2. Провідний вид діяльності молодших школярів. Структура учбової діяльності. Мотивація учбової діяльності.

Під провідною діяльністю розуміють - діяльність, в процесі якої проходить формування основних психічних процесів і якостей особистості, з'являються головні новоутворення віку (довільність, рефлексія, самоконтроль, внутрішній план дій і т.

д.).

Зміст учбової діяльності і відповідно їй взаємини з учителем настільки важливі для першокласника, що він переносить їх і на інші види своєї неучбової діяльності. Н-лад, діти не тільки навчають ляльок, тварин, грають "в школу", а й при цьому "у всьому копіюють вчителя". Шляхом гри "в школу" проходить засвоєння дітьми "специфічних норм спілкування в процесі навчальної діяльності". Як навчання впливає на розвиток пізнавальних процесів?

За Д.Б. Ельконіним виділяють такі компоненти учбової діяльності.

1. Мотивація. Серед них є мотиви, найбільш адекватні учбовим задачам; якщо вони формуються у школяра, його учбова робота стає усвідомленою і ефективною. Ельконін називає їх учбово-пізнавальними.

2. Учбова задача - система завдань, при виконанні яких дитина засвоює найбільш загальні способи дій. Учбову задачу слід відрізняти від окремих завдань.

3. Учбові операції входять у склад способу дій. Операції і учбова задача -основні структурні компоненти убової діяльності.

Кожна учбова операція повинна бути відпрацьована.

4. Контроль. Спочатку учбову роботу дітей контролює учитель. Поступово учні починають контролювати її самі. Недостатньо контролювати роботу тільки за кінцевим результатом (правильно чи неправильно виконано завдання). Дитині необхідний поопераційний контроль, тобто контроль за процесом учбової діяльності.

5.Оцінка. Дитина, контролюючи свою роботу, повинна навчитися і адекватно її оцінювати. При цьому також недостатньо.загальної оцінки - наскільки правильно і якісно виконано завдання; потрібна оцінка своїх дій - спосіб розв'язання задач засвоєно чи ні, які операції ще не відпрацьовано.

Отже, специфіка самої учбової діяльності дитини, впливає на розвиток її психічних функцій, особистісних новоутворень і довільної поведінки.

Мотивація учбової діяльності

В силу своєї динамічності мотиваційна сфера дитини представляє великі можливості для формування і розвитку у неї мотивів необхідних для ефективного навчання.

Л.І. Божович встановила, що учбова діяльність дітей збуджується 2 видами мотивів:

одні породжуються самою учбовою діяльністю і безпосередньо пов'язані із змістом і процесом учіння - пізнавальні мотиви.

Інші "лежать ніби за межами учбового процесу". Ці мотиви, -"породжуються всією системою відносин, які існують між дітьми і оточуючою дійсністю - соціальні мотиви.

Пізнавальні мотиви - поступово формуються в процесі самого учіння, і відповідальність за це покладається на вчителя і батьків.

Структура учбово-пізнавальних мотивів молодших школярів. Виділяють дві підгрупи:

1. мотиви, пов'язані із змістом учіння (мотивація змісту). Розуміють тягу дітей до пізнання нових фактів, суті явищ, їх погодження. Дітей цікавить в першу чергу те, що

З

вони отримують від вчителя. Поступово, до 3-4 кл., по мірі накопичення знань інтерес дітей спрямовується на науковий зміст навчального предмету, їх починають цікавити пояснення фактів, встановлення причинних залежностей.

2. мотиви, пов'язані з процесом учіння (мотивація процесу). Сам процес здійснення дій, а інколи і можливість творити.

Особливістю мотивації є те, що їх у більшій мірі цікавить сам процес учіння, їм подобається читати, писати, малювати, ліпити.

В системі мотивів, що стимулюють молодшого школяра до учбової діяльності, головне місце займає значимість самого процесу учіння як соціально-цінної діяльності.

Соціальні мотиви -

статусний, чи позиційний, мотив "бути учнем'''' - є домінуючим при вступі до школи та протягом першого року навчання. Це визначається зовнішньою атрибутикою статусу школяра - різним учбовим оснащенням, ранцем і т.д. п. При цьому на уроках дітей більше захоплюють серйозні заняття і значно холодніше вони ставляться до тих видів роботи, які їм нагадують заняття дошкільного типу. Як правило, до 2-го, а інколи і до 3-го класу у більшості дітей цей мотив вичерпує себе і навчання стає обов'язком.

Мотив гарної оцінки - ведучий мотив навчання, за даними Л.І. Божович, більше ніж у половини молодших школярів.

Мотив ствердження в колективі і класі, бажання до визнання ровесниками. На початкових стадіях навчання переважає мотив - "бути кращим, чим всі" - або мотив суперництва, конкуренції, що свідчить про все ще егоцентричну позицію дитини.