7. Місце зп як галузі права в правовій системі Укр.

ЗПр України є самостійним, особливим, комплексним, соціальним державно-правовим явищем, яке можна розглядати в таких розуміннях:

1) природне право особи, колективу і народу;

2) позитивне право, виражене в законах та інших правових актах система правових норм, які складають окрему галузь права як складову національної правової системи;

3) наука;

4) навчальна дисципліна.

ЗЕМЕЛЬНЕ І ЦИВІЛЬНЕ

Доктрина ЦП передбачає регулювання всіх видів відносин власності, в тому чисоі й на землю. Цивільні правовідносини виникають у всіх сферах: земельній в тому числі. Проте деякі вчені продовжили цю ідею і стверджують, що регулювання земельних відносин має здійснюватися нормами ЦП, що розміщ в актах земельного законодавства, а колізії мають вирішуватися на користь цивільно-правової норми.

Інші автори пропонують, що ЗК був законом приватного права і для цього треба, щоб ЦК був розрахований на рег всіх відносин у громадянському суспільстві. .

Треті стверджують, що в сучасних умовах земельні відносини розпалися на такі, що регулюються нормами цивільного і адміністративного права, тому ЗП як сам галузі права не існує взагалі. Оскільки на сьогоднішній земля є об’єктом економічного обороту і внаслідок цього на неї поширюються норми загальної частини ЦК

Інші вчені вважаютьб, що врах особливості землі норми земельного законодавства співвідносяться як спеціальне і загальне законодавство.проте інститути земельного права не можна розглядати взагалі поза межами ЦП, оскільки ЗП не є в повній мірі публічною галуззю права.

Отже, ЦК може використовуватися для регулювання земельних відносин, однак ЗК має пріоритет. При чому проблеми співвідношення ЦК і ЗК стосуються лише частини інститутів ЗП: 1. Землі як об власності та ін. речових прав; 2. Оброт землі я об прив власності; 3. Земельні ділянки на яких розташовані об нерухомості.; 4. Відшкодування збитків власникам землі.

ЗЕМЕЛЬНЕ І КОНСТИТУЦІЙНЕ

Норми конституційного права закріплюють територіальний устрій, принципи і систему адм.-тер поділу, статус АРК, проте не визнач правовий режим цих земель, що робить в свою чергу ЗП. Основні засади права власності на землю закріплюються в КУ, в статтях 13, 14 ЗЕМЕЛЬНЕ І АДМІНІСТРАТИВНЕ

Земельне право має тісний зв'язок з адміністративним правом. У багатьох випадках адміністративно-правові акти є підставою виникнення, зміни або припинення земельних відносин. Так, в адміністративному порядку вирішуються питання відведення земельних ділянок, встановлення їх меж, видачі правовстановлювальних документів, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, притягнення до адмі¬ністративної відповідальності осіб, винних у його порушенні тощо.

ВОДНЕ ПРАВО ТА ІНШІ

Безпосередній зв'язок: в неможливості використання цих природних ресурсів без використання водночас просторового базису, яким є земля.

Відповідно до ст. 18 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 р., однією з основних вимог щодо проведення гірничих робіт є додержання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля, приведення земельних ділянок у стан, придатний для використання за призначенням згідно з Земельним кодексом.

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО ТА ЕКОЛОГІЧНЕ

Взаємозв'язок визначається положенням землі як елемента оточуючого природного середовища. Земельне право, що має своєю задачею організацію раціонального використання і охорони землі, має норми, що встановлюють правила екологічної безпеки, які забезпечують охорону землі як частину навколишнього природного середовища.

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО ТА АГРАРНЕ

Взаємозв'язок земельного права з аграрним правом полягає у тому,що аграрне право регулює відносини використання земель сільгосп. призначення, а земельне право – порядок придбання земель