3. 3. Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства.

Аналіз фінансового стану ВАТ „КЕВРЗ” неможливий без аналізу платоспроможності та ліквідності. Розмежовуючи ці поняття, слід зазначити, що платоспроможність заводу – це його фінансовий стан, при якому є реальна можливість виконати без затримки першочергові зобов’язань за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності. Завод можна вважати платоспроможним, якщо сума грошових коштів, запасів, дебіторської заборгованості та інших активів більші та рівні його зовнішній заборгованості. Аналіз платоспроможності заводу проводиться на основі балансу розрахунком коефіцієнту платоспроможності – відношення платіжних засобів до першочергових зобов’язань.

До платіжних засобів підприємства належать активи, що легко реалізуються: грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку; страхові платежі заготівельних організацій, інших покупців; товарна, сільськогосподарська та інша продукція; продукція допоміжних та інших виробництв, підготовлена до реалізації; реальна дебіторська заборгованість, тобто ті цінності, що перебувають у грошовій формі, або без затримки можуть перейти в гроші.

До зобов’язань з розрахунків належать короткострокові кредити та інші позикові кошти, розрахунки з кредиторами (постачальниками, бюджетом, органами соціального страхування, працівниками з оплати праці) та інші пасиви.

Ліквідність заводу – це здатність підприємства погасити свої фінансові зобов’язання, тобто виконувати платіжні зобов’язання перед кредиторами, перетворювати матеріальні цінності і цінні папери у гроші. При аналізі ліквідності використовують поняття ліквідні активи й ліквідні засоби.

Як бачимо, економічні категорій – платоспроможність і ліквідність, мають єдину суть і тому вимірюються за допомогою одних і тих самих показників (коефіцієнтів). До таких відносяться коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності, загальний коефіцієнт ліквідності.

Сукупність цих коефіцієнтів дає змогу оцінити фінансовий стан заводу, його платоспроможність і ліквідність, зробити об’єктивні висновки і намітити конкретні заходи щодо поліпшення. Користувачами інформації, яка розкривається шляхом розрахунку вказаних показників, є представники банків, постачальники, інвестори, власники та засновники. Тому неможливо переоцінити важливість аналітичних даних щодо платоспроможності і ліквідності.

Дані для оцінки ліквідності КЕВРЗ представлені таблицею 3.4.

Таблиця 3.4 – Дані для розрахунку платоспроможності та ліквідності КЕВРЗ за 2002-2003 рр..

Показники	Номер рядка балансу	Значення показників
		2002		2003
		на початок року	на початок року		на кінець року
1. Грошові кошти, тис.грн.	230 +-240	428,5	97,5		181,3
2. Поточні фінансові інвестиції, тис.грн.	220	-	-		-
3. Дебіторська заборгованість, тис.грн.	(160,(170-200))+210	13517,6	10462,3		12035,8
4. Запаси, тис.грн.	(100-140)	13309,8	15622,9		18732,4
5. Оборотні активи	260	27255,9	26182,7		30949,5
6. Поточні зобов’язання, тис.грн.	620	14423,6	10754,2		14873,2
7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (ряд.1+ряд2):ряд.6	(220+(230+240)):620	0,029	0,009		0,012
8. Проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності (ряд.1+ряд.2+ряд.3):ряд.6	(220+(230,240)+ (160,(170-200)+210)):620	0,97	0,98		0,82
9. Загальний коефіцієнт ліквідності ряд.5:ряд.6	260:620	1,89	2,43		2,08
10. Питома вага запасів у сумі короткотермінових зобов’язань (ряд.4:ряд.6)	(100-141):620	0,92	1,45		1,26

Розрахунок показників ліквідності Київського електровагоноремонтного заводу за даними, вказаними у звітності 2002 та 2003 років виглядає так.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності: , (3.7)

, ,

Теоретично достатнім для коефіцієнта є співвідношення (0,2-0,25) : 1.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності:

, (3.8)

, , .

Достатнім для цього коефіцієнта вважається 1.

3. Коефіцієнт загальної ліквідності свідчить, яка частка поточних активів покриває короткотермінові зобов’язання:

, (3.9)

, ,

Існує теоретичний рівень, встановлений для даної величини у розмірі 2 – 2,5.

