Структура колективу.
Актив – група вихованців, членів конкретного колективу які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляють певну ініціативу.
Лідер – це той член колективу, який у важливих ситуаціях здатний помітно впливати на поведінку членів колективу, проявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу.
Органи самоврядування – є уповноваженими колективу на основі демократичних виборів, які допомагають педагогові здійснювати керівні функції, підтримувати зв’язки з уповноваженими інших колективів.
Якщо органи самоврядування обирають, то члени активу само вирізняються, самоутверджуються.
Стадії розвитку колективу.
У своєму розвитку колектив проходить такі стадії:
Перша стадія. Спочатку колектив дише формується, члени його недостатньо знають один одного, не виявляють ініціативи в діяльності. Ще не сформований його актив.
Педагог повинен допомогти учням сформувати систему єдиних вимог – рішучих за формою, зрозумілих за змістом, організувати його діяльність на засадах педагогічного керівництва. Він вивчає особисті якості членів колективу, знайомить їх. Взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу на колектив та на кожного його учасника. Термін – до 1 навчальної чверті.
Друга стадія. Стадія триває один – півтора року, залежно від стосунків усередині колективу. На її початку колектив нібито поділений на три соціально-психологічні мікрогрупи: активістів (опору класного керівника), пасивних учнів (які поступово долають байдужість), “ядро опору” (педагогічно занедбані діти). Наприкінці її клас стає психологічно та педагогічно однорідним.
На цій стадії відбувається залучення активістів до керівництва колективом, акцентуючи їх увагу на відповідальності, ініціативі та самостійності. Водночас відбувається залучення пасивних учнів до громадського життя.
Педагог окреслює подальші перспективи діяльності колективу ( в навчання, спорті, іграх, праці, позакласних заходах), дбає про посилення довіри до активістів, частково передає їм свої функції ( контроль за чергуванням, прибирання класної кімнати, харчування в їдальні, підготовка до свят). Взаємини розвиваються на засадах демократизму, паралельних впливів ( поєднання безпосереднього та опосередкованого впливу).
Третя стадія. Більшість дітей діє свідомо, активно, а колектив усвідомлює завдання, поставлені перед ним. Педагог контролює діяльність активу, керівництво відбувається на засадах демократизму, визначаються права колективу самостійно вирішувати питання про заохочення чи покарання, планування роботи, оцінювання поведінки учнів, запровадження системи доручень мікрогрупам учнів і т. д.
Четверта стадія. Кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. У них розвивається інтерес до самовиховання, що переходить у внутрішнє прагнення до вдосконалення особистих рис характеру.
Педагог інструктує, консультує, надає методичну допомогу щодо прийомів самовиховання, допомагає учням визначити потрібні для самовдосконалення якості, скласти індивідуальні плани самопізнання,саморозвитку, створює загальну мажорну атмосферу.