Контрольні питання

1. Що ви розумієте під терміном «капітальний ремонт садово-паркових об’єктів.

2. Охарактеризуйте яким чином проводять поточний ремонт газонів?

3. Який комплекс робіт проводять при ремонті квітників?

4. Як проводять ремонт доріжок ?

5. Які основні види робіт належать до поточного ремонту ?

Лабораторна робота 15 передумови проведення, способи та методи ландшафтних рубок у старовинних парках та ботанічних садах

Мета: ознайомитися із способами, методами та послідовністю проведення ландшафтних рубок у молодих, середньовікових та зрілих насадженнях старовинних парків та ботанічних садів, застосувати отримані знання на практиці.

Завдання:

1. Детально розглянути особливості та послідовність проведення ландшафтно-реконструктивних рубок в парках - пам’ятках садово-паркового мистецтва.

2. Проаналізувати методичні та юридичні аспекти проведення формувальних рубок в ботанічних садах та старовинних дендропарках.

3. Розглянути завдання, які стоять під час проведення рубок догляду у ботанічних садах та старовинних парках.

4. Подати детальний опис обраного об'єкта та внести пропозиції щодо проведення ландшафтно-реконструктивних рубок на його території.

Короткі теоретичні відомості

Ботанічні сади та старовинні парки є штучно сформованими біоценозами, саморегулююча роль яких, порівняно з лісом, знижена. Тобто, якщо в лісі зрідження деревостану іде за природними законами і може відбуватися без втручання людини, то в старовинних дендропарках і ботанічних садах без систематичних рубок догляду і видалення з насаджень небажаних екземплярів їх нормальне функціонування неможливе. Саме відсутність систематичних і кваліфікованих рубок догляду стала однією з головних причин деградації більшості старовинних дендропарків України.

У ботанічних садах і старовинних дендропарках проведення рубок догляду вирішує наступні завдання:

• Забезпечується цілісність і пейзажна виразність паркових ландшафтів, їх відповідність первісному стилю паркового будівництва.

• Зберігаються старовікові дерева аборигенних та інтродукованих видів, забезпечується бажаний видовий і фермовий склад насаджень у паркових композиціях.

• Покращується санітарний стан насаджень, їх довговічність, стійкість та естетичний стан за рахунок видалення сухостійких, усихаючих, хворих та заражених шкідниками дерев.

• Створюються умови для кращого росту і розвитку декоративних властивостей дерев та кущів, які є основою паркових ландшафтів.

• Поліпшується мікроклімат та підвищується родючість грунту на ландшафтних ділянках.

Додатковим і супутнім завданням рубок догляду в ботанічних садах і старовинних парках є отримання додаткової деревини та її реалізація з метою часткової компенсації витрат на проведення рубок догляду.

У ботанічних садах і старовинних парках ландшафтні рубки догляду типу освітлень застосовуються досить рідко, зокрема, при створенні нових насаджень з хвойних дерев і ландшафтних композицій з дуба та бука в перші роки росту молодняка. При цьому вирішується завдання забезпечення належних умов для росту і розвитку головних ландшафтоутворювальних порід за рахунок часткового видалення другорядних супутніх дерев та кушів.

У старовинних парках і ботанічних садах прочистки, як вид ландшафтних рубок догляду, проводяться на ділянках, де формуються нові ландшафтні композиції. Прочистки розпочинають після змикання крон молодого насадження, коли виникає загроза пригнічення головних порід другорядними і необхідне видалення хворих, відсталих в рості, неправильно розвинутих дерев. Прочистки проводять у молодих насадженнях віком від 10 до 20 років з інтервалом 3-5 років. Інтенсивність вирубування дерев при прочистках у штучних біоценозах є більшою, а періодичність проведення їх частішою порівняно з природним лісом. Враховуючи композиційний характер насаджень у ботсадах і дендропарках практикується групове формування рослин при прочистках. Тобто, головне завдання прочисток - це догляд за складом насаджень, а догляд за формою рослин і збільшенням приросту є лише супутнім завданням. У молодих насадженнях, які складаються з дерев одного виду, завдання прочисток полягає у видаленні рослин низької якості та поганого стану: ослаблених, хворих, всихаючих. Іноді в старовинних парках і ботанічних садах під прочистками розуміють також видалення самосівних дерев та кущів до 8 см.

Під час рубок освітлення та прочистках попередня вимітка дерев спеціальною комісією не проводиться, перелікова відомість та відомість матеріально-грошової оцінки не складається. Однак, рубки проводяться під керівництвом фахівців-дендрологів, а плани цих рубок затверджуються на наукових чи науково-технічних радах ботсадів і дендропарків та погоджуються з міським чи обласним управлінням екології та природних ресурсів Мінприроди України.

