Семінарське заняття №2 Тема: Мова і суспільство

Питання, що розглядатимуться:

1. Видатні мовознавці про суспільний характер мови (А.Шлейхер, М.Мюлер, В.Гумбольдт, О.Потебня, Я.Грим та ін.)

2. Дослідження суспільного характеру мови в сучасній лінгвістиці. (Е.Сепір, У.Лабов, К.Державін, Е.Поліванов, Я.Марр та ін.)

3. Суспільний характер мови.

4. Суспільні функції мови.

5. Соціальна зумовленість мовних явищ.

6. Відображення соціально-історичних явищ у.мові.

   4. Взаємозалежність стану мови і стану суспільства.

   5. Мова як етнічна ознака. Мова і держава. Мовна політика.

   6. Мова й ідеологія.

   7. Мова і культура.

   8. Соціолінгвістика як наукова галузь: завдання, проблеми.

   9. Інтерлінгвістика.

Рекомендована література

Підручники:

1. М.П.Кочерган. Загальне мовознавство. - К., 2000.

2. .І.І.Ковалик, С.П.Самійленко. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. -К„ 1975.

3. О.А.Білецький. Про мову і мовознавство. - К., 1996.

4. С.В.Семчинський. Загальне мовознавство. - К., 1996.

5. В.И.Кодухов. Общее языкознание. -М., 1974.

6. Ф.М.Березин, Б.Н.Головин. Общее язьїкознание. - М., 1979.

7. Б.А.Плотников. Общее языкознание. Семинарии. - Минск, 1982. (Тема№3.)

Додаткова література:

8. Язык и общество. - М.: Наука, 1968.

9. Язык и моделирование социального взаимодействия: Пер. - М., 1987. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. - М., 1987.

10. Булаховский Л.А. Нариси з загального мовознавства // Булаховський Л.А. Вибрані пр. в 5-ти т. Т.І.- К., 1975.(Про мову Французької революції.)

11. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. - М., 1988. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика. - М., 1977.

12. Лабов Уильям. О механизме языковых изменений // Новое в лингвистике. Вып. VII. Социолингвистика. - М., 1975.

13. Лафарг Поль. Мова і революція. - Харків, 1936.

14. Лісовий Василь. Культура - ідеологія - політика. - К., 1997.

15. Масенко Л.Т. Мова і політика. - К., 1999.

16. Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавство // Мовознавство. - 1997. - № 2-3. - С.З - 19.

17. Мещанинов И.И. Проблеми развития языка. -Л., 1975. Мова і культура. - К.: Наукова думка, 1986. - 184 с. Русанівський В.М., Єрмоленко С.Я. Життя слова. - К., 1978.

Розуміння природи мови передбачає відповідь на питання, чи потрібно вважати мову явищем біологічним, психічним або соціальним.

Визначення мови як суспільного явища спирається на тверезий аналіз фактів розвитку і застосування мови.

Мова не успадковується і не закладена в біологічній суті людини. Мова не є явищем психічним, бо в такому разі вона виникала б і розвивалася б у кожній людини окремо незалежно від мовленнєвого впливу навколишнього оточення.

До розуміння мови як суспільного явища вчені дійшли у середині ХІХ ст.

Характеризуючи мову як соціальне явище, не слід упускати з поля зору й те, що в мові також наявні ознаки, які співвідносять її з біологічними та психічними явищами.

Про те, що мова є суспільним явищем, свідчать її функції. Функції мови виявляють її сутність, призначення, дію. Найголовніші функції мови – комунікативна (засіб спілкування) і когнітивна (засіб мислення і пізнання). Інколи як базові називають ще емотивну (засіб вираження почуттів і емоцій), і метамовну (засіб дослідження й опису мови в термінах самої мови).

З основними співвідносяться похідні функції. Так, з комунікативною пов’язана фатична (засіб встановлення контактів), конативна (засвоєння), волюнтативна (волевиявлення, впливу) і кумулятивна, або історико-культурна (зберігання всього того, що виробила нація за всю свою історію в духовній сфері – національної свідомості, культури, історії тощо).

Із когнітивною співвідноситься репрезентативна, або номінативна, референтна функція (засіб позначення предметів та явищ зовнішнього світу і свідомості), а з емотивною – поетична, або естетична (засіб вираження і виховання прекрасного).увага до основних і похідних функцій має надзвичайно велике практичне значення для вивчення і опису мови.

Кількісна і якісна характеристика мовних функцій в сучасній мовознавчій літературі не збігаються. Різні вчені дають різну кількість і якість мовних функцій.

В основному серед базових називають комунікативну та когнітивну функції мови.

За такого неоднозначного підходу до визначення й інтерпретації мовних функцій усі дослідники солідарні в одному – мовні функції мають суспільний характер, через що їх нерідко називають суспільними функціями мови.

Будь-які суспільні зміни неодмінно впливають на зміни в мові.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Мова і несловесні форми спілкування. Паралінгвістика й паракінесика.

2. Філософські аспекти сучасного мовознавства.

3. Мовна система й норма. Системні й несистемні явища у мові.

4. Фонологічна система мови.

5. Граматична система мови.

6. Лексико-семантична мови.

7. Проміжні рівні мови (морфонологічний, словотвірний, фразеологічний рівні мови).

8. Натуралізм і психологізм у мовознавстві XIX ст.

9. Наукові погляди представників порівняльно-історичного мовознавства.

10. Соціологічна школа мовознавства (XIX - XX ст.).

11. Наукові поглади В.Гумбольдта.

12. Наукові погляди Ф.Соссюра.

13. Наукові погляди А.Шлейхера.

14. Наукові погляди О.Потебні.

15. Вітчизняні представники мовознавства (О.Потебня, М.Крушевський, В.Богородицький та ін.)

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