Протипожежний водопровід.

Нормами [3] визначені будівлі, де застосування внутрішнього протипожежного водопроводу є обов'язковим, а де його можна не проектувати. Протипожежна система повинна забезпечити гасіння пожежі в найбільш віддалених, від протипожежних стояків приміщеннях. Тому кількість стояків і відстань між ними залежить від довжини рукавів протипожежної системи (10, 15 20 м).

В розрахунково-графічній роботі пропонується застосувати протипожежну систему об’єднану з системою холодної води і відобразити її на загальній аксонометричній схемі. Протипожежний стояк необхідно зверху об’єднати з одним чи двома стояками холодної води перемичкою з вентилем.

Гідравлічний розрахунок об’єднаного господарсько-протипожежного водопроводу слід починати з найбільш віддаленої і високо розташованої ділянки, на якій є пожежний кран.

Секундну витрату на розрахункових ділянках визначають як суму господарсько-питної і пожежної витрати, що приймається за Додатком 4 [3]. Розрахунок виконується в формі таблиці.

Швидкість руху води в трубах приймається 1,5 – 3,0 м/с.

К_l призначають в мережах об’єднаних водопроводів 0,2.

Поливові крани розташовують по одному на кожні 60 – 70 м периметру будівлі.

Господарсько-побутова каналізація.

Призначена для відводу господарсько-побутових стоків від споживача у дворову систему каналізації.

Стояки проектуються на план підвалу чи технічного підпілля, об'єднуються колекторами у групи і через випуски підключаються до колодязів дворової (квартальної) мережі водовідведення.

На підставі вище викладеного розробляється аксонометрична схема системи внутрішнього водовідведення (каналізації).

Каналізаційний стояк у верхній частині переходить у витяжну трубу, яка повинна підніматись над покрівлею не менш ніж на 0,5 м при скатній покрівлі і не менше ніж на 0,3 м при пласкій покрівлі. На стояках на верхньому і нижньому поверхах, а також через кожні 2-3 поверхи на висоті 1,0 м над підлогою передбачається встановлення ревізій, а на поворотах - прочисток. Труби водовідведення і стояки, до яких не приєднані унітази, приймають діаметром 50 мм, а стояки з унітазами - мінімум 100 мм.

Для житлових і громадських будівель використовуються пластмасові та чавунні розтрубні каналізаційні труби, рідше - азбестоцементні.

Випуски використовують для збирання стічних вод з одного або кількох стояків і відведення стоків у дворову мережу. Діаметри випусків приймають не менше діаметрів стояків. Перехід від стояка до випуску повинен бути плавним.

Розрахунок внутрішньої каналізації

Гідравлічний розрахунок внутрішньої каналізаційної мережі ведуть на максимальну секундну витрату:

• при загальній секундній витраті води q^tot ≤ 8 л/с в мережах холодного і гарячого водопостачання, що забезпечують групу приладів:

q^s = q^tot +q₀^s, (11)

- в інших випадках:

q^s = q^tot. (12)

Гідравлічний розрахунок каналізаційних трубопроводів виконують за номограмами [3, додаток 9]. Слід враховувати, що швидкість руху стічної рідини V приймається не менше 0,7 м/с, а наповнення трубопроводу h/d ≥ 0,3.

Розрахунок виконаний правильно, якщо

(35)

де К = 0,5 для пластмасових трубопроводів; К = 0,6 – для трубопроводів з інших матеріалів.

Для без розрахункових ділянок трубопроводів з малою витратою приймають похили і = 0,03 (для d = 50 мм), і = 0,02 (для d = 100 мм).

Діаметри каналізаційних стояків вибирають в залежності від розрахункової витрати на ділянці. Каналізаційний стояк діаметром 50 мм повинен пропускати не більше 1,4 л/с, а при d = 100 мм – не більше 7,4 л/с. В іншому випадку швидкість руху перевищить 4 м/с, що приведе до утворення вакууму і зриву гідравлічних затворів приладів.

Водостоки.

Для відведення дощової чи талої води з покрівель будинків застосовують організовані зовнішні або внутрішні водостоки.

Зовнішні водостоки застосовують у випадку двоскатних покрівель. Вони включають лотки на покрівлі, водостічні труби з приймальними воронками та випусками води на відмостку біля будинку.

При пласких та багато скатних покрівлях застосовують внутрішні водостоки. Вони відводять воду по трубах, що розташовані в середині будинку і включають: водостічні воронки, відвідні труби, стояки, випуски й обладнання для прочищення та ревізії. Випуски можуть бути закритими при наявності квартальної дощової каналізації, при її відсутності - відкритими з виливом води на відмостку. В цьому випадку перед випуском необхідно передбачати встановлення гідрозатвора.

Розрахункова витрата дощових вод з покрівлі визначається окремо для кожної секції будівлі:

Для пласких покрівель, л/с

, (13)

Для скатних покрівель, л/с

, (14)

Де F – водозбірна площа, м²; q₂₀ – інтенсивність дощу, л/с з 1 га, приймається в залежності від кліматичних умов даної місцевості; q₅ – визначається за формулою, л/с:

, (15)

Де n – параметр, що приймається за [5].

За розрахунковою витратою вибирають діаметр стояка, враховуючи, що наповнення не повинно перевищувати 0,8d. Максимальна допустима витрата d_ст = 100 мм не повинна перевищувати 20 л/с, при d_ст = 150 мм – 50 л/с. Розрахунок ведеться для самопливного режиму. Діаметр приймальної воронки добирають в залежності від розрахункової витрати.