Психодіагностичний інструментарій

І. Для виявлення академічно обдарованих учнів використовувалися наступні психодіагностичні методики:

1. Методика «Інтелектуальна лабільність» - використовується з метою вивчення лабільності (здібності переключати увагу, вміння швидко переходити з виконання одних завдань на інші, при цьому не допускаючи помилок), а також з метою прогнозу успішності в навчанні та засвоєнні нових видів діяльності [11].

2. Інтелектуальний тест IQ за Г.Ю.Айзенком – визначення рівня інтелектуальних здібностей учнів [8].

3. Визначення домінуючого фактору за Карлою Ханнафорд – дана методика використовується з метою виявлення особливостей навчання кожного учня та виявлення рівня стресостійкості (психологічного імунітету учнів).

Цей метод визначення і відображення індивідуальних стилів навчання вперше був розроблений доктором Полом Деннісоном та Гей Хардгров (зараз Гей Деннісон). Домінуючі профілі, що були описані Деннісоном визначають літеральне домінування очей, вух і рук по відношенню до ведучої півкулі мозку. Такі моделі літерального домінування у великій мірі впливають на спосіб, яким людина проводить внутрішню обробку інформації і, відповідно, на навчальні стратегії, яким вона надає перевагу [6].

4. Експертна оцінка вчителів.

З метою вивчення реальної ситуації навчання учнів була проведена експертна оцінка вчителів.

Класні керівники оцінювали наявність тих чи інших критеріїв обдарованості учнів за дванадцятибальною системою. Критерії взяті з методики Хаана і Кафа на виявлення обдарованих дітей (інтелектуальних здібностей)[14].

За результатами експертної оцінки виводився середній бал академічної обдарованості кожного учня.

Вчителі-предметники вибирали учнів, які зацікавлені у вивченні тих чи інших предметів та проявляли видимі успіхи.

ІІ. Для моніторингу емоційно-вольової сфери учнів, що здійснюють написання наукових робіт використовувалися наступні психодіагностичні методики та методи:

1. Моторна проба Шварцландера. Дана методика допомагає визначити рівень домагань особистості [9].

2. Дослідження локусу суб’єктивного контролю. Дана методика розроблена Є.Ф. Бажіним та ін.. на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера [10].

3. Для дослідження емоційного стану учня можна використовувати опитувальник САН [12] або адаптований тест К. Маркерта «Дослідження емоційних станів» [10].

4. Авторська анкета вивчення мотивації учнів щодо написання наукової роботи (Додаток 1).

Іі. Розробки занять з дітьми

1. Мотиваційна зустріч

(Година спілкування)

Мета: формування внутрішньої мотивації до навчання, саморозвитку

Завдання:

1. Створити позитивну атмосферу в колективі

2. Зацікавити в отриманні знань

3. Підвищити віру у себе та свої можливості

Хід проведення

Звернення психолога: Що є найбільшим бажанням кожної людини? (бути щасливим). Отже, головна потреба людини – бути щасливою. Взагалі, давайте дамо визначення поняттю «потреба»:

Потреба – це необхідність у чомусь для підтримки життєдіяльності і розвитку організму, особистості і соціальної групи. Саме потреби спонукають людину діяти певним чином і в певному напрямі. Потреби є джерелом активності і спонукають людей до діяльності.

Система потреб людини може змінюватися під впливом соціальних умов або цілеспрямованого впливу.

В 40-х роках 20 ст. Абрахам Маслоу створив свою теорію про ієрархію потреб (ілюструє). Прагнення задовольнити свої потреби спонукають людей до дій.