- •Пожежна тактика Методичні вказівки до виконання контрольних (модульних) робот № 1 та № 2
- •1. Загальні вказівки
- •2. Методичні вказівки по виконанню модульної роботи №1 (пожежогасіння в містах зберігання нафти та нафтопродуктів)
- •2.1. Модульна робота №1, частина перша: “ Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі у вертикальному сталевому резервуарі (рвс)”.
- •2.1.1. Завдання для виконання першої частини модульної роботи №1.
- •2.1.2. Методика розрахунку сил і засобів для гасіння пожеж рвс повітряно-механічною піною
- •2.2. Модульна робота №1, частина друга: “ Розрахунок сил та засобів для гасіння пального у обвалуванні резервуарного парку нафтобази.
- •2.2.1. Завдання для виконання другої частини модульної роботи №1
- •2.2.2. Методика розрахунку сил і засобів для гасіння пожеж нафтопродукту, що розлитий у межах обвалування
- •3. Методичні вказівки по виконанню модульної роботи №2 (курсовий проект:- “складання оперативного плану пожежогасіння”)
- •3.1. Методична мета виконання модульної роботи №2
- •3.2. Призначення оперативних планів пожежогасіння та порядок вибору об’єкту
- •3.2.1. Призначення оперативного плану пожежогасіння
- •3.2.2. Перелік об'єктів на які складаються оппг
- •3.3 Порядок підготовки до складання оппг
- •3.4. Вимоги до оформлення і змісту курсового проекту
- •3.4.1. Склад та порядок оформлення курсового проекту
- •3.4.2. Зміст пояснювальної частини курсового проекту
- •3.4.3. Рекомендації до оформлення пояснювальної записки курсового проекту
- •3.4.4. Рекомендації до оформлення графічної частини курсового проекту
- •3.5 Рекомендації до оформлення плану пожежогасіння
- •1. Титульний аркуш;
- •3.5.1. Титульний аркуш
- •3.5.2. Основна частина
- •Додаток Приклад розробки плану пожежогасіння
- •1 Оперативно-тактична характеристика універмагу «Дніпро» м. Мелітополь Запорізької області
- •1.1. Опис конструктивних елементів будівлі
- •1.2. Планувальні рішення будівлі універмагу
- •1.3. Технологічний процес та його пожежевибухонебезпека
- •2 Розвиток пожежі
- •2.1. Особливості розвитку пожеж на аналогічних об’єктах
- •2.2 Прогнозування температурного режиму та газообміну на початкової стадії пожежі
- •2.3 Тактичний задум виникнення та розвитку пожежі
- •2.4 Розрахунок сил та засобів на гасіння пожежі
- •2.4.1. Розрахунок на час сповіщення про пожежу
- •2.4.2. Розрахунок на час прибуття першого підрозділу на пожежу
- •2.4.3. Розрахунок на час проведення оперативного розгортання першим підрозділом
- •2.4.4. Розрахунок на час локалізації пожежі
- •3. Організація гасіння пожежі
- •3.1 Організація гасіння пожежі обслуговуючим персоналом до прибуття пожежних підрозділів
- •3.2 Дії першого керівника гасіння пожежі
- •3.3 Організація гасіння пожежі підрозділами пожежної охорони
- •3.4 Організація взаємодії підрозділів пожежної охорони зі службами об'єкта, аварійними службами населеного пункту
- •4 Охорона праці при гасінні пожежі
- •5 Екологічні аспекти гасіння пожежі
- •Додаток- : - План пожежогасіння Приклад складання оперативного плану пожежогасіння
- •Оперативний план пожежегасіння нафтобази с. Палатки
- •І Оперативно-тактична характеристика об’єкта
- •1.1 Загальні відомості про об’єкт
- •1.2 Характеристика будівель та споруд на території підприємства
- •Резервуарний парк:
- •1.3 Пожежна навантага
- •1.4 Системи забезпечення пожежної безпеки
- •1.5 Характеристика інженерного обладнання
- •1.6 Прогнозування розвитку пожежі
- •1.7 Водопостачання
- •Іі Організація проведення рятувальних робіт
- •3. Організація гасіння пожежі.
- •3.1. Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі в резервуарному парку.
- •3.2. Розташування сил та засобів.
- •Вимоги безпеки праці.
- •Рекомендації керівнику гасіння пожежі.
- •Рекомендації начальнику штабу на пожежі.
- •Рекомендації начальнику тилу
- •Рекомендації відповідальному за безпеку праці
- •Додатки Додаток 1 Визначення деяких параметрів гасіння нафти та нафтопродуктів
- •Додаток 2 Методика розрахунку параметрів розвитку пожежі
- •Додаток 3 Методика розрахунку теплового опромінювання при пожежах нафтопродуктів
- •Література
3.2. Призначення оперативних планів пожежогасіння та порядок вибору об’єкту
3.2.1. Призначення оперативного плану пожежогасіння
Оперативний план пожежогасіння на об'єкт (ОППГ) – оперативний документ, яким прогнозується обстановка у разі виникнення пожежі на об'єкті і який визначає основні питання організації пожежогасіння [3].
Основним призначенням оперативних планів пожежогасіння є: забезпечення керівника гасіння пожежі інформацією про оперативно-тактичну характеристику об'єкта, надання можливості попереднього прогнозування можливої обстановки на об'єкті в разі виникнення пожежі, планування основних тактичних дій пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння пожежі; допомога у визначенні КГП вирішального напрямку оперативних дій; підвищення теоретичної і практичної підготовки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів і органів управління; інформаційне забезпечення під час вивчення пожежі.
