За зовнішнім виглядом:
2.1 Звичайні - код вірусу можна побачити на диску за допомогою спеціальних засобів.
2.2. Віруси невидимки - використовують особливі методи маркірування і при перегляді коду вірусу їх не видно. Такі віруси попереджують своє виявлення тим, що перехоплюючи звернення операційної системи до завантажувальних файлів та полів диску, видають їх вміст у вихідному Знезараженому) вигляді.
2.3. Поліморфні - код вірусу змінюється.
За результатами дії:
3.1. Безпечні - не виконують дій, крім свого розповсюдження та виведення різних повідомлень аб( інших ефектів.
3.2. Шкідливі - призводять до втрати інформації та порушення роботи обчислювальної сист еми.
Заходи по попередженню зараження:
• використання надійних джерел програмного забезп ечення;
• перевірка інформації, яка надходить із зовні;
• встановлення захисту від запису на гнучких дисках з файлами;
• обмеження доступу до комп'ютера сторонніх осіб;
• регулярне створення резервних копій.
Антивіруси
Антивіруси - це програми, що призначені для виявлення і знешкодження вірусів.
Антивірусні програми поділяються на:
• Детектори: знаходять файли, які заражені одним із відомих вірусів. Такі програми перевіря ють чи є у файлах та на дисках специфічна для даного вірусу комбінація байтів. При її виявленн виводиться відповідне повідомлення. Однак, якщо програма не розпізнається детекторами як зара жена, то можливо в ній знаходиться новий вірус або модифікована версія старого, невідомоп програмі-детектору.
• Доктори (фагі) - лікують заражені програми або диски, при цьому знищують код вірус (вилучають із програми тіло вірусу), тобто відновлюють програму до того стану, в якому вона бул, до зараження вірусом. Як правило, такі програми розраховані на конкретні типи вірусів та базуютьс:
' на порівнянні послідовностей кодів, які містяться в тілі вірусу, з кодами програм, що перевіряються Програми-доктори необхідно періодично поновлювати з метою одержання нових версій, які вияв ляють нові версії вірусів.
• Ревізори - аналізують стан файлів та системних полів диску і порівнюють його з вихідниі станом, який було збережено в одному із файлів даних ревізора. При виявленні невідповідностей повідомляють про них користувачеві.
• Фільтри - завантажуються резидентно до оперативної пам'яті, перехоплюють ті звернення до системи, які використовуються вірусами для розмноження та нанесення шкоди, та повідомляють про них. До переваг таких програм відноситься можливість виявлення невідомих вірусів. Недоліком таких програм є неможливість відстежування вірусів, які звертаються безпосередньо до постійної пам'яті, а також завантажувальних вірусів.
• Вакцини - модифікують програми і диски так, що це не відображається на роботі програм, але! вірус, від якого виконується вакцинація, вважає програми та диски вже зараженими.
Програми, що використовуються на практиці, як правило відносяться до гібридних програм (детектори-доктори, доктори-ревізори тощо).
Програма Dr.Web знешкоджує більшість типів вірусів. Ця програма відноситься до програм класу детекторів-докторів та включає "евристичний аналізатор" - алгоритм, який дозволяє виявити невідомі віруси. Програма орієнтована на віруси, які можуть самомодифікуватися.
Зрозуміло, що всі існуючі антивірусні програми змінюються, різні за інтерфейсом та ОС, під управлінням якої вони працюють, однак принципи роботи з ними схожі (Рис. 45).
Основні можливості антивірусних програм
1. Визначення області дії програми: визначення дисків для сканування
2. Визначення об'єктів для сканування: пам'ять, сектори, файли (типи файлів), архіви, упаковані файли
3. Визначення дії: лікування, вилучення, копіювання, запитування про лікування, представлення звіту
4. Встановлення додаткових параметрів