- •7. Охарактеризувати основні типи сучасних комп*ютерів: сервери, великі універсальні комп*ютерні системи, кластерні системи, суперкомпьютери і мікроконтроллери.
- •8. Назвати форми представлення інформації. Описати яким чином відбувається перетворення інформації з аналогічного в цифрову і навпаки.
- •20. Охарактеризувати можливості сучасних мп. Проаналзувати процесори з risc та cisc архітектурами.
- •21. Проаналізувати архітектурні особливості сучасних поколінь мп та напрямки підвищення продуктивності сучасних мп (cvp, smt, epic).
- •22. Назвати характеристики процесорів та їх значення для сучасних мікропроцесорів.
- •23. Визначити поняття системи команд процесора, навести їх типи. Охарактеризувати команди пересилання даних, вказати їх функції, навести приклади.
- •24. Визначити поняття системи команд процесора, навести їх типи. Охарактеризувати арифметичні команди, вказати їх функції, навести приклади.
- •25. Визначити поняття системи команд процесора, навести їх типи. Охарактеризувати логічні команди, які основні операції вони виконують. Порівняти арифметичні і логічні команди.
8. Назвати форми представлення інформації. Описати яким чином відбувається перетворення інформації з аналогічного в цифрову і навпаки.
За формою подання інформація поділяється на такі види:
Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;
Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.
Ана́лого-цифрови́й перетво́рювач, АЦП (англ. Analog-to-digital converter, ADC) — пристрій, що перетворює вхіднийаналоговий сигнал в дискретний код (цифровий сигнал), який кількісно характеризує амплітуду вхідного сигналу. Зворотне перетворення здійснюється за допомогою цифро-аналогового перетворювача (ЦАП).
Як правило, АЦП — електронний пристрій, що перетворює електричну напругу в двійковий цифровий код. Проте, деякі неелектронні пристрої, такі як перетворювач кут-код, слід також відносити до АЦП.
9. Визначити поняття: система числення, позиційна система числення, основна система числення. Які системи числення використовуються в компютерах? Чому двійкова система найбільш поширена в компютерах?
Системою числення, або нумерацією, називається сукупність правил і знаків, за допомогою яких можна відобразити (кодувати) будь-яке невід'ємне число. До систем числення висуваються певні вимоги, серед яких найбільш важливими є вимоги однозначного кодування невід'ємних чисел 0, 1,… з деякої їх скінченної множини — діапазону Р за скінченне число кроків і можливості виконання щодо чисел арифметичних і логічних операцій. Крім того, системи числення розв'язують задачу нумерації, тобто ефективного переходу від зображень чисел до номерів, які в даному випадку повинні мати мінімальну кількість цифр. Від вдалого чи невдалого вибору системи числення залежить ефективність розв'язання зазначених задач і її використання на практиці.
У позиційних системах числення одна і та ж цифра (числовий знак) у записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції. Таким чином, позиція цифри має вагу у числі. Здебільшого вага кожної позиції кратна деякому натуральному числу, яке називається основою системи числення.
Основні системи числення вказують у вигляді індексу, взятого в дужки. Основний системою числення є двійкова. Основний системою числення в електронних обчислювальних машинах є двійковасистема. У двійковій-десятковому коді основною системою числення є десяткова. Цифри в назві коду виражають ваги одиниць у відповідних двійкових розрядах.
Шістнадцяткова система числення В комп’ютерних технологіях широко використовується шістнадцяткова система числення. Певна річ, що треба мати 16 символів для позначення цифр. Перші десять цифр можна запозичити з десяткової системи числення, а що до решти, то їх домовилися позначати великими латинськими літерами: 10 - A, 11 - B, 12 - C, 13 - D, 14 - E, 15 - F. Таким чином запис (2CF) 16 буде означати вираз 2 16 2 + 12 16 1 + 15 16 0 = (944) 10 Двійкова і вісімкова системи числення Окрім шістнадцяткової системи в комп’ютерних технологіях використовуються двійкова, а також вісімкова системи числення, які як і шістнадцяткова система мають основою степені двійки. Алфавіт двійкової системи складається з двох цифр: 0, 1. Ці цифри мають спеціальну назву біт від англійсь- кого «binary digit». Запис вигляду (101101) 2 означає вираз 1 2 5 + 0 2 4 + 1 2 3 + 1 2 2 + 0 2 1 + 1 2 0 = (45) 10.
Вся справа в тому, що при побудові обчислювальних машин десяткова система виявилася вкрай незручною і невигідною, так як виробництво пристрою, що має десять різних станів, досить дорого, та й займають вони дуже багато місця. От і взяли на озброєння придуману ще інками двійкову систему.
10. Навести правила переведення чисел із системи числення з основою 2 в десяткову і навпаки. Описати представлення чисел зі знаком. Прямий, обернений, доповнювальний код.