Проріджування, як вид ландшафтної рубки догляду, в ботанічних садах та дендропарках це, перш за все, догляд за складом насаджень і декоративністю композицій, як наразі так і на перспективу. Підбір за формою стовбура здійснюється в межах виконання головного завдання: в насадженні залишаються найбільш сильні, декоративно привабливі екземпляри. Окремі дерева з гарною кроною, незвичною формою стовбура, кількома стовбурами, або вершинами свідомо відбираються, спеціально формуються і зберігаються в насадженнях, перетворюючись з часом в акценти декоративних композицій. Враховуючи складність формування пейзажних композицій, ландшафтні рубки проріджування проводять обережно, але частіше ніж у лісах, що дозволяє своєчасно корегувати склад, структуру і форму насаджень, добиватись пейзажної виразності ландшафтних композицій.

В дендропарках і ботанічних садах, проріджування є головним видом ландшафтних рубок догляду, які не обмежуються віком насаджень. Вимітку дерев, які підлягають видаленню при проведенні рубок проріджування, у ботанічних садах і дендропарках проводять спеціально створені комісії, до складу яких крім фахівців землекористувача входять представники станції захисту лісу (лісопатолог) та регіональної або обласної екологічної служби. Кожне дерево, яке призначається в рубку, якщо діаметр його більше 8 см, повинно клеймуватись або нумеруватись і заноситись в перелікову відомість, де вказується: його порода діаметр, вихід деревини та її ліквідність. Перелікові відомісті складаються окремо для кожного кварталу або виділу з чітким визначенням його меж. На основі матеріалів вимітки комісія складає відомість товарно-грошової оцінки дерев, намічених у рубку, яка разом з персиковою відомістю додасться до акту вибраковування. На основі цих документів обласне управління екології виписує дозвіл на проведення рубок та лісорубний квиток.

У дендрологічних парках і ботанічних садах прохідні рубки і рубки простору, в класичному їх розумінні, не проводяться. В таких насадженнях суттєве зрідження деревостану, яке відбувається при прохідних рубках і рубках простору, та пов'язане з ним, погіршення декоративності ландшафтів недопустиме. Тому, замість цих рубок і в більш зрілому віці продовжують проводити ландшафтні рубки проріджування, за яких видаляється не більше 10- 15% деревини.

Особливістю ландшафтних рубок догляду в зрілих насадженнях є те, що видалення кожного дерева є надзвичайно відповідальною дією, яка може на багато років зруйнувати існуючу пейзажну композицію. Тому ландшафтна рубка в таких насадженнях проводиться після проведення санітарної рубки і видалення сухостійних, всихаючих, хворих і заражених шкідниками дерев. Мета ландшафтної рубки на кожній ділянці повинна бути чітко визначена і обгрунтована. Загальною рекомендацією при проведенні ландшафтних рубок догляду є залишення в деревостані кращих, найбільш перспективних дерев. Особливу цінність мають старовікові дерева як аборигенних, так і інтродукованих видів, які є основою ландшафтних композицій ботанічних садів і старовинних парків. Для цього в насадженні виділяють біологічні групи дерев, які є сполученням тісно взаємопов'язаних і взаємодіючих одне з одним особин:

1. кращі, які слід зберігати і вирощувати:

2. заважаючі їм дерева різних ступенів росту, які підлягають видаленню;

3. корисні рослини різних ступенів росту;

4. нейтральні, які частково залишають, а частково вирубують.

Найбільш складним і відповідальним видом рубок у ботанічних садах і парках є ландшафтно-реконструктивні рубки, які проводяться в ході реконструкції ландшафтів. Погіршення художньої виразності паркових композицій у старовинних парках і ботанічних садах відбувається, в основному, через втрату декоративності декількома, або всіма складовими компонентами композиції. їх відновлення повинно йти шляхом вилучення зайвих елементів, які з'явились безконтрольно і створили дану композицію. Компоненти пейзажу або композиції, які втратили декоративні якості, замінюються такими ж або новими аналогічного типу, або комбінацією перших і других. При цьому вирішується ряд питань поліпшення екологічних і лісівничих параметрів конкретного насадження, яке реконструюється. Реконструктивні рубки проводяться в кілька етапів шляхом кількаразового повторення на одній і тій же ділянці. Виділяють наступні етапи ландшафтно-формувальних рубок:

1. санітарно-оздоровчий;

2. попередньо-формувальний;

3. остаточно-формувальний.

