Поплавкові дифманометри

На рис. 1.4 показана схема поплавкового дифманометра. Якщо в лівій посудині тиск Р₁, а в правому Р₂, то при P₁ > Р₂ рівень рідини в лівій посудині знизиться на висоту h₂, а в правому підвищиться на висоту h₁. Різниця тиску зрівноважується стовпом рідини висотою

(1.11)

Рис.1.4 - Схема диференційного поплавкового манометра.

Умова рівноваги виражається формулою

(1.12)

У посудинах циліндричної форми

, (1.13)

звідки

_` (1.24)

Рис. 1.5 – Схема дзвонового дифманометра

, (1.19)

де – жорсткість гвинтової пружини, Н×м^-1;

– довжина початкового розтягу пружини, яка приймається рівною початковій глибині занурення дзвону, м;

– площа поперечного перерізу стінок дзвону, м²;

– густина замкової рідини, кг×м^-3;

– сила тяжіння дзвону, Н;

– місцеве прискорення вільного падіння, м×с^-2.

Кільцеві дифманометри призначені для вимірювання малого тиску, розріджень і різниці тиску.

1 – кільце; 2 – перегородка; 3 – опора; 4 і 5 – підвідні трубки; 6 – вантаж.

Рис.1.6 - Схема кільцевого приладу

, (1.24)

де s - площа перегородки;r - середній радіус кільця.

1.4 Вантажепоршневі манометри

, (1.29)

де G - сила тяжіння поршня;

G₁ - сила тяжіння вантажів, встановлених на поршень;

Величину зазору з достатньою точністю можна визначити по величині швидкості опускання зануреного поршня в циліндрі. Ця швидкість рівна

, (1.33)

де р - тиск на поршень в Н/м²; m - динамічна в'язкість масла в Н-с/м²; r₀ - радіус поршня в см; l₀ - довжина поршня в см; D - зазор між поршнем і циліндром .

Звідси зазор

, (1.34)

Зразковий вантажепоршневий манометр схематично показаний на рис. 1.7.

1 – колонка; 2 – поршень; 3 і 8 – воронки; 4 – бобишки; 5 – канал; 6 – тарілка;7 – поршень; 9 – 13 – вентилі.

Рис.1.7 - Схема зразкового поршневого манометра

Лекція №3

1.5 Пружинні прилади для вимірювання тиску

Рис.1.8 - Типи пружинних приладів

а – схема трубчастої пружини (1 – трубка; 2 – тримач); б – еліптичний поперечний переріз; в – плоско овальний поперечний переріз.

Рис.1.9– Прилади з одновитковою трубчастою пружиною

Відношення

, (1.38)

називається коефіцієнтом запасу. У всіх випадках коефіцієнт к повинен бути більше одиниці.

а) б)

Рис. 1.10 – Будова передавального механізму секторного і важільного типу у манометрах надлишкового тиску

Рис. 1.11 - Електроконтактний манометр

Рисунок 1.12 – Креслення мембранного розділювач

ЛЕКЦІЯ №4

1.6 Мембранні пружні елементи

Рисунок 1.13 – Мембрана з жорстким центром та гофрованою кільцевою частиною

1.7 Сильфонні чутливі елементи

Рис.1.14 – Будова сильфона

1.8 Деформаційні манометри з мембранними та сильфонними чутливими елементами

Рис.1.15 – Принципова схема мембранного барометра

а – U-подібна; б - кільцева

Рис. 1.16 – Сифонові трубки

ЛЕКЦІЯ №5

1.9 Системи дистанційної передачі показів

Деформаційні манометри з вихідними диференційно-трансформаторним та феродинамічним перетворювачами

На виході вторинної обмотки різниця взаємних індуктивностей її секцій визначають за формулою:

, (1.39)

Рис.1.17 – Схема побудови аналогових перетворювачів

слідкуючого зрівноваження

де М_н– номінальне значення взаємної індукції (М_н = 0,01 Гн), яке відповідає номінальному переміщенню осердя l_н;

l – відхилення осердя від середнього положення;

 - номінальне значення кута втрат ( = 0,1222 рад).

За цих умов на виході вторинної обмотки з’являється е.р.с. Δl=l₁ – l₂, пропорційна різниці взаємних індуктивностей ΔМ.