2.1. Підготовчий етап

Цей етап починається з вибору теми дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування. Як уже зазначалося, з переліку тем дипломних робіт, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям, або пропонує свою. Перевага надається темі, при розробці якої він може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником визначаються межі розкриття теми.

При з'ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: «Що розглядається?». Предмет дослідження дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, лише про ті суттєві зв'язки, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, які є головними, тобто визначальними для даного конкретного дослідження. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення. Отже, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Вказівка на предмет дослідження повинна міститися в назві дипломної роботи.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом (шляхами) його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослі­дження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо); всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження не можливе без ознайомлення з основними літературними першоджерелами з теми дипломної роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках, покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань тощо.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження. Чим ширшим і різноманітнішим є коло першоджерел, тим вищою є теоретична і практична цінність дипломного дослідження.

Бібліографічні виписки джерел можна здійснювати у формі електронної бази даних або на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку. У початковий період роботи над темою найзручнішою є розстановка першоджерел в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати їх за основними питаннями, що розкривають зміст теми дипломної роботи. Електронна база бібліографічних даних або картотека наповнюється інформацією відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання.

Робоча картотека буде використана для складання списку першоджерел, тому бібліографічні описи в ній мають бути повними, відповідати вимогам стандарту. Крім основних відомостей про видання необхідно здійснювати анотацію його змісту, вказувати шифр документа і назву бібліотеки (ресурсу), де він зберігається. Складену робочу картотеку необхідно дати на перегляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з керівником наповнення картотеки першоджерел студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.