- •Лекція №9 Тема лекції: «Особливості сімейного та подружнього психологічного консультування»
- •1. Основні запити та специфіка подружнього консультування.
- •2. Особливості консультування сімейної пари.
- •Організація роботи з подружньою парою
- •Причини приходу подружжя в консультацію
- •Тривалість роботи з подружньою парою
- •3. Умови застосування псходіагностичних методик у сімейному психоконсультуванні.
- •3.1.Техніка конструктивних переговорів
- •3.2.Використання домашніх завдань при роботі з подружжям
2. Особливості консультування сімейної пари.
Перш ніж переходити до опису стратегій ведення прийому, необхідно зупинитися ще на одному питанні — хто і як звертається в консультацію з приводу своїх родинних проблем. На підставі переліку причин (приводів) звернень можна передбачити, що можливі, принаймні, два варіанти приходу в консультацію: обоє чоловіка разом або один з них із скаргами на себе або на партнера. Найбільш поширеним варіантом приходу є останній. Частково це може пояснюватися особливостями нашої культури, в якій психологічні знання недостатньо популярні і звернення в консультацію представляються мало не криміналом. Проте прихід лише одного чоловіка із скаргами на проблеми в сім'ї є найбільш частим варіантом первинного звернення по психологічну допомогу і в інших країнах (Gaunt S.T., 1985). Правда, “зарубіжного” клієнта набагато легко схилити до тривалішої роботи, ніж один-дворазовий прийом, а також і до того, аби на наступну зустріч він (вона) прийшов вже не один, а з чоловіком.
Зупинимося детальніше на деяких перевагах роботи з двома подружжям, а також на певних труднощах, пов'язаних з цим варіантом приходу клієнтів в консультацію.
1. Перш за все, бесіда з двома, а не з одним чоловіком, більш диагностична, дозволяє відразу ж побачити ті проблеми і труднощі, на які клієнти скаржаться. Так, особливості їх взаємодії в консультації розкривають багато що з того, про що їм буває важко говорити, і дозволяють наочно виділити те, що визначає характер стосунків і що самому подружжю важко позначити чіткіше.
2. Робота з обома партнерами дозволяє в ході прийому безпосередньо апелювати до патернів їх стосунків, що виявляються в особливостях взаємодії подружжя в консультації. Звернення до того, що відбувається “тут і тепер” буває переконливішим і ефективнішим, чим аналіз того, що відбувається за межами кабінету консультанта.
3. Присутність обох клієнтів дозволяє з успіхом використовувати цілий ряд особливої техніки і прийомів, таких, наприклад, як родинна скульптура, укладення контракту і ін., сприяючих успішнішому і ефективнішому веденню подружньої терапії, вживання яких за наявності лише одного клієнта або в принципі неможливо, або вельми утруднено.
4. Прихід обох подружжя в консультацію часто означає їх серйознішу мотивацію до роботи, передбачає, що робота буде тривалішою і більш поглибленою. Крім того, при одночасній роботі з обома партнерами можна у разі потреби підтримувати робочу мотивацію одного з них “за рахунок” іншого.
5. Консультування подружньої пари часто є ефективнішим. Адже якщо обоє чоловіка серйозно налаштовано на перебудову своїх стосунків і прагнуть в своєму спільному житті реалізувати все те, що обговорюється і наголошується під час прийомів, то зміни в стосунках настають значно швидше і в принципі можуть бути значнішими і стабільнішими, чим при роботі з одним з подружжя. У останньому випадку, для того, щоб діждатися яких-небудь змін, чоловікові часто необхідно набратися терпіння і достатньо довго без якої-небудь взаємності демонструвати досконаліші патерни поведінки, перш ніж інший відчує і якось відреагує на це.
Але, окрім цих і деяких інших переваг, робота з обома подружжям має і ряд додаткових труднощів і недоліків. Коротко перерахуємо їх.
1. Перш за все, вести прийом, в якому беруть участь двоє клієнтів, а не один, зазвичай важче, особливо на перших етапах консультативного процесу, оскільки присутність другого члена пари так чи інакше позначається на ході бесіди. Подружжя може перебивати один одного, вступати в переговори і сперечатися, прагнучи щось пояснити або довести перш за все один одному, а не консультантові, виступати в коаліції проти консультанта і так далі Хоча можлива і зворотна реакція, коли присутність партнера наводить до того, що муж або дружина стають неговіркими, кожен з них може чекати, що щось важливе буде сказано іншим. І у тому, і в іншому випадку від консультанта потрібні особливі навики і уміння, аби переорієнтовувати подружжя на спільну роботу, організувати і спрямувати процес консультування.
2. Робота з двома подружжям, хоча і є ефективнішою, найчастіше носить менш глибокий, поверхневий характер. В цьому випадку рідше зачіпаються серйозні особисті проблеми, лежачі в основі тих або інших подружніх розбіжностей. Результати ж, переконливі на перший погляд, рідше бувають такими, що повністю задовольняють запит клієнтів, особливо якщо за родинними проблемами коштує щось більш особисте.
3. Робота з обома подружжям в якомусь сенсі більш уразлива. Небажання одне з них рухатися далі, характерологические особливості одного з партнерів, що перешкоджають більш поглибленій роботі, можуть серйозно перешкодити консультуванню. З одним чоловіком легко працювати, чим з двома, під одного простіше підстроїтися, вибравши той темп роботи, який більшою мірою відповідає клієнтові.
