4. Вивчення літературних джерел

Цей етап підготовки курсової роботи можна поділити на такі фази:

- систематизація зібраної літератури;

- опрацювання літературних матеріалів.

Знайдені літературні джерела доцільно зводити в картотеку. В стандартні бланки карток записуються: прізвище і ініціали автора, назва книги чи статті, назва журналу, в якому розміщена стаття, місце видання і назва видавництва, рік видання та кількість сторінок у літературному джерелі. Дані про літературне джерело, занесені в картку, повинні відповідати тим, які вимагаються при оформленні списку використаної літератури. Не завадить записати в картку короткий зміст чи дати анотацію книги, статті. Треба пам’ятати, що в одну картку заноситься лише одне літературне джерело.

Використання карток має такі дві суттєві переваги:

а) стає можливим швидко знайти потрібну книгу чи статтю і одержати необхідну про неї інформацію;

б) спрощується процедура оформлення списку літератури. Систематизація зібраної літератури полягає в її сортуванні за такими ознаками

• часом видання;

• ступенем наукової важливості (законодавчі акти, постанови владних та виконавчих органів, декрети, укази, наукові монографії, популярна література, статті і т. п.).

Систематизація літературних джерел за часовою ознакою дозволить в подальшому їх опрацюванні встановити, які ті чи інші теоретичні положення, матеріали втратили свою силу, застаріли, над якими із них зараз ведуться наукові дискусії, прослідкувати еволюцію зміни поглядів на суть певних питань.

Систематизація літературних видань за ступенем їх важливості дає студенту змогу виявити офіційні точки зору на ті чи інші економічні явища, точки зору наукової еліти, окремих авторів і т. д.

Безпосереднє вивчення літературних матеріалів слід здійснювати з дотриманням таких правил:

а) література вивчається в хронологічно оберненій послідовності;

б) безпосереднє ознайомлення з книгою розпочинається з перегляду її змісту;

в) глави, параграфи і статті, які представляють інтерес і відносяться до теми дослідження підлягають детальному опрацюванню;

г) в процесі детального опрацювання матеріалів слід робити виписки в розрізі глав і параграфів теми дослідження (на кожен параграф доцільно завести окрему папку);

д) при занотовуванні точок зору окремих авторів необхідно на аркуші паперу справа залишати вільне місце (приблизно 1/3 сторінки), де студент міг би викласти паралельно свою точку зору на проблематичні питання. Досвід доказує, що коли студент наполегливо працює над літературними джерелами, співставляє висловлювання різних авторів, то у нього обов’язково виникають власні погляди на досліджувані питання. В разі відсутності особистих точок зору студент у курсовій роботі може послатися на міркування з цих проблем, яких дотримуються інші автори, вказавши при цьому, чому він згоден з таким твердженням;

є) в разі, коли передбачається використання у роботі цитат, цифр, то треба правильно, без будь-яких помилок їх переписати, вказавши джерело і сторінку;

є) робота по оформленню глав і параграфів розпочинається після завершення опрацювання літературних джерел та обробки зібраної статистичної інформації.