М.А. Кохно запропонував технологічну схему реконструкції ландшафту: вивчення первинної документації → ландшафтна таксація насаджень → ретроспективний аналіз первинної документації і результатів ландшафтної таксації → дендрохронологічний аналіз насаджень →ретроспективна екстраполяція насадження → І етап реконструктивно-ландшафтної рубки → порівняльний аналіз результатів І етапу і ретроспективної екстраполяції насаджень → II етап реконструктивно-ландшафтної рубки → порівняльний аналіз результатів II етапу і ретроспективної екстраполяції насаджень → III етап реконструктивно-ландшафтної рубки → завершення реконструкції. Дана схема забезпечує виважений підхід і зводить до мінімуму помилки при проведенні рубок.

Під час вивчення первинної документації важливо не лише вивчити плани створення конкретного парку, списки використаних рослин, фотографії та пейзажні замальовки ландшафтів, а й ознайомитись зі стилем паркобудівництва епохи, за яких створювався парк, та роботами ландшафтних архітекторів, які брали участь у створенні парку. Здійснюючи ландшафтну таксацію, важливо провести геоботанічне обстеження ландшафтних ділянок та парку, аналіз просторово-архітектурної структури, інвентаризацію видового складу насаджень, визначити вік, розміри та санітарний стан рослин, які утворюють насадження. Ця інформація дозволяє уникати помилок при проведенні ретроспективного аналізу первинної документації і результатів ландшафтної таксації, та на основі дендрохронологічного аналізу існуючих насаджень здійснити ретроспективну екстраполяцію насаджень. Використання цифрового фото та комп'ютерного моделювання насаджень дозволяють наглядно показати склад пейзажних композицій в минулому та виважено підійти до проведення першого санітарно- оздоровчого етапу ландшафтно-реконструктивних рубок. Його завдання - вилучити з насадження сухостійні і суховерхі дерева, підріст небажаних порід, хворі і уражені шкідниками екземпляри дерев та частково прорідити підлісок. По суті це вибірково-санітарна рубка і її проведення регламентується «Санітарними правилами в лісах України». В ботанічних садах і дендропарках у насадженнях, де регулярно проводяться санітарно-оздоровчі заходи, необхідності в проведенні санітарно-оздоровчого етапу ландшафтно-реконструктивних рубок може і не виникнути. Але після його проведення обов'язково здійснюється порівняльний аналіз отриманих результатів і ретроспективної екстраполяції насаджень. Це дає можливість чітко спланувати наступний етап реконструктивних рубок, за якого проводиться групова вибіркова рубка та прочистка в масивах і групах. Її основна мета - покрашення декоративно-естетичного вигляду, виявлення та стимулювання росту найбільш цінних елементів садово-паркового ландшафту. Це найбільш відповідальний етап ландшафтно-реконструктивної рубки, завдяки якому формується кістяк пейзажної композиції.

З урахуванням думки ландшафтного архітектора, художника-пейзажиста та фахівців дендрологів визначають дерева, які заважають росту домінантів насадження та едифікаторів і підлягають видаленню, а також дерева, які перекривають перспективи на ландшафтні групи, поодинокі солітери, архітектурні споруди, дорожні розв’язки та ін. У деревостані не залишають пригнічених, нежиттєздатних дерев з деформованими кронами, сухими скелетними гілками, сильно уражені омелою. Обов’язково вилучаються плодоносні дерева небажаних найбільш конкурентних порід, а міцний підріст домінантних у ландшафті дерев залишають і створюють умови для його росту.

Після завершення другого етапу ландшафтно-реконструктивних рубок проводиться порівняльний аналіз отриманих результатів і ретроспективної екстраполяції. Важливо провести фотографування пейзажних композицій після проведених рубок і порівняти їх як з фотографіями даного пейзажу до рубок, так із проектними ескізами. Використання цифрового фото та комп’ютерного моделювання дозволяє здійснювати аналіз виважено і точно, мінімалізуючи можливі помилки.

Остаточно-формувальний етап завершує ландшафтно-реконструктивні рубки. На цьому етапі вирубують окремі дерева та куші в пейзажних групах, виправляються помилки, виявлені при аналізі. Насадження набуває вигляду близького до проектного задуму. Паралельно проводиться підсадка рослин, передбачених реконструкцією.

Вимітка дерев у ході кожного етапу ландшафтно-реконструктивних рубок проводиться комісією з обгрунтуванням мети видалення. До складу комісії, крім фахівців дендрологів, лісопатолога і представника екологічної інспекції входять: ландшафтний архітектор - автор проекту реконструкції, художник-пейзажист та фотохудожник. Дерева, які підлягають видаленню, нумеруються і клеймуються, в переліковій відомості вказується номер, порода, вік, діаметр дерева, сортимент та вихід деревини, а також причина видалення. На основі цих документів, підписаних всіма членами комісії, та проекту реконструкції оформляється дозвіл обласної екологічної інспекції на проведення ландшафтно-реконструктивних рубок та виписуються лісорубні квитки.