Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лабораторки !.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Зміст звіту по лабораторній роботі

Звіт по лабораторній роботі повинен містити:

- Тему, мету та перелік обладнання;

- Короткі дані та теорії та технології термічної обробки сталі;

- Фрагмент діаграми Fe – Fe3C з визначенням критичних точок для сталі 45 сталі У10;

- результати впливу різних режимів на властивості сталі при термічній обробці, тобто заповнені таблиці 6 – 9, графіки залежностей впливу режимів термічної обробки на твердість сталі;

- обґрунтовані висновки по проведеним дослідженням.

Контрольні питання

1. Що називають термічною обробкою, відпалом, нормалізацією, гартуванням, відпущенням, критичною швидкістю охолоджування, поліпшенням?

2. Які структури отримують конструкційні сталями та інструментальним сталі при різних видах термічної обробки?

3. З якою метою проводиться термічна обробка сталі?

4. У яких сплавів можна підвищити міцність при термічній обробці?

5. Як і чому змінюється твердість доевтектоїдних сталей при зміні температури гартування?

6. Як і чому змінюється твердість заевтектоїдних сталей при зміні температури гартування?

7. Яка температура гартування дає максимальну твердість в доевтектоїдних і заевтектоїдних сталях?

8. Як змінюються механічні властивості сталі при підвищенні температури відпущення?

9. Чим відрізняється структура доевтектоїдних і заевтектоїдних сталей після гартування в масло від гартування в воді?

10. Чому при гартуванням в масло в порівнянні з гартуванням у воду твердість сталі знижується?

11. Які структури і механічні властивості придбаває сталь після поліпшення?

12. З якою метою застосовують відпалювання сталей, нормалізацію?

13. Яка остаточна термічна обробка звичайно проводиться для деталей машин і інструменту.

14. Який дефект виходить при перегріві сталі?

15. Які лінії на діаграмі Fe – Fe3C позначаються А1, А3, Аст?

Лабораторна робота 3

Тема: СТРУКТУРА І ВЛАСТИВОСТІ СТАЛЕЙ І ЧАВУНІВ

Мета роботи: Вивчити структури сталей і чавунів, їх властивості, області застосування.

Теоретична частина

Залізовуглецеві сплави, що містять до 0,02 % вуглецю називають технічним залізом, від 0,02 до 2,14 % - сталями, а понад 2,14 % - чавунами.

Л івіше лінії GP (Рисунок 7) знаходиться тільки ферит. При повільному охолодженні сплавів із вмістом вуглецю 0,02 %, починаючи від температур, що відповідають лінії PQ, з фериту виділяється цементит (третинний).

Рисунок 7 – Діаграма стану Fe-Fe3C

Виділення третинного цементиту різко знижує пластичність сплавів. Цементит, як і ферит, після травлення розчином азотної кислоти має світлий колір. Щоб відрізнити цементит від фериту, мікрошліф протравлюють нітратом натрію, що залишає ферит без зміни, а цементит фарбує в темний колір.

У залежності від вмісту вуглецю розрізняють сталі:

1. Доевтектоїдні ( 0,02 – 08 % С ), структура яких – світлі зерна ферриту і темні перліту. Кількість перліту зростає в міру підвищення вмісту вуглецю в сталі.

2. Евтектоїдні ( 0,8 % С ). Структура сталі – перліт, що складається з фериту і цементиту.

3. Заевтектоїдні ( 0,8 – 2,14 % С ). Структура таких сталей після повільного охолодження складається із зерен перліту і вторинного цементиту. Виділення вторинного цементиту у вигляді сітки по границях зерен перліту небажано, тому що при цьому зменшується пластичність, погіршується обробка різанням. Більш сприятливою формою цементиту є зерниста. Цементит зернистий можна одержати шляхом кування і спеціальної термічної обробки.

а) б) в)

Рисунок 8 – Різновиди сталей.

