- •1 Безпека життя і діяльності людини
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2 Основні поняття і визначення
- •2 Системний аналіз у безпеці життя і діяльності людини
- •2.1 Людина, як біологічний та соціальний суб’єкт
- •2.2 Системний аналіз у безпеці життя і діяльності людини
- •2.1 Людина, як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3 Ризик як оцінка небезпеки
- •3.1 Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •3.2 Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •3.3 Управління ризиком.
- •3.1 Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2 Системно-структурний підхід та системний аналіз
- •3.2 Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •3.3 Управління ризиком
- •Тропосфера
- •6.1 Літосферні стихійні лиха
- •6.1.1 Землетруси.
- •6.1.2 Зсуви.
- •6.2 Гідросферні стихійні лиха
- •6.3 Атмосферні стихійні лиха
- •6.3.1. Урагани
- •6.3.2. Пожежі
- •7 Небезпеки техногенного характеру
- •7.1 Техногенні аварії і катастрофи
- •7.2 Аварії на транспорті
- •7.1 Техногенні аварії і катастрофи
- •7.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •7.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •7.2 Аварії на транспорті
- •7.3 Пожежі та вибухи
- •8 Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- •8.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •8.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •8.3 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •8.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •8.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •8.3 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •9 Фізіологічна характеристика людини в контексті її безпеки і здоровя
- •9.1 Фізіологічні особливості організму людини
- •9.2 Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •9.1 Фізіологічні особливості організму людини
- •9.2 Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •10 Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •10.1 Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •10.2 Емоційні якості людини
- •10.3 Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •10.2 Емоційні якості людини
- •10.3 Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Перший рівень - суспільний
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
6.1 Літосферні стихійні лиха
На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких вулканів, які після більш-менш тривалої перерви можуть знову ожити.
За теорією А.Вегенера, земна кора складається приблизно з 20 малих та великих пластів, які називаються плитами, або платформами, вони постійно змінюють своє місце розташування.
Ці рухливі тектонічні плити земної кори мають товщину від 60 до 100км й плавають на поверхні в'язкої магми.
Магмою називається розплавлена маса, яка виділяється при виверженні вулканів. Геологи вважають, що вона утворюється в нижній частині земної кори та в верхній частині мантії на глибині від 30 до 90км.
Шляхом спостережень вдалося з'ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях розповсюджується до 30 км, деколи досягає 100км
До 400-500км розповсюджується зона випадіння кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту.
Селеві потоки, які виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу та льоду в період виверження, мають довжину від декількох десятків кілометрів до 100-300км.
6.1.1 Землетруси.
Г
іпоцентр,
або осередок землетрусу, — місце, де
зсуваються гірські породи.
Епіцентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.
Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.
Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30км, в деяких випадках вона може бути значно більша.
Магнітуда – (від лат magnitude – величина) умовна величина для оцінки енергії сейсмічних хвиль.
Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.
Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.
Ідею подав 1935р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 9-бальною шкалою.
В останні роки в нашій країні, як і в ряді європейських країн, використовується 12-бальна міжнародна шкала МSК-64.
Таблиця 4.1 - Схематизована сейсмічна шкала
Бал |
Сила землетрусу |
Коротка характеристика |
Зона руйнувань |
|
МSК 64 |
Ріхт |
|||
1 |
1 |
Непомітний |
Реєструється тільки сейсмічними приладами |
Руйнувань немає
|
2 |
2 |
Дуже слабкі поштовхи |
Реєструється сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, що знаходяться у повному спокої |
|
3 |
3 |
Слабкий |
Відчуває невелика частина населення |
Зона слабких руйнувань |
4 |
Помірний |
Визначається за легкою вібрацією шибок, скрипом дверей і стін |
||
4 |
||||
5 |
Досить сильний |
Просто неба відчуває багато людей, в середині будівель- всі. Рух меблів. Маятники годинника зупиняються. Тріщини у шибках. |
||
5 |
||||
6 |
Сильний |
Відчувають всі. Картини падають із стін. Окремі частини штукатурки відколюються |
Зона середніх руйнувань |
|
7 |
Дуже сильний |
Тріщини в стінах кам'яних будівель. Антисейсмічні будівлі не ушкоджуються. |
||
6 |
||||
8 |
Руйнів- ний |
Тріщини на схилах і на вологому ґрунті. Будівлі сильно ушкоджуються |
Зона сильних руйнувань |
|
9 |
Спустош-ливий |
Сильні пошкодження і руйнування кам'яних будівель. Дерев'яні споруди перекошуються |
||
7 |
||||
10 |
Нищівний |
Тріщини в ґрунті, іноді до метра шириною. Обвали і зсуви на схилах. Руйнування кам'яних будівель. |
Зона повних руйнувань |
|
11 |
8 |
Катастрофа |
Широкі тріщини в поверхневому шарі землі. Численні обвали і зсуви. Кам'яні будівлі майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних колій. |
|
12 |
9 |
Велика катастрофа |
Зміни в ґрунті досягають значних розмірів. Численні тріщини, обвали, зрушення. Утворення водопадів, утворення запруд на річках, озерах. Практично всі будівлі руйнуються, жодна будівля не витримує. |
|
В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. Аналіз статистичних даних вказує на те, що майже 120 тис км2 території України знаходяться в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 9 балів згідно 12-ти бальною шкалою МSК. На цій території проживає майже 11 млн. людей, які мешкають на території Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Ровенської, Одеської та Хмельницької областей.
Землетруси силою до 8 балів трясли Одеську область в 1977, 1986, 1990р.р..
