- •Основні теорії походження держави
- •Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:
- •Виникнення нової держави
- •Політична влада здійснюється на трьох рівнях:
- •Основні властивості держави
- •До складу механізму держави входять :
- •1. Внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:
- •Структура політичної системи
- •Основними правовими формами здійснення державної влади є:
- •Методи здійснення державної влади дуже різноманітні, але їх можна звести до двох основних:
- •Між державою й іншими суб'єктами політичної системи суспільства існує зворотній зв'язок:
- •Цивілізоване лобіювання характеризується:
- •Ознаки правової держави
- •Принципами соціальної політики держави є:
- •Для того, щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім сформувати громадянське суспільство, в якому:
- •Форма правління показує:
- •Демократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •Демократичний режим існує у наступних формах:
- •Антидемократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •За предметом контролю розрізняють такі види органів контрольної влади:
- •До складу цієї методології, зокрема, входять:
- •Співвідношення політології і теорії права і держави
- •Співвідношення соціальної психології і теорії права і держави
- •Поняття праворозуміння,види та його основні підходи:
- •Термін Пра́во вживається як у юридичних, так і в неюридичних значеннях:
- •Право і закон
- •Нормативне та індивідуальне регулювання є взаємозалежними:
- •Для всіх правових систем романо-германської сім'ї загальними є такі джерела права:
- •Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості:
- •Прикладами фікцій є такі добре відомі інститути:
- •До похідних фікцій можна віднести:
- •Диспозитивний метод здійснюється шляхом:
- •Правове регулювання конкретних суспільних відносин здійснюється за допомогою певних способів, зокрема:
- •Структура правовідносини:
- •Ознаки фактичного складу:
- •Структура правосвідомості
- •Ознаки правової соціалізації:
- •Ознаки правового виховання:
- •Правове виховання має такі завдання:
- •Выделяют две группы функции права.
- •Види джерел права
- •Правові звичаї в Україні
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Розрізняються три способи такого нормотворчісті:
- •Вимоги законності
- •Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Основні структурні елементи системи права:
- •Інститут права характеризується тим, що:
- •Головні ознаки галузі права полягають у тому, що вона:
- •Ознаки спеціалізованих норм:
- •Розрізняють такі спеціалізовані норми:
- •Причини виникнення прогалин у законодавстві:
- •Способи переборення прогалин в законодавстві:
- •Розрізняють три види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту:
- •Залежно від того, на яке коло осіб розраховане офіційне тлумачення.
- •Залежно від суб'єктів, шо тлумачать нормативно-правовий припис:
- •До основних ознак правопорушення слід віднести такі:
- •Принцип справедливості – передбачає:
- •Принцип обґрунтованості передбачає:
- •Шляхи подолання правового нігілізму
Між державою й іншими суб'єктами політичної системи суспільства існує зворотній зв'язок:
- громадські об'єднання беруть участь у формуванні корпусу депутатів, представницьких органів державної влади, в умовах виборчої системи вони виступають свого роду джерелом кадрового забезпечення апарату держави;
- держава залежить від громадських об'єднань з точки зору ефективності виконання державних функцій. Політичні партії чи об'єднання громадян можуть підтримувати реалізацію державних функцій, створювати належні ідеологічні та інші умови в соціальному середовищі, формувати відношення лояльності до влади серед населення, або гальмувати роботу державних інституцій у формі протестів, мітингів, страйків тощо;
- представники цих організацій, об'єднань включаються до певних державних колегіальних органів як їх рівноправні члени і працюють у якості допоміжних, дорадчих структур, що оптимізують робот)' органів державної влади;
- можуть застосовувати заходи громадського впливу;
- у ряді випадків державні органи можуть приймати рішення тільки спільно або за погодженням з громадськими об'єднаннями;
- держава дає змогу певним спільнотам самостійно приймати формально обов'язкові (юридичні) акти;
- окремим представникам з числа громадських та політичних об'єднань держава дозволяє здійснювати контроль за діяльністю деяких державних органів.
Отже, діяльність держави в системі політичних відносин характеризується різними напрямами та формами її здійснення, що особливо проявляється у взаємодії держави з іншими суб'єктами політичної системи - націями, рухами, партіями, громадськими об'єднаннями, народними ініціативами тощо.
Вопрос №28
Лобі́зм — скоординована практика обстоювання інтересів чи чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того або іншого рішення. Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень, з використанням формальних і неформальних відносин в органах влади. Передусім йдеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі. Іноді асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча лобізм не обов'язково передбачає підкуп державних працівників. Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи лобі.
Цивілізований лобізм просуває інтереси окремих осіб чи організацій, що відповідають загальнонаціональним інтересам і мають велике значення для економіки всієї країни.
Цивілізоване лобіювання характеризується:
опосередкуванням лобістського процесу. Це означає, що лобіювання здійснюють спеціальні структури - рухи,ліги, асоціації,союзи, діяльність яких оцінюється та контролюється громадськістю. Такі лобістські групи намагаються оприлюднити свої наміри з метою залучення на свій бік громадської думки.
гласністю і прозорістю діяльності. Контроль за процесом лобіювання забезпечується доступом громадськості до відповідної інформації.
конкуренцією між лобістськими групами, що дозволяє їм контролювати одна одну, апелюючи в разі необхідності до змі та громадськості.
Вопрос №29
Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Тобто це така організація суспільства, де закон і правовий порядок мають пріоритет над державою та іншими інститутами політичної і соціальної влади, а не навпаки. А основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.
Правова держава є альтернативою авторитаризму, тоталітаризму і анархії. Правова держава передбачає поступову демократизацію суспільства, встановлення правових основ будівництва державності, дотримання правопорядку і принципу законності. Людина є вищою соціальною та політичною цінністю. Держава покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини.
Правова держава насамперд є державою як соціальним інститутом, тобто їй притаманні в першу чергу риси держави взагалі.
