Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції 6-8.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
543 Кб
Скачать
☆

8.3 Метод комітетів розв’язку задач розпізнавання

Допускаємо, зо число класів . Тоді навчаюча послідовність складається з двох послідовностей об’єктів з класу і з класу . Всі об’єкти віідмінні, і вважаємо, що не існує площини, безпомилково розділяючої навчаючу послідовність.

Комітетом сукупності об’єктів з двох класів називається множина площин в просторі ознак, так що кожний об’єкт правильно класифікується більш ніж половиною площин.

Число помилкових віднесень кожного об’єкта навчаючої послідовності при розділенні простору ознак площинами з комітету менше половини числа площин. Тобто, комітет як би має колективну думку, причому „більшість” комітету відповідає істинній класифікації об’єктів.

Після побудови комітету об’єкти, які розпізнаються, відносяться в той клас, до якого їх відносить більша частина площин.

8.4 Метод потенціальних функцій

Нехай , тобто маємо і , так само маємо навчаючу послідовність і .

Будемо вважати, що кожна точка з навчаючої послідовності створює навколо себе деяке поле (аналогічно до точкового заряду), яке можа описати потенціалом, створеним системою зарядів у всьому просторі.

Функцію, яка визначає поле, називають потенціальною, а її вибір здійснюють неформально в залежності від специфіки задачі.

Вимоги до неї: потенціал, який створюється навчаючою поверхнею не був від’ємним, монотонно спадав при збільшенні віддалі від об’єкта:

Розглянемо потенціал, створений в просторі ознак Х з класів і .

Вважаємо сумарний потенціал сумою потенціалів від кожного заряду. Отримаєм дві функції і , де - потенціал від точок класу , а - класу .

Гіпотеза компактності є деяке допущення відносно властивостей об’єктів групуватися в класи в просторі ознак. Вона передбачає наступне:

  1. будь-які дві внутрішні точки простору ознак, що належать одному і тому ж класу можна з’єднати достатньо гладкою кривою, всі точки якої будуть належати тому ж класу.

  2. Майже всі внутрішні точки, що належать тому чи іншому класу в достатньо великому околі, мають лише зображення з свого класу.

  3. Число граничних точок є малим.

Якщо класи і задовольняють гіпотезу компактності, то можна очікувати, що і будуть мати для об’єктів свого класу більші значення, ніж для об’єктів з чужого класу. Тобто, в силу симетрії потенціальної функції, по суті пропонується „простота” границь між класами. Очевидно, що границя між класами і визначається умовою . Якщо визначити функцію , то очевидно, що є розділяюча (дискримінантна) функція.

Для відшукання розділяючої ункції використовують рекурентні процедури (див. оригінал, стр. 104).

8.5 Метод штрафних функцій

Метод штрафних функцій полягає в заміні задачі пошуку відносного максимуму функції при умовах , задачею пошуку абсолютного максимуму функції

, (1)

де - деякі додатні постійні, - штрафні функції.

Якщо умови зв’язку виконані, то , в противному випадку другий доданок в правівй частині (12) характеризує міру відхилення точки від поверхні .

Якщо для знаходження максимуму функції застосувати градієнтний метод, тобто використати рекурентне співвідношеення:

,

де - крок, то другий доданок буде компенсувати дефект в виконанні умов зв’язку. Чим більше , тим більше штраф за порушення умов зв’язку.

13