Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.

(2 год)

План

1. Мета і задачі БЖД.

2. Головні визначення БЖД. Безпека людини, суспільства, національна безпека.

3. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.

4. Аксіоми БЖД.

5. Методологічні основи БЖД. Системний підхід у БЖД.

6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.

1. Мета і задачі бжд.

Безпека життєдіяльності як наука розглядає проблеми охорони здоров’яі безпеки людини у навколишньому середовищі, виявляє небезпечні та шкідливі чинники, розробляє методи і способи захисту людини за допомогою зниження небезпечних і шкідливих чинників до допустимих значень, розробляє способи ліквідації наслідків небезпечних і надзвичайних ситуацій.

Актуальність проблем БЖД визначається низкою причин:

– порушення екологічної рівноваги природного середовища внаслідок надмірного антропогенного навантаження на біосферу;

– зростання кількості техногенних аварій і катастроф під час взаємодії людини зі складними технічними системами;

– соціально-політична напруженість у суспільстві.

Основна мета безпеки життєдіяльності– навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати прояви небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Об'єктом вивчення БЖД є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають.

Основним методом дослідження в БЖД є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональ­ною й багатоелементною системою.

Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності» полягає в тому, щоб навчити студентів:

- ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати величину і ймовірність їхнього прояву;

-визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі чинники, що породжуються джерелами цих небезпек;

- розуміти причини й механізм дії небезпечних чинників на людину;

- прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини;

-використовувати нормативно-правову базу захисту людини й навколишнього середовища;

- розробляти заходи і застосовувати засоби захисту людини від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих чинників;

- запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення вживати адекватних заходів і виконувати дії спрямовані на їх ліквідацію;

- використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні й освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини у сучасному навколишньому середовищі.

2. Головні визначення бжд. Безпека людини, суспільства, національна безпека.

Головним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питанняпідвищення рівня безпеки, що вимагає проведення ідентифікації (виявлення)та оцінювання наслідків негативного впливу небезпек на життєдіяльність.

Згідно з ДСТУ 2293—9:

Безпека – це стан, у якому небезпека та умови, які призводять до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються з метою забезпечення здоров’я і добробуту індивідів та суспільства. Але безпека невизначається як повна відсутність небезпеки, а як контроль, щоб захистити здоров’я і добробут індивідів та суспільства.

Національна безпека – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства й держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання реальним та потенційним загрозам, що стосуються національних інтересів, та їх нейтралізація. Складовими національної безпеки є: державна безпека, політична безпека, економічна безпека, воєнна безпека, технологічна безпека, екологічна безпека, інформаційна безпека, продовольча безпека, енергетична безпека та інші.

Безпека нерозривно пов'язана з небезпекою.

Небезпека – це явища, об’єкти, процеси, що за певних умов і в певнийчас здатні завдавати шкоди здоров’ю або життю людини як відразу, так і вмайбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Джерелами небезпек є природні процеси, об'єкти і явища.

Небезпека об'єктивно існує в просторі та в часі і реалізується у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.

Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер іпроявляється в умовах, які важко передбачити.

Ризик – це критерій реалізації небезпеки у просторі та часі, а також якісний критерій шкоди.

Діяльність людини є потенційно небезпечною, оскільки вона неминуче пов'язана з використанням (виробництво, збереження і перетворення) хімічного, електричного та іншого видів енергії, речовин та інформації.

Аварія – це випадковий вихід з ладу машин, механізмів, кораблів,літаків,їхнє пошкодження, руйнація, нещасний випадок, велика невдача.

Катастрофа (грец.) –великомасштабна аварія; подія із загибеллю великої кількості людей.

Небезпека може завдати шкоду людині лише в тому разі, коли вонапроявляється (наприклад, наїзд автомобіля на людину).

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя ідіяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою,стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або можепризвести до загибелі людей та значних матеріальних утрат.

Об’єкт небезпеки (людина) – у різних випадках це індивід, особа, обєднання людей (громад, спільноти) різного рівня аж до світової спільноти.

Навколишнє середовище – природне середовище й середовище яке перетворене людиною (соціальне та техногенне);

Загроза – небезпека на стадії переходу з можливості в діяльність;

Рівень безпеки – кількісне вираження безпеки об’єкта.

Суб’єкти безпеки – це люди від індивідуума до систем безпеки обєднань різного рівня.