На практиці для аналізу ліквідності заводу користуються таким показником як оборотний (робочий) капітал (розраховується як різниця поточних активів і короткострокових зобов’язань). Якщо поточні активи перевищують короткотермінові зобов’язання, завод має достатній оборотний (робочій) капітал. Для того, щоб підтвердити дані по цьому показнику розраховують, яка частина власних джерел вкладена у найбільш маневрені активи. Для цього розраховують коефіцієнт маневреності, як відношення оборотного (робочого) капіталу до джерел власних засобів (статутного фонду).

Отже за останні звітні періоди завод мав такі показники робочого капіталу (РК):

(тис.грн),

(тис.грн),

(тис.грн).

Ці дані доповнюються розрахунком коефіцієнту маневреності робочого капіталу (К_МРК,) який за 2002-2003 роки склав:

, , .

Отже, як видно з розрахунку, Київський ЕВРЗ згідно аналізу фінансової звітності на звітні дати 01.01.2002 р, 01.01.2003 р. і 31.12.2003 р., найбільш маневрені кошти займали у власних джерелах 30, 36 та 38% відповідно.

Дані аналізу платоспроможності та ліквідності заводу, одержані шляхом розрахунку коефіцієнтів, заносимо в аналітичну таблицю, що дасть змогу оцінити стан платоспроможності заводу.

Таблиця 3.5 - Аналіз платоспроможності ВАТ „КЕВРЗ” за 2002-2003 рр.

Показник	На 1.01.2002	На 1.01.2003	На 31.12.2003	Відхилення від попередньої звітної дати		Норма-тивне значення		Відхилення від нормативу
				1.01.2003	31.12.2003			1.01.2002	1.01.2003	31.12.2003
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,029	0,009	0,012	-0,12	0,03		0,2		-	-	-
Коефіцієнт проміжної ліквідності	0,97	0,98	0,82	0,01	-0,16		1		-	-	-
Загальний коефіцієнт ліквідності	1,89	2,43	2,08	0,54	-0,35		2		-	+	+

Рис. 3.2 - Діаграма показників ліквідності ВАТ „КЕВРЗ” за 2002-2003 рр

Аналіз платоспроможності та ліквідності, зведений у таблиці 3.4 та представлений рис. 3.2, дає можливість спеціалісту, що володіє достатніми економічними знаннями, оцінити фінансовий стан заводу та розробити заходи щодо його поліпшення.

Як бачимо, ліквідні кошти заводу у складі джерел покриття (фінансування) становлять на 40% більше. Хоча за наявними даними спостерігається хронологічне зростання цієї частки, що можна назвати тенденцією позитивного характеру. Проте завод здійснюючи господарську діяльність має такі особливості виробничого процесу, які вимагають підтримання великої кількості основних засобів. Технологічне забезпечення основного виду діяльності – здійснення ремонту рухомого складу залізниць – передбачає великі за квадратурою приміщення, ангари та велику кількість приладів, верстатів, кранів, не кажучи про електротехнічне та електрообчислювальне обладнання. Тому значну долю в складі джерел фінансування займають необоротні фонди, доля, яка припадає на маневрені кошти є достатньою і збільшення її на 8% за 2 останні роки слід розцінювати, як позитивну тенденцію.

Проте, ліквідність заводу є нормальною лише за показником загальної ліквідності за 2003 р. Показники абсолютної ліквідності залишилися далеко поза нормою за даними на всі звітні дати, що розглядалися. А показники проміжної ліквідності на початок 2002 р. та на початок 2003 р. хоч і наблизилися максимально до теоретично встановленого нормального значення, проте залишилися менше нього, а на кінець 2003 р. взагалі зменшився на 0,16 од., що менше показника на початок 2003 р. на 16%.

Крім того, спостерігається підвищення показників на початок 2003 р. від рівні початку року 2002 р., а на кінець 2003 р. їх поступове зниження, крім показника абсолютної ліквідності. Абсолютна ліквідність безпосередньо залежить від наявних грошових коштів, а завод не має у розпорядженні суму грошових коштів, яка б покривала його короткострокові зобов’язання. Одна з причин цього – підтримання рівня дебіторської заборгованості. Тому випливає висновок, щоб збільшити ліквідність заводу, слід розробити та застосувати заходи щодо зменшення розмірів дебіторської заборгованості. Враховуючи, що сума зобов’язань за даними балансу на вказані звітні дати знаходиться в межах дебіторської заборгованості, то зменшення цієї заборгованості призведе до сплати першочергових платежів, що в свою чергу збільшить показник абсолютної ліквідності.