Використання втд у яких була різною

Стан здоров’я	Групи користувачів ВДТ			Контрольна група
	1	2	3
Функціональні порушення ЦНС (астенопічний синдром та ін.)	15,6	8,2	6,3	2,7
Хвороби системи кровообігу	57,7	60,3	29,2	23
Хвороби органів дихання	20	21,7	11,2	4,1
Хвороби органів травлення	40	38,6	29,8	18,9
Здорові	6,7	20,1	29,8	46,6

Так здорових серед обстежуваних користувачів ВДТ виявилось у кілька разів менше ніж у контрольній групі. З наведених даних видно, що фізіологічні порушення частіше спостерігаються в осіб, які довше та інтенсивніше використовували ВДТ, але загального висновку поки-що зробити не можна.

Крім того, за даними ряду авторів, у користувачів, які інтенсивно використовують комп’ютер в умовах значних розумових напружень, досить часто (40-70 відсотків) виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозність, роздратування, тревога, нерішучість, замкнутість тощо).

Працівниками кафедри охорони праці та екології Української академії друкарства та Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка, проведені дослідження умов праці та особливостей трудового процесу на комп’ютеризованих робочих місцях низки підприємств. Частина результатів цих досліджень зведена в таблицю .

Характеристика скарг операторів комп’ютерного набору

№ п/п	Симптоми впливу комп’ютеру	Кількість працівників, що повідомили про симптоми від загальної кількості опитуваних (%)
		Стаж роботи
		до 1 року	від 1 до 3 років	від 3 до 5 років
1	Біль та різь в очах	58,8	67,5	88,7
2	Головний біль	17,6	23,5	42,5
3	Біль в області спини та шиї	18,5	21,2	32,2
4	Загальна втома	29,4	25,7	42,6
5	Втома м’язів рук	15,1	22,3	38,7
6	Підвищена роздратованість	П,7	21,6	35,3
7	Порушення нічного сну	8,3	15,5	20,6
8	Погіршення пам’яті	7,2	12,3	17,1

Враховуючи несприятливий вплив цілого комплексу різноманітних факторів середовища праці, у користувачів можуть розвинутись певні розлади здоров’я, що пов’язані з роботою на комп’ютері.

При роботі з ВДТ основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Ще в перші роки експлуатації комп’ютера з відеотерміналами з’явились масові скарги на порушення зору.

Сучасні медичні обстеження кількох десятків тисяч професійних користувачів комп’ютерів проведені у Німеччині та Італії показали, що частота порушень зору в них на 15-20 відсотків більша, ніж серед інших працівників. Тоді виник термін “астенопія”, який визначається як “будь-які суб’єктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності”. Симптоми астенопії були класифіковані “очні” (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очних яблук, ломоти у надбрівній частині та ін.) та “зорові” (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи та ін.).

Більшість досліджень показує, що у операторів ВДТ “очні” симптоми зустрічали частіше, ніж “зорові”, при чому частота проявів вища у жінок, ніж у чоловіків. Відмічено також, що порушення функцій зору корелюють з віком

операторів ВДТ. Астенопія більш виражена у операторів старшого та середнього віку.

Були проведені експерименти, під час яких на екрані дисплея Samsung 15 Сіl в середовищі Windows 95 з роздільною здатністю 1024x768 застосовувалася спеціальна піктограма - картинка, що дозволяє виявити ефекти мерехтіння. Встановлено, що за суб’єктивними оцінками операторів критична частота світлових мерехтінь (або величина параметра вертикальної розгортай, яка наводиться в документації на кожний ВДТ) становила 70 Гц. При частоті більше цієї мерехтіння зникало.

В окремих публікаціях вказується на те, що користувачі комп’ютерів, які носять окуляри більш схильні до розладів функції зору. Це пояснюється тим, що для нормальної роботи користувача за дисплеєм комп’ютера, як правило, необхідні інші окуляри ніж ті, які вони використовують для читання. Останні мають фокусну відстань 30 см. а при роботі за дисплеєм комп’ютера фокусна відстань окулярів повинна бути більшою (для 15, 17 та 19 дюймових екранів - відповідно 70, 80 та 90 см.).

Робота за комп’ютером характеризується також тим, що постійний напружений погляд на екран дисплея зменшує частоту моргання. При цьому погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою рідиною, яка захищає рогівку ока від висихання, пилу та інших забруднень. Це може призвести до появлення так званого синдрому Сіккаї, рогівка висихає і мутніє аж до появи сліпоти.

Тому, у практиці астенопії, в першу чергу, необхідно звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місті, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку, а також профілактичну гімнастику.

Збільшення обсягу інформації, інтенсифікація її обігу, розвиток видавничої справи та інші виробничі проблеми зумовили широке використання ксерокопіювальних апаратів. Робота цих апаратів базується на процесі електрофотографії, який полягає у формуванні прихованого електростатичного зображення на фотонапівпровідниковому матеріалі і перетворенні прихованого зображення у видиме за допомогою забарвлених частинок тонера. Порівняно з іншими способами репрографії, електрофотографія має ряд переваг: відносно невисока вартість матеріалів, багаторазове використання електрофотошару, відсутність тривалого і порівняно складного фотохімічного процесу, отримання позитивних копій з позитивного і негативного оригіналів, минаючи негативний процес, висока швидкість відтворення, простота обслуговування апаратури, добра якість штрихових копій, повна автоматизація процесу виготовлення електрофотографій.