а) Доевтектоїдна сталь з 0,45 % С. Травлення 4 % - ним розчином HNO3 у спирті. x 450; б) Евтектоїдна сталь з 0,8 % С. Травлення 4 % - ним розчином HNO3 у спирті. x 900; в) Заевтектоїдна сталь з 1,2 % С. Травлення 4 % - ним розчином HNO3 у спирті. x 450

Як і структура, властивості сталі залежать від вмісту вуглецю. Зі збільшенням його вмісту в сталі зростає кількість цементиту і зменшується кількість фериту.

Ферит дуже пластичний, має невелику твердість ( HB 80 – 90 кгс/мм (800 – 900 Н/мм )). Цементит твердий і крихкий ( HB 800 – 850 кгс/мм (8000 – 3500 Н/мм )) Чим більше вуглецю в сталі, тим вища твердість і тим нижча пластичність.

По мікроструктурі відпаленої доевтектоїдної сталі можна з достатньою для практичних цілей точністю визначити вміст у ній вуглецю. Виходячи з того, що ферит практично не розчиняє вуглець, а наявності в структурі 100% перліту відповідає 0,8% С в сталі, можна знайти вміст вуглецю в будь-який доевтектоїдній сталі, визначивши за допомогою мікроскопа кількісне співвідношення між структурними складовими і розв’язавши пропорцію:

0,8% С - 100% перліту

х% С - S% перліту

звідси х% C = 0,8× S/100.

де S, % - площа, зайнята перлітом, визначена за допомогою мікроскопа.

З огляду на вплив вуглецю на властивості сталі, а також вимоги, пропоновані до тих чи інших груп деталей, конструкцій, споруджень, вуглеводні сталі по призначенню поділяють на наступні:

1) будівельні, які містять до 0,3% вуглецю;

2) конструкційні, які містять до 0,7% вуглецю. Сталі із вмістом вуглецю до 0,3% застосовують для виготовлення цементуючих деталей (вали, шестерні), а у вигляді листового матеріалу - для штампованих і зварених виробів (баки, кузови, крила автомобілів та ін.). Зі сталей, що містять 0,3-0,7% С, у машинобудуванні виготовляють більшість деталей машин (осі, вали, шестерні, втулки, пружини, шпинделі, ресори ).

3) інструментальні, які містять від 0,7 до 1,3% С, застосовують для виготовлення ріжучого і штампувального інструменту (зубила, ножівки, різці, свердли, матриці, пуансони та ін.).

Залізовуглецеві сплави, що містять більше 2,14% вуглецю, називаються чавунами. В залежності від швидкості охолодження, хімічного складу і наступної обробки одержують чавуни білі і сірі. У білих чавунах весь вуглець знаходиться в зв'язаному стані (у вигляді цементиту). Злам таких чавунів світлий. Утворюються білі чавуни в результаті прискореного охолодження залізовуглецевих сплавів, що містять більше 2,14% вуглецю. Структура доевтектичних чавунів складається із зерен перліту, вторинного цементиту і ледебуриту, евтектичних - з ледебуриту, а заевтектичних - з ледебуриту і пластин первинного цементиту.

У машинобудуванні одержують виливку із чавуна з вибіленою поверхнею. Їхня серцевина складається із сірого чавуна, а поверхня - з білого (прокатні валки, вагонні колеса, лемехи плугів та ін.). Однак, через високу твердість і крихкість застосування білих чавунів у машинобудуванні обмежено.

а) б)

Рисунок 9.1 – Різновидність чавунів.

а) Білий чавун. Травлення 4 % - ним розчином HNO3 у спирті. х 300;

б) Сірий чавун. Травлення 4 % - ним розчином HNO3 у спирті. x 450

Рисунок 9.2 – Різновидність чавунів.

Ковкий чавун. Травлення 4 % - ним розчином HNO3 у спирті. x 200

Сірі чавуни отримують при більш повільному охолодженні, чим білі, а їх властивості залежать від форми, розмірів, кількості, характеру розподілу графітних включень, а також від структури металевої основи.

