1. Базисна терапія.

Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:

ліжковий режим до нормалізації температури;

молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;

при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа або пероральні форми судинозвужуючих препаратів, але застосовувати їх не довше 3 днів;

при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові препарати (декстраметорфан та ін.);

при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (мукалтин, амброксол, ацетилцистеїн тощо);

при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати перевищення температури тіла вище 38 град. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Категорично протипоказано застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури тіла дітям до 12 років.

2. Етіотропна терапія:

римантадин – ефективний при грипі А, призначається дітям старше 7 років в перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;

пролонговані форми римантадину (римантадин-полісахаридні комплекси ) дітям старше 1 року.

осельтамавір – ефективний при грипі А та В, призначається дітям старше 12 років в перші 2 дні захворювання, протягом 5 днів;

- індуктори ендогенного інтерферону;

в тяжких випадках – нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл: дітям до 2 років -1,5 мл, 2-7 років – 3 мл, старше 7 років – 4,5-6 мл.

3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів лікування:

гіпертермічний, судомний, геморагічний, астматичний, синдром крупу та ін.

Показання до призначення антибіотиків при грипі:

приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).

Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

Профілактика грипу:

На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують ремантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, спліт та субодиничні вакцини.

Епідеміологія

Джерело інфекції – хвора людина. Уже наприкінці інкубаційного періоду, за декілька годин до початку клінічної картини захворювання хворий виділяє величезну кількість вірусу з верхніх дихальних шляхів. Надалі, з розвитком захворювання хворий найнебезпечніший в перші 5 – 7 діб, у подальшому загроза інфікування знижується і потім зникає. Вірус потрапляє на слизові оболонкі дихальних шляхів, уражує епітелій, де продукується і спричинює некроз. При цьому утворюються автоантигени, які поряд з вірусними антигенами викликають реакції в організмі, задіюючи Т – лімфоцити. Морфологічно це проявляється появою вогнищ запалення, розвитком геморагічного або гнійно – геморагічного процесів в органах дихання. З вогнищ запалення вірус та продукти розпаду потрапляють у кров, спричинюючи загальнотоксичну дію. Передусім ця дія спрямована на ураження центральної нервової системи та системи кровообігу.

Механізм передачі – повітряно – краплинний. Вірус, потрапляючи на епітелій слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, спричинює запалення, яке супроводжується кашлем та чханням. Унаслідок цього велика кількість збудника потрапляє в повітря, а звідти – у дихальні шляхи людей, що оточують хворого, особливо в місцях великого скупчення людей.

Сезонність – осіння та весняна пори року. Сприйнятливість населення до захворювання дуже висока. Серед хворих на грип діти становлять 60%.

Клініка

Інкубаційний період триває від кількох годин до 2 – 3 діб. Продромального періоду немає. Спалах починається гостро. Головними проявами грипу вже в перші години захворювання є ураження нервової системи – синдром нейротоксикозу:

- гарячка (38 – 40*С),

- сильний головний біль,

- біль в очах,

- загальна слабкість,

- біль у м’язах і суглобах,

- гіперемія та набряк обличчя,

- ін’єкція судин склер,

- шкіра кінцівок бліда, іноді загальний ціаноз.

У дітей раннього віку розвивається енцефалітничний синдром з проявами внутрішньочерепної гіпертензії:

- різкий головний біль,

- запаморочення, гіперестезія,

- нудота,

- блювання,

- гіперрефлексія,

- судоми.

На 3 – 4 добу неускладненого грипу, незалежно від важкості перебігу, температура тіла знижується до 37*С, стан поліпшується, слабкість зменшується. З’являються симптоми ураження органів дихання:

- сухий кашель,

- серозні виділення з носа,

- утруднення носового дихання.

- відчуття болю в горлі,

- біль за грудниною,

- легка задишка.

У дітей 1 року життя можуть спостерігатися особливості перебігу захворювання:

- нормальна або знижена температура тіла,

- захворювання може розвиватися поступово і основним його симптомом буває втрата маси тіла,

- на початку захворювання може розвиватися нейротоксикоз або кишковий токсикоз з ексикозом,

- назофарингіт супроводжується розладами дихання, смоктання, порушеннями сну, схудненням,

- ларингіт має схильність до стенозу,

- спостерігається обструктивний синдром бронхів, який ускладнює бронхіт і пневмонію.

Такий стан триває ще 3 – 5 днів. Одужання настає через 7 – 8 днів. Період ремісії триває ще 1 – 2 тижні: дитина квола, адинамічна, астенічна, саме в цей період можуть виникати ускладнення збоку дихальної та нервової систем.

Найчастіше ускладненнями грипу є:

- пневмонія,

- міокардит,

- стенозуючий ларингіт,

- фарингіт , трахеобронхіт, синусит, отит.