Двійкова система числення в ЕОМ є основною системою числення, в якій здійснюються арифметичні і логічні перетворення інформації в пристроях ЕОМ.
Для двійкової системи числення d=2 і аί= 0, 1. Будь-яке число з двійкової системи числення може бути переведено в десяткову за допомогою формули розкладання. Наприклад:
11. Розповісти про формати представлення чисел з фіксованою і рухомою комою в компютері. Як кодуються символи в системі Unicode?
12. Описати склад та основні функції структурних одиниць компютера: елементів, нулів, блоків, пристроїв. Охарактеризувати призначення типових вузлів компютера: регістрів, лічильників, дешифраторів,суматорів.
19. Описати архітектуру мікропроцесора і8086.
Мікропроцесор i8086/i8088 належить до 16-розрядним процесорам першого покоління. Велика інтегральна схема i8086 з геометричними розмірами 5,5 x5, 5 мм має 40 контактів, містить близько 29 000 транзисторів і споживає 1,7 Вт від джерела живлення +5 В, тактова частота становить 5; 8 або 10 МГц.
Мікропроцесор виконує операції над 8 - і 16-розрядними даними, представленими в двійковому або двійково-десятковому вигляді, може обробляти окремі біти, а також рядки або масиви даних. Він має вбудовані апаратні засоби множення і ділення.
Мікропроцесор має внутрішнє сверхоператівное запам'ятовуючий пристрій (СОЗУ) ємністю 14x16 байт. Шина адреси є 20-розрядної, що дозволяє безпосередньо адресувати 220 = 1 048 576 комірок пам'яті (1 Мбайт).
Простір адрес вводу/виводу становить 64 Кбайт. У БІС i8086 реалізована багаторівнева векторна система переривань з кількістю векторів до 256. Передбачена також організація прямого доступу до пам'яті, по якому мікропроцесор припиняє роботу і переводить шини адреси, даних і управління в високоімпедансное стан.
Середній час виконання команди займає 12 тактів. Особливістю i8086 є можливість часткової реконфігурації апаратної частини для забезпечення роботи в двох режимах - мінімальному і максимальному. Режими роботи задаються апаратно. В мінімальному режимі, використовуваному для побудови однопроцесорних систем, мікропроцесор самостійно формує всі сигнали управління внутрішнім системним інтерфейсом. У максимальному режимі, використовуваному для побудови мультипроцесорних систем процесор формує на лініях стану двійковий код, який залежить від типу циклу шини. У відповідності з цим кодом системний контролер К1810ВГ88 формує сигнали управління шиною. Контакти, які звільнилися в результаті кодування інформації, використовуються для управління мультипроцесорних режимом
Структурна схема мікропроцесора i8086. У МП i8086 застосована конвеєрна архітектура, яка дозволяє поєднувати у часі цикли виконання і вибірки з пам'яті кодів подальших команд. Це досягається паралельною роботою двох порівняно незалежних пристроїв - операційного пристрою та шинного інтерфейсу.
Операційне пристрій виконує команду, а шинний інтерфейс здійснює взаємодію із зовнішнім шиною - виставляє адреси, зчитує коди команд і операнди, записує результати обчислень в пам'ять або пристрої введення/виводу. [1,58]
Операційне пристрій складається з РОН, призначених для зберігання проміжних результатів обчислень - даних і адрес; АЛП з буферними регістрами; регістра прапорів; схеми управління та синхронізації, яка дешифрує коди команд і генерує керуючі сигнали для всіх блоків схеми МП. Шинний інтерфейс складається з шестібайтной регістровий пам'яті, яка називається чергою команд, чотирьох сегментних регістрів: CS, DS, ES, SS, покажчика команд IP, суматора, а також допоміжних регістрів зв'язку і буферних схем шин адреси/даних.
Черга команд працює по принципом FIFO (First Input - First Output, тобто В«перший прийшов - перший вийшов В») і зберігає на виході порядок надходження команд. Довжина черги - 6 байт. Якщо операційне пристрій зайнятий виконанням команди, шинний інтерфейс самостійно ініціює випереджаючу вибірку кодів команд з пам'яті в чергу команд.
Вибірка з пам'яті чергового командного слова здійснюється тоді, коли в черзі виявляються два вільних байта. Чергу збільшує швидкодію процесора в разі послідовного виконання команд. При вибірці команд переходів, запитів і повернень з підпрограм, обробки запитів переривань чергу команд скидається, і вибірка починається з нового місця програмної пам'яті.
Ще одним завданням шинного інтерфейсу є формування фізичного 20-розрядної адреси з двох 16-розрядних слів. Першим словом є вміст одного із сегментних регістрів CS, SS, DS, ES, а друге слово залежить від типу адресації операнда або коду команди. Підсумовування 16-розрядних слів відбувається зі зміщенням на 4 розряди і здійснюється за допомогою суматора, який входить до складу шинного інтерфейсу.
