- •Конспект лекцій
- •_______«Основи екології»____
- •Передмова
- •Вступ. Визначення, предмет і завдання сучасної екології. Основні методи екологічних досліджень
- •Розділ і. Основи теоретичної екології
- •Тема 1.1. Аутекологія ( факторіальна екологія). Основні середовища існування організмів
- •Основні середовища існування організмів
- •Кліматичні фактори.
- •Тема 1.2. Екологічні фактори та їхня класифікація
- •Абіотичні фактори.
- •Едафічні фактори.
- •Орографічні фактори (рельєф).
- •Гідрологічні фактори.
- •Біотичні фактори.
- •Тема 1.4. Демекологія ( екологія популяцій). Поняття про ареал виду та популяцію. Динамічні статистичні показники популяції
- •Динамічні та статичні показники популяцій
- •Тема 1.5. Типи взаємовідносин між популяціями. Регуляція чисельності популяції
- •Коливання та регуляція чисельності популяції.
- •Тема 1.7. Синекологія (біоценологія). Структура екосистем. Екосистемні рівні організації.
- •Тема 1.9. Біосфера як глобальна екологічна система. Загальна характеристика біосфери. Кругообіги речовин та енергії у біосфері. Основні ідеї вчення про ноосферу
- •Розділ іі. Прикладні аспекти екології
- •Тема 2.1. Основні форми, обсяги і наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •Тема 2.2. Загальний стан природних ресурсів планети
- •Тема 2.3. Екологічні проблеми навколишнього середовища та його охорона
- •Тема 2.5. Основи економіки природокористування. Екологічні нормативи, неологічний моніторинг, екологічний паспорт підприємства, екологічна експертиза, ліцензія, маркування
- •Екологічна експертиза
- •Екологічний моніторинг
- •Екологічне нормування
- •Екологічна паспортизація
- •Розділ 3. Екологічні проблеми України та її регіонів.
- •Тема 3.1. Характеристика стану навколишнього середовища України. Природно-ресурсний потенціал України. Стан навколишнього середовища України. Екологічний стан міст та регіонів України
- •Мінеральні ресурси
- •Паливно-енергетичні ресурси
- •Рудні мінеральні ресурси (металеві корисні копалини)
- •Нерудні мінеральні ресурси (неметалеві корисні копалини)
- •Земельні ресурси
- •Водні ресурси
- •Рекреаційні ресурси
- •Забруднення вод України
- •Розділ IV. Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя Землі
- •Тема 4.4. Національна та глобальна екополітика. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища
- •Література Основні законодавчі та нормативно правові акти
Едафічні фактори.
Поверхня літосфери Землі становить окреме середовище життя, що характеризується своїм комплексом екологічних факторів. Цю групу факторів називають едафічними (від грец. едафос - ґрунти). Ґрунтам притаманні своя будова, склад та властивості.
Ґрунти характеризуються певною вологістю, механічним складом, вмістом органічних, неорганічних та органічно-мінеральних сполук, певною кислотністю. Від показників залежать багато властивостей самого ґрунту та поширення живих організмів у ньому.
Наприклад, окремі види рослин та тварин полюбляють ґрунти з певною кислотністю, а саме: сфагнові мохи, дика смородина, вільха ростуть на кислих ґрунтах, а зелені лісові мохи - на нейтральних.
Реагують на певну кислотність ґрунту також і личинки жуків, наземні молюски та багато інших організмів.
Хімічний склад ґрунту також дуже важливий для всіх живих організмів. Для рослин найбільш важливі не тільки ті хімічні елементи, що використовуються ними в великій кількості (азот, фосфор, калій та кальцій), а й ті, що є рідкісними (мікроелементи). Деякі з рослин вибірково накопичують певні рідкісні елементи. Хрестоцвіті та зонтичні рослини, наприклад, в 5-10 разів більше накопичують у своєму тілі сірки, ніж інші рослини.
Надмірний вміст деяких хімічних елементів у ґрунті може негативно (патологічно) впливати на тварин. Наприклад, в одній з долин Туви (Росія) було помічено, що вівці хворіють на якусь специфічну хворобу, що проявлялася у випаданні шерсті, деформації ратиць і т. п. Пізніше з'ясувалося, що в цій долині в ґрунті, воді і деяких рослинах був підвищений вміст селену. Потрапляючи до організму овець у надмірній кількості, цей елемент викликав хронічний селеновий токсикоз.
