Проілюструємо викладену методику такими даними (табл. 19.3).

Таблиця 19.3

Продуктивність корів, виробничі витрати і вартість продукції за базисним і новим варіантами

Показники	Перша лактація		Друга лактація		Третя лактація
	варіант		варіант		варіант
	базисний	новий	базисний	новий	базисний	новий
Кількість корів	120	110	120	110	120	110
Надій молока на корову, ц	28	31	32	36	41	49
Закупівельна ціна за 1 ц молока, грн	60	60	60	60	60	60
Виробничі витрати разом, грн	177 072	180 988	188 071	194 834	213 282	225 437
Виробничі витрати на 1 корову, грн	1475,6	1645,3	1584,2	1771,4	1777,3	2049,4
Валове виробництво молока, ц	3192	3324,8	3754,7	4074	4988,3	5614,5
Вартість молока, тис. грн	191,5	199,5	225,3	244,2	299,3	336,9

Сукупні витрати за 3 роки лактації становлять за базовим варіантом 578 375 грн, за новим — 601 729 грн, а приріст витрат — 23 354 грн (601 729 – 578 375). Сумарна вартість молока за досліджуваний період становила за цими варіантами відповідно 716 100 і 780 564 грн.(приклад розрахунку сумарної вартості молока за базовим варіантом: (28 · 120 · 3,42) : 3,6 + (32 · 120 · 3,52) : 3,6 + + (41 · 120 · 3,65) : 3,6 = 13009,4; 13009,4 · 60 грн = 716 100 грн. Звідси сумарний економічний ефект складає: (780 564 – 601 729) – – (716 100 – 578 375) = 178 835 – 137 725 = 41 110 грн. Рівень рентабельності додаткових витрат дорівнює 176 % (41 110 : 23 354) · 100, тимчасом як цей показник за базовим варіантом становить 23,8 % (716 100 – 578 375) : 578 325, або більш як на 152,2 п.п (176 – 23,8).

Одержані результати дають підстави для висновку про доцільність широкомасштабного впровадження у виробництво цього нововведення в умовах підприємства.

Методика визначення загального економічного ефекту від впровадження нових порід тварин. В Україні в 90-х роках на основі місцевих симентальських і чорно-рябих корів та імпортованого генофонду голштинів (коровам голштинської породи належать усі рекорди молочної продуктивності — максимальний удій одержано від корови Убре Бланка у 1981 р. — 27 674 кг молока за 364 дні лактації з вмістом жиру 3,8 %, рекорд добового надою — 110,9 кг) створено українську чорно- і червоно-рябу молочні породи. Генетичний потенціал за молочною продуктивністю становить 6 500 — 7 500 кг молока за лактацію. Українськими вченими (Зубець М. В., Буркаі В. П., Хаврук О. Ф. та ін.) здійснено випробування даних порід, що свідчить про високу економічну ефективність їх використання порівняно з вихідними місцевими породами.

Фактичний економічний ефект розраховувався за формулою:

де Ем — вартість додатково одержаного молока; Ц — ціна реалізації молока; Сп — середня продуктивність ровесниць вихідної породи (симентали), кг; Пс — середнє перевищення надою на одну корову нової породи, %; Л — постійний коефіцієнт, що пов’язаний з додатковими витратами на продукцію і дорівнює 0,7; Пк — поголів’я лактуючих корів нової породи.

За даними бонітування, продуктивність 278 тис. корів нової червоно-рябої породи становила по всіх категоріях господарств 3 281 кг з вмістом жиру 3,67 %, або перевищувала ці показники симентальських ровесниць відповідно на 320 кг і 0,03 п.п. жиру. За закупівельної ціни 1 кг молока 0,6 грн. загальний економічний ефект досягає 40 338,9 тис. грн При цьому показник Пс визначається так:

Створені українські чорно-ряба і червоно-ряба породи є інноваціями. Вони конкурентоспроможні за продуктивністю і технологічністю, мають значний генетичний потенціал. Їх поширення сприятиме істотному підвищенню ефективності молоч­ного скотарства.

Для запровадження НТП у сільськогосподарське виробництво велике значення матиме створення Національної аграрної дорадчої служби з її регіональними представництвами і філіями як неприбуткової структури, спроможної розв’язувати наступні завдання:

• надавати практичну допомогу сільськогосподарським товаровиробникам в освоєнні нових технологій, впровадженні інших новин, сучасного менеджменту, в здійсненні поглибленого аналізу фінансово-економічного стану підприємств і оцінки їх позиції на ринку;

• здійснювати інформаційне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників, надавати їм маркетингові послуги;

• проводити курс на інтеграцію науки і практики шляхом організації прикладних наукових досліджень відповідно до потреб сільськогосподарських товаровиробників;

• організовувати навчання керівників і спеціалістів аграрних підприємств, сільського населення за програмами, орієнтованими на засвоєння методів ведення прибуткового бізнесу;

• забезпечення зворотного зв’язку із сільськогосподарськими товаровиробниками та сільським населенням з метою подальшого вдосконалення механізмів і важелів аграрної політики.

Для швидшого впровадження у виробництво досягнень агрозоотехнічної науки значну роль мають відіграти визначені у 2000 р. по кожній області та АР Криму базові підприємства як центри наукового забезпечення сільськогосподарського виробництва. Всього в Україні започатковано 343 таких підприємства: від семи в ряді областей до 33 у Київській області. Головним зав­данням базових господарств є створення державного і регіо- нальних насіннєвих страхових фондів насіння вищих репродукцій і гібридів першого покоління, а також вирощування для роз­повсюдження високоякісного насіння і саджанців плодоягідних культур та винограду. Важливо, що в цих господарствах ство­рюються племзаводи, племгосподарства і племферми для розведення племінної худоби, функціонуватимуть демонстраційні поля і ферми.

1 Інновацію інколи трактують не як результат інноваційного процесу, а як використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, направлених на вдосконалення соціально-економічної діяльності (див.: Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент — К.: Межрегиональная академия управления персоналом, 2000. — С. 5).

515