3.2.2. Перелік об'єктів на які складаються оппг
1. Об'єкти нафтогазовидобувної і нафто-газопереробної промисловості:
- нафтоперегонні станції із загальною місткістю резервуарних парків 10000 м3 і більше, газокомпресорні станції;
- нафтогазопереробні заводи;
- споруди для видобутку і підготовки нафти і газу на континентальному шельфі;
- нафтобази із загальною місткістю резервуарних парків 20000 м3 і більше; станції зберігання газу;
- об'єкти видобутку і підготовки нафти і газу.
2. Об'єкти хімічної і нафтохімічної промисловості:
- підприємства з виробництва синтетичного каучуку, шин і гумовотехнічних виробів;
- підприємства з виробництва хімічної продукції із застосуванням вибухонебезпечних речовин і матеріалів, зріджених вуглеводневих газів, мінеральних добрив.
3. Об'єкти електроенергетичної промисловості:
- теплові електростанції незалежно від їхньої потужності;
- гідроелектростанції потужністю 20 МВт і вище;
- стаціонарні дизельні електростанції і газотурбінні установки потужністю 10 МВт і вище;
- районні станції теплопостачання (промислових котелень) сумарною тепловою потужністю більше 300 Г· кал;
- самостійні склади твердого палива та мазутні господарства із загальною місткістю резервуарного парку 10000 м3 і більше;
- підстанції напругою 500 кВ і вище.
4. Підприємства зберігання, переробки деревини і виробництва целюлози потужністю:
- підприємства з розпилювання деревини – 50000 м3 на рік і більше;
- підприємства з виробництва целюлози і паперу – 100000 т на рік і більше.
5. Організації транспорту:
- автокомбінати й автопарки, трамвайно-тролейбусні парки з кількістю одиниць транспорту 50 і більше;
- багатоповерхові наземні та підземні гаражі, розраховані на зберігання понад 100 автомобілів;
- аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали обласного, державного значення, великі морські термінали, позакласні та такі, що належать до І і ІІ класів, залізничні станції, станції метрополітенів.
6. Медичні заклади:
- лікувальні заклади зі стаціонаром;
- лікувально-профілактичні, оздоровчі заклади на 200 і більше ліжко-місць;
- амбулаторно-поліклінічні заклади на 250 відвідувачів у зміну;
- будинки соцзабезпечення на 200 і більше людей.
7. Громадські та адміністративні будинки і споруди:
- адміністративно-управлінського і конторсько-канцелярського призначення з чисельністю 150 і більше працюючих;
- торгові центри, супермаркети, універмаги, криті ринки з площею поверху 1500 м2 і більше, промтоварні ринки з площею 5000 м2 і більше;
- готелі, гуртожитки, мотелі (кемпінги), бази відпочинку та пансіонати з кількістю від 150 ліжко-місць і більше, або висотою 4 поверхи і більше;
- будинки підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 м до 47 м включно);
- великі культові будинки і споруди з площею 1000 м2 і більше, а також такі, що становлять культурно-історичну цінність;
- банківські установи державного та обласного значення.
8. Навчальні і дитячі заклади:
- дитячі сади (комбінати) на 100 місць і більше;
- школи-інтернати;
- загальноосвітні школи і навчальні заклади на 150 і більше студентів або учнів;
- літні спортивні й оздоровчі табори і дитячі дачі на 100 місць і більше.
9. Культурно-видовищні та розважальні заклади:
- пам'ятки архітектури та історії, будинки музеїв, картинних галерей, виставочні зали, що мають висоту у 2 поверхи і більше та становлять культурно-історичну цінність.
- будинки цирків, апаратно-студійні комплекси телерадіокомпаній,; кіноконцертні зали, кінотеатри на 300 і більше місць;
- театри, філармонії, палаци, будинки культури та інші видовищно-розважальні комплекси, розраховані на перебування 700 і більше людей;
- розважальні заклади (казино, ресторани, клуби) у тому числі і нічні, розраховані на перебування 200 і більше людей.
- бібліотеки, архіви з фондом зберігання більше 500000 одиниць;
10. Сільськогосподарські організації:
- мелькомбінати, комбікормові заводи, продуктивністю 300 т/добу і більше;
- млини продуктивністю 200 т/добу і більше;
- елеватори і хлібоприймальні пункти ємністю 5000 т і більше;
- тваринницькі комплекси з утриманням більш як 1000 голів тварин;
- птахівницькі комплекси з утриманням більш як 100 000 птахів.
11. Промислові підприємства та окремо розташовані технологічні установки і термінали з вибухопожежонебезпечною технологією виробництва, які належать до категорій „А” або „Б” за вибухопожежною небезпекою.
12. Підприємства зберігання і виробництва вибухових та небезпечних хімічних речовин.
13. Підприємства вугільної та металургійної промисловості.
14. Виробничі корпуси промислових підприємств і будинки невиробничого призначення, розташовані в межах житлової забудови, зі спалимим покриттям загальною площею 1200 м2 і більше.
15. Спортивні комплекси і споруди закритого і відкритого типу (стадіони, манежі, басейни, іподроми, велотреки тощо) розраховані на перебування 800 і більше людей.
16. Житлові висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів).
