Визначення проблем, використовуючи ієрархію людських потреб за а. Маслоу

Сестринський діагноз	Потреба
Можливість насильства, направленого на інших, пов’язана з ефектами галюцинацій.	Безпека/захищеність
Порушення ролевої діяльності, пов’язане з наслідками хронічного болю.	Повага
Неефективна сімейна адаптація: неспроможність, пов’язана з постійними сімейними неладами.	Любов і приналежність
Порушення моделі сну, пов’язане з сенсорними перевантаженнями.	Фізіологічні (виживання)
Брак діяльності, який пригнічує, пов'язаний з довгим перебуванням вдома.	Фізіологічні (стимуляція)
Духовний дистрес, пов'язаний з неможливістю виконувати релігійні ритуали.	Самореалізація
Брак знань (ознаки гіпоглікемії)	Безпека/захищеність
Хронічно низька самооцінка, пов’язана з ожирінням.	Повага
Соціальна ізоляція, пов’язана з відсутністю транспортних засобів.	Любов і приналежність

Сестринські помилки, що трапляються під час здійснення I та II етапів сестринського процесу

Помилки, що трапляються під час розпитування пацієнта:

• бесіда з пацієнтом в умовах, що заважають створенню довірливих взаємовідносин;

• розпитування пацієнта починають не зі з’ясування скарг, а з історії його життя; скарги з’ясовують на момент госпіталізації, а не під час захворювання;

• скарги перелічено, але подано без розгорнутого опису;

• після розпитування стосовно скарг замість історії теперішньої хвороби з’ясовують історію життя;

• під час з’ясування історії життя не звертають уваги на алергійний, географічний анамнез, інформацію про перенесені захворювання, операції, гемотрансфузії, умови побуту та праці.

Помилки, що трапляються під час огляду пацієнта:

• недотримання чіткої посистемної послідовності огляду;

• надмірний поспіх, порушення умов огляду (світло, температура повітря, присутність сторонніх осіб, некоректність медичної сестри);

• ігнорування фізичного обстеження окремих органів чи систем (у разі скарг пацієнта);

• недооцінка ролі фізичного обстеження, надання переваги додатковим методам обстеження.

Помилки, що трапляються під час додаткового обстеження:

• призначення великої кількості малоінформативних, дорогих, трудомістких інструментально-лабораторних досліджень;

• у сестринській історії хвороби відсутня оцінка результатів інструментально-лабораторних досліджень (не вказано відхилення від норми).

Помилки, що трапляються під час постановки сестринського діагнозу:

• сестринський діагноз повторює лікарський;

• у сестринському діагнозі перелічено всі виявлені проблеми пацієнта, що ускладнює його написання та сприйняття;

• неузгодження з пацієнтом переліку виявлених проблем.

Інші помилки:

• неузгодження з пацієнтом (його сім’єю) мети (плану) сестринського догляду, обсягу сестринських втручань;

• ігнорування реакції пацієнта на наданий догляд (допомогу) під час оцінювання результатів догляду;

• порушення документування плану сестринського догляду, недбале зберігання медичної документації, що сприяє доступу до неї сторонніх осіб, уможливлює її знищення.

ІІІ етап

Визнаючи мету сестринського догляду, медична сестра повинна враховувати загальний рівень знань пацієнта. Дані про недоліки занести до плану роботи з пацієнтом.

Беручи за основу план догляду за пацієнтом, медична сестра може здійснювати будь-які заплановані втручання.

Мета сестринських втручань – ліквідувати, змінити проблеми пацієнта, щоб задовольнити його потреби і сподівання.

Більшість дій , що виконує медична сестра, повинні бути спрямовані на розв’язання проблем пацієнта, виявлених медичною сестрою і зазначених у сестринському діагнозі.

Постановка мети сестринського догляду необхідна з таких причин:

1. вона дає напрямок при проведенні індивідуального сестринського догляду, сестринських дій;

2. використовується для визначення ступеня ефективності цих дій.

Постановка мети повинна відповідати визначеним вимогам:

1. мета і завдання повинні бути реальними і досяжними;

2. з конкретними термінами для їх досягнення.

На кожну мету і очікуваний результат має бути відведений час для оцінки. Його тривалість залежить від природи проблеми, етіології захворювання, загального стану пацієнта і встановленого лікування.

Короткострокова мета – це мета, яка повинна бути досягнена за короткий

період часу, звичайно за 1 – 2 тижні. Вона ставиться, як правило, у гострій фазі захворювання.

Довгострокова мета – це мета, досягається за більш тривалий період часу (понад 2 тижні).Вона звичайно спрямована на попередження рецидивів захворювань, ускладнень, їх профілактику, реабілітацію і соціальну адаптацію, здобуття знань про здоров’я. Виконання цієї мети найчастіше припадає на період виписки пацієнта.

Після визначення мети і завдань з догляду медична сестра складає власне план догляду за пацієнтом – письмове керівництво з догляду. План догляду за пацієнтом являє собою докладне перерахування спеціальних дій медичної сестри, необхідних для проведення сестринського догляду, що записується в сестринську історію хвороби.

Планування включає в себе розвиток стратегій, розроблених для зміцнення здорових реакцій пацієнта і запобігання або зменшення нездорових реакцій.

ІІІ етап сестринського процесу складається з чотирьох стадій:

1. Встановлення пріоритетів.

2. Розробка результатів.

3. Розробка сестринських втручань.

4. Написання плану сестринських втручань в документи.

І. ВСТАНОВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ

Необхідно встановити систему для визначення того, що в діагнозі будуть розглядатися найперше.