Варто засвоїти, що сірі чавуни класифікують:

1) за металевою основою – на феритні, перлітні і ферито-перлітні;

2) за формою графітних включень – на сірий чавун із пластинчастим графітом, ковкий чавун із пластівчастим графітом, високоміцний чавун з кулястим графітом.

Сірий чавун – один з найважливіших ливарних машинобудівних матеріалів, тому що він характеризується високими ливарними і задовільними механічними властивостями, гарною оброблюваністю, високою зносостійкістю, нечутливістю до надрізів, дешевий у виробництві.

Основна маса графіту в сірих чавунах утвориться в період кристалізації з рідкої фази. Графіт, що утвориться при евтектичному й евтектоїдному перетворенні, як і вторинний графіт, нашаровується на наявних включеннях графіту.

Форма, розмір і взаємне розташування графітних включень залежать від швидкості охолодження і складу рідкого сплаву. При повільному охолодженні графіт має форму розгалужених розеток з пелюстками у вигляді пластин. У площині шліфа частіше спостерігаються ізольовані пластинки графіту.

Крім швидкості охолодження, істотний вплив на структуру і властивості сірого чавуна роблять постійні домішки: кремній, марганець, сірка, фосфор. Кремній – активний графітизатор, тому в сірих чавунах його міститься 1,5-3,5 %. Марганець перешкоджає графітизації. Сірка є шкідливою домішкою: сприяє відбілюванню і погіршує текучість чавуна. Фосфор у чавунах – корисна домішка. Він збільшує текучість, що особливо важливо при виробництві тонкого і фасонного лиття.

Основна характеристика виливків із сірого ливарного чавуна – межа міцності при розтяганні δв. Марки сірого чавуна розшифровуються в такий спосіб: CЧ 30-сірий чавун з межею міцності при розтяганні 30 кгс/мм ( 300 МПа ).

Ковкий чавун одержують відпалом доевтектичного білого чавуна. При відпалі цементит білого чавуна розпадається і вуглець виділяється у вільній формі у вигляді пластинчастих, гніздоподібних включень графіту (вуглець відпалу). Одержання тієї чи іншої структури ковкого чавуна обумовлено режимом відпалу.

Розрізняють феритні і перлітні ковкі чавуни.

Феритні ковкі чавуни мають високі пластичні властивості (відносне подовження б = 12-15%) і застосовуються для виготовлення деталей, що піддаються високим динамічним навантаженням ( гаки, скоби і т.д.).

Перлітні ковкі чавуни мають меншу пластичність, але більшу міцність, твердість й антифрикційні властивості, що дозволяє застосовувати їх для виготовлення втулок, муфт, роликів і т.д.

У маркуванні ковких чавунів (КЧ35-10) вказують межу міцності при розтягуванні ( > 35 кгс /мм (350 МПа)) і відносне подовження (10 %).

Високоякісний чавун з кулястим графітом одержують введенням перед розливанням у рідкий чавун магнію, церію й інших модифікаторів. Під впливом модифікаторів графіт приймає кулясту форму, що менше послаблює металеву основу в порівнянні з графітом у вигляді пластин, які впливають на металеву матрицю як гострі надрізи.

Високоміцний чавун за металевими властивостями не поступається сталі в литому чи відпаленому стані, має гарні ливарні властивості, піддається механічній обробці, зварюванню, має високу зносостійкість. Це дозволяє застосовувати його як замінник литої сталі, антифрикційних сплавів, для виготовлення прокатних валків, шестірень та інших деталей відповідного призначення. У маркуванні високоміцних чавунів вказують межу міцності при розтягуванні і відносному подовженні.

Наприклад:

ВЧ60-2 - високоміцний чавун з межею міцності при розтягуванні 60 кгс/мм (600 Мпа) і відносним подовженням 2%.

Для прискорення відпалу чавуна застосовують різні технологічні прийоми: модифікування, попереднє гартування та ін.