Для грунту характерний свій тепловий режим. Разом з вологістю він впливає на ґрунтоутворення, на різноманітні процеси, що проходять у ґрунті (фізико-хімічні, хімічні, біохімічні та біологічні).
Завдяки своїй малій теплопровідності ґрунти здатні згладжувати температурні коливання з глибиною. На глибині трохи більше 1 м добові температурні коливання майже не відчутні. Наприклад, у пустелі Каракуми, що характеризується різко континентальним кліматом, влітку, коли температура поверхні ґрунту сягає +59°С, у норах гризунів піщанок на віддалі 70 см від входу температура була на 31°С нижча і дорівнювала +28°С. Взимку ж, протягом морозної ночі, температура в норах піщанок становила +19°С.
Ґрунт є унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей поверхні літосфери та живих організмів, які його населяють. Грунт неможливо уявити без живих організмів. Недарма відомий геохімік В.І. Вернадський називав ґрунти біокосним тілом.
Орографічні фактори (рельєф).
Рельєф не належить до таких безпосередньо діючих екологічних факторів, як вода, світло, тепло, ґрунти. Проте характер рельєфу в житті багатьох організмів виявляє непрямий вплив.
Залежно від величини форм досить умовно розрізняють рельєф декількох порядків: макрорельєф (гори, низини, міжгірські впадини), мезорельєф (пагорби, яри, гряди тощо) та мікрорельєф (невеликі западини, нерівності та інше). Кожен з них відіграє певну роль у формуванні комплексу екологічних факторів для організмів. Зокрема, рельєф впливає на перерозподіл таких факторів, як волога і тепло. Так, навіть незначні пониження, в декілька десятків сантиметрів, створюють умови підвищеної вологості. З підвищених ділянок вода стікає в більш низькі, де створюються сприятливі умови для вологолюбних організмів. Північні та південні схили мають різне освітлення, тепловий режим. У гірських умовах на відносно невеликих площах створюються значні амплітуди висот, що приводить до формування різних кліматичних комплексів. Зокрема, типовими їхніми рисами є понижені температури, сильні вітри, зміни режиму зволоження, газового складу повітря тощо.
Наприклад, з підняттям над рівнем моря температура повітря знижується на 6° С на кожні 1000 м. Хоча це є характеристикою тропосфери, але завдяки рельєфу (височини, гори, гірські плато тощо) наземні організми можуть опинитися в умовах, не схожих на ті, що є в сусідніх регіонах. Наприклад, гірський вулканічний масив Кіліманджаро в Африці у підніжжі оточений саванами, а вище по схилах йдуть плантації кави, бананів, ліси та альпійські луки. Вершини Кіліманджаро вкриті вічними снігами та льодовиками. Якщо температура повітря на рівні моря дорівнює +30° С, то від'ємні температури будуть вже проявлятися на висоті 5000 м. У помірних зонах зниження температури на кожні 6° С відповідає переміщенню на 800 км у бік високих широт.
Тиск.
Тиск проявляється як у повітряному, так і у водному середовищах. В атмосферному повітрі тиск змінюється посезонно, залежно від стану погоди та висоти над рівнем моря. Особливий інтерес становлять пристосування організмів, які живуть в умовах зниженого тиску, розрідженого повітря високогір'я.
Тиск у водному середовищі змінюється залежно від глибини: він зростає приблизно на 1 атм на кожні 10 м. Для багатьох організмів є свої межі зміни тиску (глибини), до яких вони пристосувалися. Наприклад, абісальні риби (риби світових глибин) здатні переносити великий тиск, але вони ніколи не піднімаються до поверхні моря, тому що для них це є смертельним. І навпаки, не всі морські організми здатні занурюватися у воду на великі глибини. Кашалот, наприклад, може пірнати на глибину до 1 км, а морські птахи - до 15-20 м, де вони виловлюють свою їжу.
Живі організми суходолу і водного середовища чітко реагують на зміни тиску. У свій час було зазначено, що риби можуть сприймати навіть незначні зміни тиску. їхня поведінка змінюється при зміні атмосферного тиску (напр., перед грозою). В Японії деяких риб спеціально утримують в акваріумах і за зміною їхньої поведінки судять про можливі зміни погоди.
Наземні тварини також, сприймаючи незначні зміни тиску, своєю поведінкою можуть прогнозувати зміни стану погоди.
Нерівномірність тиску, що є результатом нерівномірного прогрівання Сонцем та розподілу тепла як у воді, так і в атмосферному повітрі, створює умови для змішування водних і повітряних мас, тобто утворення течій. За певних умов течії є потужним екологічним фактором.
