3. Види сертифікації. Добровільна сертифікація

Сертифікація буває обов'язковою і добровільною. Обов'язкова сертифікація - підтвердження уповноваженим на те органом відповідності даної продукції, процесу або послуги обов'язковим вимогам стандарту.

Добровільна сертифікація - сертифікація, яка проводиться на добровільній основі за ініціативою виробника (виконавця), продавця або споживача продукції.

Добровільна сертифікація проводиться на відповідність тим нормативним документам, котрі пропонує замовник. Це може бути і стандарт будь-якої зарубіжної країни, що дуже важливо для вітчизняних підприємств-експортерів. Інше направлення сприяє розвитку експорту - допомога експортерам у підготовці продукції до сертифікації за кордоном. Уже вироблена певна процедура. Вся робота, що необхідна в процедурі сертифікації, крім заключного етапу, здійснюється силами системи, а на кінцевий етап запрошується представник зарубіжної сертифікаційної фірми, яка й видає сертифікат, поки більш такий, що при­значається покупцям, ніж сертифікат України. Таку практику вважа­ють корисною як у плані зниження затрат, що були необхідні при повному об'ємі сертифікації за кордоном, так і в плані набуття довіри закордонних партнерів і вигідних умов для замовника.

Друга область сертифікації - системи забезпечення якості на підприємствах, підтвердження відповідності товару, що бере участь у торгах, вимогам нормативного документа, що пропонується замовником. Сертифікації в цій системі належать: нафта, вугілля, лісоматеріали, папір, картон, будівельні матеріали, зернові культури, м'ясо, м'ясопродукти. Процедура сертифікації включає випробування зразків

товару, атестацію виробництва і персоналу, сертифікацію систем забезпечення якості.

Крім сертифікації товарів і систем пропонуються інші послуги: забезпечення учасників торгів інформацією про якість товарів, про вимоги стандартів до них і форми сертифікатів, консультації продавців та брокерів з ефективного використання сертифікації, організації ви­пробувань продукції. Вигоди від сертифікації біржових товарів отри­мує як біржа, так і всі учасники торгів: біржа - впевненість в якості то­варів, що пропонуються; продавець - у можливості обгрунтовано під­вищити початкову ціну; покупець - гарантію від невідповідної якості продукту, що придбається.

Крім того, гармонізація біржової торгівлі з міжнародними правилами приверне більше закордонних партнерів.

Значення добровільної сертифікації обумовлено її широкими можливостями по підтвердженню відповідності тим вимогам, котрі цікавлять споживача і заявлені замовником сертифікації. Добровільна сертифікація не тільки задовольняє потребу внутрішнього ринку, але й використовується для продукції, що експортується, або перспективної для експортую. В таких випадках добровільна сертифікація в рамках контракту купівлі - продажу набуває обов'язковий характер.

Системи добровільної сертифікації створені за ініціативою різних асоціацій, союзів, акціонерних товариств та інших юридичних осіб,

яким законом не заборонено займатися цією діяльністю. Не дивлячись на те, що в законодавстві немає суворих обмежень відносно до добровільної сертифікації і це надає системам право роботи за своїми правилами, добровільна сертифікація ґрунтується на дотримуванні міжнародних принципів, що рекомендує своєрідний кодекс добровільної сер­тифікації. До цих принципів відносяться наступні положення:

- В системі добровільної сертифікації повинні бути визначені правила і процедури, про які інформуються замовники.

- Об'єкти сертифікації і їх характеристики, котрі може підтвердити дана система, повинні чітко обумовлюватися з вказанням конкре­тних нормативних документів. Нормативні документи, що пропону­ються замовником, приймаються при умові їх придатності для серти­фікації.

- Процедури сертифікації слід належним чином документувати, що особливо важливо для випадків апеляції.

- Будь-яка система добровільної сертифікації вправі встановлювати свою форму сертифікату і свій знак відповідності. Сертифікат повинен мати всі загальноприйняті реквізити, а знак - володіти патентною чистотою.