Особливості планування діяльності автотранспортних підприємств
Роль транспортного комплексу в національній економіці значна: він забезпечує потреби народного господарства в перевезеннях вантажів і пасажирів, міжрайонні та внутрішньорайонні господарські зв’язки.
Для вирішення цих завдань використовуються різні види транспорту, плани розвитку яких повинні бути взаємоузгоджені. Темпи розвитку транспорту визначаються розвитком виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, обсягами капітального будівництва, внутрішнього та зовнішнього товарообігу, матеріально-технічного постачання, а також необхідністю задоволення потреб населення у перевезеннях. План розвитку транспорту є невід’ємною частиною народногосподарської програми, тому він повинен бути взаємоузгоджений зі всіма іншими розділами плану.
Головним завданням планування транспортного комплексу є найбільш повне, якісне та своєчасне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях, прискорення доставки вантажів та перевезенням пасажирів на основі суттєвого підвищення економічної ефективності роботи всієї транспортної системи. Вирішення цього основного завдання передбачає:
1. Узгоджений розвиток єдиної транспортної системи країни, вдосконалення координації роботи всіх видів транспорту і їх взаємодії з іншими галузями народного господарства, усунення нераціональних перевезень;
2. Використання передової техніки на всіх видах транспорту, розвиток нових видів транспорту, підвищення темпів оновлення рухомого складу, вдосконалення структури транспортних засобів, укріплення матеріально-технічної бази транспорту;
3. Інтенсифікація розвитку окремих видів транспорту за рахунок використання передової технології, покращання використання транспортних засобів, зниження простоїв під вантажними та технічними операціями вагонів, автомобілів, кораблів, більш повного використання їх місткості та вантажопідйомності, скорочення порожніх пробігів;
4. Розвиток прогресивних способів перевезення вантажів (контейнерних, пакетованих), підвищення ступеня механізації вантажно-розвантажувальних робіт, зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище.
Роль окремих видів транспорту у перевезені вантажів і пасажирів неоднакова, що визначається особливостями їх розвитку.
Розглянемо структуру та особливості розвитку транспортного комплексу України.
Транспортний комплекс – це об’єднання підприємств з експлуатації, ремонту й обслуговування транспортних засобів, терміналів, головне завдання яких – задоволення потреб споживачів у перевезеннях вантажів і пасажирів у межах єдиної транспортної системи країни.
Автомобільний транспорт є універсальним і маневреним видом, який виконує великий обсяг перевезень вантажів в основному на невеликі відстані (середня відстань перевезення 1т вантажів – близько 20км: підвезення вантажів на станції, розвезення прибувших вантажів та інше), забезпечуючи практично гарантію збереження вантажу, терміновість і надійність перевезень.
За обсягом перевезень вантажів, тобто масою, він стабільно перевищує показники залізничного транспорту у 4-5 разів, а за обсягом перевезень пасажирів, тобто кількістю, – у 5-6 разів (за обсягом перевезень, а не за вантажообігом чи пасажирообігом). Тобто, автомобільний транспорт переважає у вантажних перевезеннях на короткі відстані.
Зростає роль автомобільного транспорту і в перевезеннях вантажів на дальні відстані – в райони, де відсутні залізничні і водні шляхи, а також термінових вантажів у зарубіжні країни. Він забезпечує перевезення вантажів безпосередньо з місця виробництва до місця споживання без участі інших видів транспорту.
Важливим завданням є підвищення ефективності використання автотранспортних засобів за рахунок використання причепів та напівпричепів, скорочення порожніх пробігів, нераціональних перевезень, непродуктивних простоїв, тощо. Підвищенню ефективності роботи транспорту сприяє вдосконалення структури автомобільного парку шляхом збільшення випуску автомобілів з дизельними двигунами, використання газобалонних автомобілів.
Розвиток автомобільного транспорту безпосередньо залежить від якості шляхів (доріг). Слід відмітити, що автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам з багатьох показників, зокрема таких: швидкість пересування; забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою; потрібною кількістю пунктів технічної та медичної допомоги, харчування і відпочинку; заправки пальним і мастилом, телефонного зв’язку тощо. Практично нема доріг першої категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення потребує матеріально-технічна база організацій, які здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.