- •61. Вибір і обгрунтування теми дослідження. Формулювання проблеми дослідження
- •62.Вимоги до визначення об'єкту і предмету дослідження
- •64. Отримання й аналіз первинної інформації. Визначення
- •63.Планування науково-дослідницької роботи
- •65. Отримання й аналіз вторинної інформації. Визначення.
- •66. Пошук вторинної (документальної) інформації з теми дослідження.
- •72. Курсова робота як вид наукового дослідження у вищій школі. Вимоги, підготовка,
- •68. Аналіз наукової літератури з теми дослідження.
- •69. Систематизація наукової літератури при її огляді й аналізі
- •71. Основні види наукових досліджень у вищій школі: мета, завдання і призначення, порівняльна загальна характеристика
- •73. Дипломна робота як вид наукового дослідження у вищій школі. Вимоги, підготовка,
- •74. Магістерська робота як вид наукового дослідження у вищій школі. Вимоги, підготовка,
- •75. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика.
- •76. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика.
- •77. Наукова публікація: поняття, функції, основні види
- •78. Наукове видання
- •80. Джерелознавчінауковівидання.
- •81. Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувачів наукових ступенів
- •87. Методика підготовки та оформлення публікації
- •94. Поняття технології.
- •95. Поняттяфункціїтехнічногооб’єкта.
- •96. Поняттяконструктивної та потоковоїфункціональних структур технічногооб’єкта.
- •97. Поняття технічногорішення.
- •98. Яка відмінність між технічним рішенням і проектом.
- •99. Оцінка технічного об’єкта.
87. Методика підготовки та оформлення публікації
Стиль і методика підготовки та оформлення публікації залежить від творчості та задуму автора, власного розуміння проблеми. При цьому можуть використовуватись різні методичні прийоми викладу наукового матеріалу, зокрема: 1) послідовний; 2) цілісний (з наступною обробкою кожної частини, розділу); 3) вибірковий (розділи пишуться окремо).
Послідовний виклад матеріалу логічно зумовлює схему підготовки публікації: ідея (задум), план, відбір матеріалу; групування, його систематизація, редагування. Цілісний спосіб - це написання всієї праці в чорновому варіанті, а потім обробка її в частинах і деталях, внесення доповнень, виправлень. Тут економиться час, але є небезпека порушення послідовності викладу матеріалу.
Вибірковий виклад матеріалу часто використовуються дослідниками так, як їм зручно. При цьому важливим є доведення кожного розділу до кінцевого результату, щоб при об´єднанні розділів в цілому матеріал був готовий до видання. При опрацюванні рукопису уточнюються його зміст, оцінюються висновки, логічність і послідовність викладу матеріалу, відповідність назв роботи та її розділів змісту, викладеному в них, перевіряється аргументованість основних положень, новизна теоретична і практична значущість роботи.Досить важливим в підготовці білового рукопису є оформлення його та літературна правка.Після написання тексту автор практично і принципово його оцінює: кожний висновок, формули, таблиці, окремі речення перечитуються, перевіряються висновки, аргументи, факти, теоретична і практична значущість матеріалу публікації;Аналізується правильність оформлення рукопису: літературні джерела, цитати.Підготовлений для передачі у видавництво, рукопис має відповідати певним вимогам, зумовленим процесом його подальшої підготовки до друку, про більшість з них уже йшла мова в попередніх розділах навчального посібника.
88 Рефера́т (лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) — короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури по темі). Рефератиподіляють на інформативні та індикативні. Факт такого поділубуввизнанийміжнародноюконференцією з науковогореферування (Париж, 1949 р.).Інформаційний реферат, за їївизначенням, міститьаргументи й наводить основнідані та висновкиоригінальнихдокументів, яківносятьцінний вклад у загальну систему знаньабокорисні для певного кола читачів, а індикативний — цестислий реферат, створений з метою допомогтичитачеві у вирішенніпитання, числідйомузвертатися до оригінального документа. Інформативний реферат найповнішерозкриваєзміст документа, передаєважливіфактичні та теоретичнівідомості. У інформативномурефератімає бути вказано предмет дослідження та мету роботи, вміщенодані про метод і умовидослідження, висвітленорезультати та пропозиції автора щодоїхзастосування, наведено основні характеристики новихтехнологічнихпроцесів, технічнихвиробів, новуінформацію про відоміявища, предмети та ін. Послідовністьвикладуматеріалувиступає як головнавимога, щовисувається до такого реферату.Розрізняють два видирефератів: продуктивні і репродуктивні. Репродуктивний реферат відтворюєзмістпервинного тексту. Продуктивнийміститьтворчеабокритичнеосмисленняреферованихджерел.
8Доповідь —один ізвидів монологічного мовлення: публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певногопитання, засноване на залученнідокументальнихданих. Вміст доповіді — це представлена інформація, що відображає суть питання або дослідження щодо даної ситуації. Часто складається з інформації про службову справу, щоспрямовуєтьсякерівництвуабовищійпосадовійособі. Мета доповіді — інформування кого-небудь про що-небудь. Тим не менше, доповідіможутьвключати в себе такіелементи як рекомендації, пропозиціїабоіншімотиваційніпропозиції. Доповідь часто має структуру науковогодослідження: вступ, методи, результати та обговорення.Доповіді, як і звіти, можуть бути уснимиабописьмовими. Формат доповідіможебути як простим, із заголовками за темами, так і складнішим — в ньогоможуть включатися: діаграми,таблиці, малюнки, фотографії, реферати, резюме, додатки, виноски, посилання, гіперпосилання.
91Творчий характер діяльності інженера проявляється насамперед у тому, що він свідомо формує мету своєї діяльності на основі осмислення технічних потреб виробництва і суспільства в цілому. Творчість виникає завдяки здатності людської свідомості до уяви і є ідеальним аналогом подальшої матеріальної діяльності суб'єкта. Інженерна творчість реалізує вихід за межі існуючого стану техніки і технології і результатом її є поява винаходу
92Техні́чний об'є́кт — будь-який виріб (елемент, пристрій, підсистема, функціональна одиниця або система), який можна розглядати відокремлено[1][2].
Технічний об'єкт може складатися з технічних засобів, програмних засобів або їх поєднання і може в окремих випадках включати людей, що його експлуатують, обслуговують та/або ремонтують. Кожний технічний об'єкт має певну функцію, що забезпечує реалізацію відповідний споживчої потреби.
До технічних об'єктів відносяться окремі машини, апарати, прилади, споруди та інші пристрої, що виконують певні функції з перетворення, зберігання або транспортування речовини, енергії чи інформації. До технічних об'єктів також відноситься будь-який елемент (агрегат, блок, вузол, складальна одиниця, деталь тощо), що входить в машину, апарат, прилад тощо, а також, будь-який з комплексів функціонально взаємопов'язаних машин, апаратів, приладів і т.д. у вигляді системи машин, технологічної лінії, дільниці і т.ін
