Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Тема 7. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства та планування її розвитку План лекції:

  1. Сутність науково-технічного прогресу та його вплив на техніко-технологічний розвиток підприємства

  2. Види технічного розвитку підприємства

  3. Напрямки підтримки технічного рівня підприємства

  4. Розвиток технології та її вплив на рівень технічного розвитку підприємства

  5. Основні показники оцінювання технічного рівня підприємства.

Ключові слова:

Технологія, техніка, техніко-технологічна база, технічний рівень, мінливість технології, відтворення технічної бази, технічна підтримка бази, відпрацьювання технології.

Технологія (грец. techne — мистецтво, майстерність) — спосіб пе­ретворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) на вихідні (продукти, послуги).

Технологія є завершальною ланкою і формою матеріалі­зації фундаментальних досліджень, засобом безпосередньо­го впливу науки на сферу виробництва. Важливою характе­ристикою сучасних технологій є їх здатність до мінливості. Так, у сфері інформаційних технологій зміни відбуваються навіть протягом кількох місяців. Проте деякі технології є консервативними щодо змін.

Відомий американський фахівець у сфері стратегічно­го менеджменту Ігор Ансофф виділив три типи технологій за рівнем їх мінливості:

1) стабільна технологія, яка практично залишається незмінною протягом усього життєвого циклу попиту (виго­товлення консервів та інших продуктів харчування тради­ційного асортименту);

2) плодотворна технологія, яка дає змогу модифікувати продукти, що випускають з її допомогою, постійно вдосконалюючи їх здатність задовольняти потреби споживачів (гнучкі автоматизовані системи, роторні лінії, що застосо­вують у машинобудуванні і які здатні до значного перена­лагодження робочої частини при незмінній основі; комп'ю­терні технології, зокрема програмне забезпечення Microsoft Office, кожна наступна версія якого відкриває ширші можливості);

3) мінлива технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення вико­ристовують нові базові технології (наприклад, телевізо­ри, залишаючись неодмінним атрибутом житла, пережи­ли кілька поколінь базових технологій — від лампових до цифрових).

Вибір типу технології залежить від сфери, у якій орга­нізація здійснює свою діяльність. Існують суттєві відмін­ності між виробничими технологіями і технологіями обс­луговування. Виробничі технології є фондомісткими, включають складні технічні системи спеціального призна­чення, а в основі технологій обслуговування — різноманіт­ні засоби комунікації, які є універсальними і переважно не вимагають спеціального технічного оснащення. Отже, саме техніко-технологічна база виробничих підприємств потребує постійної уваги для підтримання її в належному стані та своєчасного оновлення.

Рис. 7. 1 - Технічний розвиток і проказники технічного рівня підприємства

Форми технічного розвитку підприємства

Оцінювання технічного рівня підприємства повинно спиратися на аналіз і узагальнення певної системи показ­ників, які відображають ступінь технічної оснащеності персоналу, рівень прогресивності технології, технічний рі­вень виробничого устаткування, рівень механізації та ав­томатизації основного й допоміжного виробництва тощо. Об'єктивність може бути забезпечена за умови не лише ме­тодично правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння їх динаміки для даного підприємства за певний період. Для поглибленого аналітичного оцінювання стану тех­нічного розвитку підприємства, необхідність у якому ви­никає при розробленні спеціальної перспективної програ­ми, можна використовувати й інші показники, зокрема ті, що відображають галузеву специфіку виробництва. До них відносять: механоозброєність праці (відношення середньорічної вартості машин і устаткування до кількості робітників у найбільшій зміні); коефіцієнт фізичного: спрацювання устаткування; коефіцієнт технологічної ос­нащеності виробництва (кількість застосовуваних прист­роїв, оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу); ступінь утилізації відходів виробництва.