Однак експлуатація ксерокопіювальних апаратів у невідповідальних умовах і без належного дотримання умов праці може призвести до погіршення стану здоров’я працюючих і перетворити машину з помічника у ворога. За даними Міністерства охорони здоров’я (лист заступника Головного державного санітарного лікаря України від 16.04.96 № 5.05.08-54/33), під час експлуатації розмножувальних машин у повітря робочої зони виділяються озон, діоксид селену; робота розмножувальних машин супроводжується виникненням електростатичного поля, шуму, порушенням параметрів температури, швидкості руху та відповідної вологості повітря, можливий вплив інфрачервоного випромінювання. Проте під час дослідження, проведеного працівниками Тернопільської санепідемстанції, встановлено, що ці дані є неповними, оскільки під час експлуатації окремих ксероксів, зокрема, копіра марки “Хеrох 5310”, у повітря виділяються також оксиди азоту та оксиди вуглецю. А ці речовини шкідливі для людини. Так, оксиди азоту є метгемоглобіноутворювачами, належать до речовин з гостро направленим механізмом дії. При хронічній інтоксикації оксидами азоту найбільше потерпає бронхолегеневий апарат (хронічні бронхіти, емфізема легень, бронхіальна астма, бронхіоліти, токсичний пневмосклероз). Часто патологія бронхолегеневого апарату перебігає на фоні астенічного синдрому та серцево- судинної недостатності.

Оксид вуглецю (II) легко сполучається із залізом гемоглобіну, утворюючи карбоксигемоглобін, що призводить до порушення транспортування кисню. Основними ознаками хронічної інтоксикації, яка розвивається за тривалої дії невеликих концентрацій оксиду вуглецю (II), є функціональні розлади центральної нервової системи у вигляді астенії або вегетативної дисфункції з ангіодистонічним синдромом, що проявляється головними болями, серцебиттям і ниючими болями в ділянці серця, підвищеною дратівливістю, швидкою втомою, порушенням сну, погіршенням пам’яті, періодичним підвищенням артеріального тиску.

Залежно від типу апарату і тонера, у повітря робочої зони можливе виділення й шкідливих речовин. У паспортах ксерокопіювальних приладів не завжди зазначається матеріал фотопровідного проміжного носія, а склад конкретних тонерів становить промислову таємницю фірм-виробників, тож інформація з цього приводу є обмеженою. Все це створює певні труднощі в проведенні контролю за станом повітря робочої зони. Тому конче необхідною є професійна гігієнічна оцінка умов праці операторів розмножувальних машин, щоб виявити шкідливі фактори, які впливають на обслуговуючий персонал у процесі роботи.

При роботі з копіювальною технікою треба застосовувати додаткові заходи для оздоровлення повітряного середовища: встановлювати копіювальну техніку в окремих приміщеннях; контролювати вміст шкідливих речовин у повітрі; застосовувати вентиляцію, кондиціонери, нейтралізатори статичної електрики, заземлення (занулення) корпусів устаткування.

Основним принципом виведення інформації для отримання документа, видрукованого на папері, є принтер (print - англійською друкувати). На сучасному етапі широко застосовуються лазерні, світлодіодні, голчасті, шрифтові, струминні та ін. принтери.

В лазерних принтерах для створення на світлочутливому барабані, що друкує “зарядовий малюнок”, котрий відповідає документу, використовується лазерний промінь. Світлодіодні принтери, які працюють з “світлодіодною гребінкою”, вважаються альтернативою лазерним. Лазерні і світлодіодні пристрої належать до електрофотографічних пристроїв. Принцип їх дії заснований на використанні електростатичних зарядів, що призводять до виділення озону. Підвищена концентрація озону може бути шкідливою для здоров’я; подразнюється слизова оболонка носа, очей, горла. Вміст шкідливих хімічних речовин, зокрема озону, не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку “Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” № 3086-84 від 27.08.84 р. для озону концентрація не повинна перевищувати 0,03 мг/м³.

Для виключення виділення принтером озону застосовуються озонові фільтри. Але слід пам’ятати, що озоновий фільтр перестає діяти, якщо принтер мало завантажений або просто стоїть без роботи. Варто міняти його через проміжки часу, рекомендовані виробником. Для зменшення концентрації озону у повітрі на робочому місці, слід регулярно провітрювати приміщення.

Лазерний промінь в принтері невидимий, але потрапивши на органи зору або на тіло може привести до небажаних результатів. Щоб захистити користувача від шкідливого для здоров’я лазерного випромінювання, лазерний блок в принтерах герметизується. В сучасних лазерних принтерах застосовуються лазери з невисокою інтенсивністю електровипромінювання.

Лазерні та світлодіодні принтери характеризуються підвищеним тепловиділенням. Тому в них вмонтовуються вентилятори, які при роботі піднімають у повітря пил з паперових волокон, які відірвалися в процесі друку. Для зниження виділення пилу з паперу до мінімуму для лазерних і світодіодних принтерів придатні тільки сорти паперу з дуже короткими волокнами, невисоким вмістом смоли та пилу.

В голчастих (матричних), шрифтових та інших принтерах ударної дії символи наносяться на папір шляхом механічного удару. Основними факторами, що впливають на робоче середовище користувача є шум і пил.

Струминні принтери бувають пузирковими або п’єзоелектричними. У пузиркових струминних принтерах чорнило нагрівається в трубчатому каналі. П’єзоелектричні принтери працюють з мембраною з п’єзоелектрика, що коливається.

Чорнило, що використовується, повинно бути не шкідливим для здоров’я. Воно складається на 90% з води, а решта - нетоксичний спирт та барвник (за даними компанії Epson). Недовгочасне застосування струминних принтерів не дозволило зібрати дані про шкідливий вплив їх на робоче середовище користувача.