ІІ. РОЗРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати визначають мету, до якої необхідно прагнути.

Результатом планування називається те, чого хочуть домогтися пацієнт і медична сестра, працюючи разом.

Наступні правила допоможуть вам забезпечити правильні результати:

1. Результати повинні бути пов’язані з реакціями людини.

2. Результати повинні бути орієнтовані на пацієнта.

3. Результати догляду повинні бути зрозумілими і стислими.

4. Результати повинні бути описувати поведінку,яку можна оцінити і спостерігати.

5. Результати повинні бути реалістичними.

6. Результати догляду повинні мати обмеження в часі.

7. Результати повинні визначатися пацієнтом і медичною сестрою разом.

ІІІ. РОЗРОБКА СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Розробка сестринських втручань залежить від спроможності медичної сестри знаходити і вибирати альтернативи, які будуть найбільш успішні.

Сестринські втручання ґрунтуються на :

1. тому, що допомогло добитися успіху в минулому при вирішенні подібної проблеми;

2. найшвидшому і найефективнішому вирішенні проблеми з врахуванням знань, навичок і можливостей пацієнта.

Основні характеристики втручань:

1. Погодження.

2. Наукова основа.

3. Індивідуалізація.

4. Забезпечення терапевтичного і безпечного оточення.

5. Можливість навчання.

ІV. НАПИСАННЯ ПЛАНУ СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ В ДОКУМЕНТИ

1. Сестринські втручання повинні фіксуватися датою і підписом.

2. Втручання повинні включати точні дієслова і вказувати конкретні дії для досягнення бажаних результатів.

3. Сестринські втручання повинні вказувати хто, що, де, коли, як, і як часто буде здійснювати зазначені дії.

4. Сестринські втручання повинні бути розроблені індивідуально для пацієнта.

ІІІ ЕТАП - ПЛАН ДОГЛЯДУ ІІІ етап сестринського процесу складається з чотирьох стадій: Встановлення пріоритетів. Розробка результатів. Розробка сестринських втручань. Написання плану сестринських втручань в документи.
Постановка мети: 1.Короткострокова 2. Довгострокова	Участь пацієнта та його сім’ї	Стандарти сестринської практики
Письмове керівництво до догляду

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ДОГЛЯДУ
КОРОТКОСТРОКОВА (до 14 днів) це мета, яка повинна бути досягнена за короткий період часу, Вона ставиться, як правило, у гострій фазі захворювання.	ДОВГОСТРОКОВА (понад 14 днів) Вона звичайно спрямована на попередження рецидивів захворювань, ускладнень, їх профілактику, реабілітацію і соціальну адаптацію, здобуття знань про здоров’я. Виконання цієї мети найчастіше припадає на період виписки пацієнта.
МЕТА ДОГЛЯДУ ПОВИННА: бути реальною; бути погодженою із пацієнтом та його рідними; бути зрозумілою і стислою; визначатися пацієнтом і медичною сестрою разом. РЕЗУЛЬТАТИ ДОГЛЯДУ ПОВИННІ БУТИ: пов’язаними з реакціями людини; орієнтованими на пацієнта; реальними. РЕЗУЛЬТАТИ ДОГЛЯДУ ПОВИННІ ОПИСУВАТИ: поведінку, яку можна спостерігати і оцінювати.

Планування – невід’ємна частина сестринського процесу. Сутність планування - перегляд усієї інформації про пацієнта та виведення на її основі реального плану надання допомоги і догляду.

ЗАПАМ’ЯТАЙ! Важливо залучити пацієнта та його сім’ю до цієї фази

сестринського процесу.

Планування включає такі етапи:

1. встановлення пріоритетів;

2. визначення ресурсів, які можна ефективно використати для вирішення проблем;

3. визначення перспективних кінцевих результатів роботи з пацієнтом;

4. планування надання пацієнтові допомоги і догляду, що стане своєрідним путівником для медичної сестри у виконанні практичних дій.

Щоб установити пріоритети, медична сестра повинна:

1. пройнятися проблемами пацієнта і його сумнівами;

2. ретельно вивчити існуючу систему підтримки пацієнта, його фізичний, психологічний та інтелектуальний стан;

3. ретельно вивчити оточення, механізми подолання проблем, труднощів.

Щоб прийняти рішення медична сестра повинна знати про:

1. медичні проблеми пацієнта;

2. медичні діагнози, пов’язані з ними патофізіологію та етіологію;

3. стиль, спосіб життя пацієнта, його культуру

4. фактори ризику;

5. те, яким чином пацієнт може розширити знання своїх проблем;

6. соціальні фактори;

7. психологічний та інтелектуальний стани пацієнта, його сумнів щодо встановлення міжособистісних відносин.

Людськими ресурсами, які медична сестра матиме в своєму розпорядженні, можуть бути:

1. сам пацієнт;

2. медична сестра;

3. сім’я пацієнт;

4. лікарі, до яких звертався (звертається) пацієнт;

5. працівники соціальних служб;

6. лаборант;

7. священик;

8. будь-яка особа, яка може допомогти пацієнтові у вирішенні його проблем.

Кінцеві результати роботи з пацієнтами є метою, на досягнення якої спрямована діяльність медичної сестри. Мета повинна бути:

1. сфокусованою;

2. зосередженою на пацієнтові (його сім’ї);

3. конкретною;

4. реальною;

5. з викладом очікуваних від пацієнта ставлення, поведінки або сподіваних симптомів;

6. обґрунтованою на основі певних спостережень.