94. Класифікація процесів за рівнем структури.

1) процес на народногосподарському рівні, на міжгалузевому рівні;

2) процес на рівні галузей народного господарства і регіонів;

3) процес на рівні підприємств, об’єднань;

4) процес в органі, всередині апарата.

95. Функціональний розріз процесу: планування, оперативна діяльність, контроль.

Планування забезпечує цілеспрямовану діяльність органа, єдність у рішенні питань і стабільності в роботі. Воно дає можливість підкоряти оперативну поточну діяльність апарата рішенню в першу чергу основних, перспективних задач, що стоять перед органом. Тут використовують усі види планування, характерні для управлінської діяльності: прогнозування, перспективне і поточне планування.

Організація оперативної діяльності полягає в тому, щоб здійснити чітку регламентацію робочого дня всіх співробітників від керівників до виконавців, організувати прийом відвідувачів, проведення нарад, здійснювати контроль за проходженням документів, організувати й оснастити робочі місця з використанням техніки та ін.

Контроль – завершальна стадія процесу. Він поділяється на попередній, поточний та наступний. Для організації системи контролю необхідно насамперед знати зміст роботи контрольованого об’єкта і мати правильно оформлену і своєчасну звітність, тобто бути інформованим про об’єкт, що перевіряється. Основна мета перевірки – дати об’єктивну характеристику діяльності суб’єкта в процесі досягнення ним поставлених цілей і задач.

96. Зміст процесу.

Зміст процесу визначається характером проблем, що вирішуються. Економічна діяльність будь-яких структурних виробничих підрозділів охоплює всі стадії відтворювального процесу: формування виробничих і трудових ресурсів, організацію виробництва, збуту, впровадження досягнень науки і техніки у виробництво та ін.. Це визначає зміст процесу. Соціально-психологічний аспект процесу присвячений аналізу соціальної структури працівників, їхнім мотивам.

97. Організація процесу.

а) виявлення учасників процесу і порядок їхньої взаємодії, тобто розподіл завдань між співробітниками, кооперація їх у процесі управління тощо.;

б) опис тимчасової послідовності протікання процесу, обумовлений послідовною реалізацією функцій;

в) визначення процедури взаємодії різних органів і осередків у процесі.

98. Управлінська інформація.

Управлінська інформація – це сукупність зведень про стан об’єкта і суб’єкта. Обсяг і зміст інформації, що переробляється в процесі управління залежить від основних характеристик системи: цілей, функцій і методів, структури органа.

99. Засоби перетворення інформації: творчі, логічні, технічні.

Творчі перетворення завершуються створенням нової інформації.

Логічні інформаційні перетворення – це різного роду розрахунки, вибірка даних, їхнє складання тощо.

Технічні інформаційні перетворення не змінюють якісної чи кількісної інформації, вони пов’язані лише з перетворенням форми її носія.

100. Ознаки класифікації інформації.

Інформація, використовувана в процесі класифікується за різними ознаками:

За змістовною ознакою: соціально-політична, економічна, організаційна, науково-технічна тощо.

За джерелом виникнення: внутрішня (джерелом є об’єкт і його ланки) та зовнішня (надходить від вищих органів, постачальників, замовників тощо).

Стосовно процесу: директивна та описова.

За формою представлення: минула, поточна і майбутня.

За тимчасовою ознакою: постійна і перемінна.

За формою представлення: цифрова, текстова і кодована.

За способом фіксації: усна і документальна.