глобулінів, за рахунок чого він піниться. Запах поту зумовлений наявністю в ньому летких жирних кислот.

Виділення поту має значення для процесів теплорегуляції. Під час випаровування 1 мл поту виділяється 2,4 кДж теплоти. Потові залози беруть участь у водно-сольовому обміні, сприяють підтриманню ста­лості осмотичного тиску. Центри потовиділення знаходяться в спинному, проміжному і довгастому мозку. На потовиділення впливає також кора великих півкуль головного мозку. Потовидільні центри збуджуються рефлекторно і гуморально. Подразником по­товиділення є температура навколишнього середовища. На потовиділення впливають деякі хімічні ре­човини (при введені пілокарпіну посилення потовиділення).

Сальні залози розміщені вище від потових, зазвичай поблизу волосся, їх протоки відкриваються у волосяний фолікул. Вони секретують шкір­не сало, яке складається з ненасичених жирів та холестерину. Під впливом кислот по­ту шкірне сало розщеплюється з утворенням летких жирних кислот зі специфічним за­пахом. Іннервація сальних залоз здійснюється симпатичними нервами. Завдяки шкір­ному салу епідерміс шкіри захищений від висихання й утворення тріщин, шкіра стає не­проникною для води, а волосся — м'яким і блискучим. Суміш поту й шкірного сала називають жиропотом, який має велике значення для збереження якості вовни в овець. Змащуючи вовнини, жиропіт запобігає змочуванню їх водою, робить їх гнучкими, міцними і зберігає їх звивистість. Більше жиропоту утворюється у тонкорунних овець, ніж у грубошерстих. У тонкорунних овець кількість жиропоту становить до 30% загаль­ної маси вовни.

Очищений жиропіт називається ланоліном, його використовують для виготовлення мазей у парфумерній і фармацевтичній промисловості. У птиці, особливо водоплавної, над хвостовими хребцями розміщена копчикова за­лоза, секрет якої використовується для змащування пір'я.

Шкіра, як зовнішній покрив тіла тварини, зазнає дії різних фак­торів зовнішнього середовища. Для сприйняття подразнень у шкірі є рецептори темпе­ратури, дотику, тиску, болю. Імпульси збудження по доцентрових нервах передаються від рецепторів шкіри у головний мозок, в результаті чого виникають певні відчуття.