Хронічна туберкульозна інтоксикація

Виникає частіше у дітей шкільного віку, розвивається через 6 – 12 міс після віражу туберкулінової проби. Проявляється симптомами:

- дитина відстає у фізичному розвитку, визначається схуднення,

- блідість шкіри, зниження тургору тканин,

- діти скаржаться на постійну субфебрільну температуру тіла, втомлюваність, нездужання, млявість, розлад сну, зниження апетиту, черезмірну пітливість.

- під час огляду таких дітей помітний легкий рум’янець на щоках на тлі загальної блідості, блискучі очі, ейфорійний настрій на тлі загальної слабкості,

- під час пальпації периферійних лімфовузлів визначають симптом мікрополіаденії (наявність різних за розміром – від горошини до квасолі – множинних лімфовузлів щільної консистенції, безболісних, іноді спаяних між собою і з тканинами),

- під час пальпації живота нерідко визначають збільшення печінки.

- Рентгенологічно в легенях виявляють посилення малюнка коренів, іноді – збільшення бронхових лімфовузлів, у 50% хворих визначають дрібні кальцинати в середині бронхових лімфатичних вузлів.

Первинний туберкульозний комплекс

Виникає в дошкільному та шкільному віці й складається з первинного вогнища специфічного запалення в легеневій тканині та запалення в регіонарному лімфатичному вузлі. Вогнище туберкульозного запалення в легені називають первинним афектом, що оточений зоною перифокального запалення. У поєднанні з лімфангітом і лімфаденітом первинне вогнище утворює первинний комплекс. Відкладання солей кальцію на місці первинного афекту призводить до його кальцинування. Такий первинний афект дістав назву вогнище Гона.

Виражені такі симптоми:

- загальна слабкість, нездужання, розлад сну, зниження апетиту, головний біль,

- протягом 1-2 тиж спостерігають фебрильну температуру тіла, яка змінюється на тривалу субфебрильну температуру тіла,

- під час огляду діагностують блідість шкіри, зниження маси тіла і тургору тканин,

- іноді бувають сухий кашель, задишка,

- під час перкусії легень визначають приглушення перкуторного звуку над легеневим компонентом,

- під час аускультації дихання ослаблене, розсіяні сухі , іноді вологі хрипи,

- в аналізі периферійної крові визначають лейкоцитоз, еозинофілію збільшену ШОЕ – до 20 -30 мм за год,

- на рентгенограмі на 1 –му тижні захворювання визначаються розмиті інфільтративні легеневі тіні й розширення коренів легень. На 3-й тиждень захворювання після зникнення неспецифічної пери фокальної реакції визначається легенева тінь з чіткими краями і зв’язок цього вогнища з лімфангіїтом.

Туберкульозний бронхоаденіт

Виникає в дошкільному і шкільному віці. Розрізняють слідуючі форми:

• Інфільтративну;

• Туморозну ( пухлиноподібну);

• Приховану (окультну ) без вірогідних рентгенологічних змін.

Клініка:

- висока температура тіла, явища інтоксикації, алергійні прояви,

- блідість шкіри, адинамія, зниження маси тіла і тургору тканин,

- під час пальпації визначають збільшені, безболісні, різної консистенції – від еластичних до щільних, периферійні лімфовузли,

- перкуторно в разі значного збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів можливе укорочення перкуторного звуку з обох боків або з одного боку груднини,

- притуплення перкуторного звуку в ділянці ІІІ- V – VІ грудних хребців під час перкусії над хребтом у дітей старшого віку, а дітей грудного віку в ділянці ІІІ – го грудного хребця (с – м Кораньї – де Кампа ),

- при постукуванні по ІІ – VІІ – му грудних хребціх спостерігається болючість (спіналгія ) – симптом Петрушки,

- при туморозному бронхоаденіті під час аускультації спостерігають бронхофонію – посилення шепоту при вимові слів „ тридцять три, кіс - кіс” – у маленьких дітей до VІ шийного хребця, з 3 до 8 років – до І грудного, з 8 до 12 років – до ІІІ грудного хребців ( с – м Д᾿еспіна ),

- ослаблення дихання на боці ураження,

- „ виделковий с - м” – зміщення трахеї вбік,

- с – м Франко – капілярна сітка в ділянці VІІ шийного хребця,

- якщо лімфатичні вузли значно збільшені, за наявності синдрому здавлення діагностують дзвінкий бітональний кашель, експіраторну задишку, іноді – кашлюкоподібний кашель,

- на рентгенограмі легень спостерігають збільшення тіні коренів легень як у довжину, так і в ширину, тінь стає опуклою і виглядає розмитою. Збільшується тінь середостіння,

- у периферійній крові частіше спостерігають моноцитоз, лімфопенію, еозинофілію.

Вогнищевий туберкульоз легенів.

Клініка нагадує клініку вогнищевої пневмонії, але з затяжним перебігом та не піддається лікуванню антибіотиками.

Туберкульозний менінгіт

Ця форма належить до генералізованого туберкульозу і уражає дітей 1 – го року життя, дошкільного і шкільного віку.

Спостерігаються симптоми:

- загальне нездужання, дратливість, неадекватність, млявість, висока температура тіла,

- старші діти скаржаться на головний біль, не роблять рухів головою, маленькі діти капризують,

- пізніше приєднується блювання, що наростає,

- іноді діти скаржаться на біль у животі, який буває дуже інтенсивним,

- поступово дитина непритомніє, з’являються локальні неврологічні прояви, частіше напади конвульсій,

- у кінцевій стадії менінгіту діти непритомні й перебувають у стані децеребральної ригідності,

- під час об’єктивного обстеження визначаються менінгеальні симптоми: Керніга, Брудзінського (верхній і нижній), ригідність м’язів спини, підвищення сухожилкових рефлексів.

- у всіх дітей, хворих на менінгіт, необхідно виявляти позитивні реакції на туберкулін,

- діагноз підтверджують проведенням діагностичної спинномозкової пункції.

Для діагностики туберкульозу проводять: бактеріоскопію, рентгенологічне дослідження, томографію, флюорографію ( фотографування на плівку зображення органів грудної клітки), туберкулінодіагностика (внутрішньошкірна туберкулінова проба Манту).

Обов᾿язкове обстеження, якщо: 1) кашель протягом 3 тижнів і більше; 2) зниження маси тіла (схуднення); 3) слабість, втомлюваність; 4) субфебрилітет (підвищення температури тіла до 37,2 – 37,5°С або лихоманка (підвищення температури до високих цифр – 38,0–39,0°С з ознобом); 5) пітливість вночі; 6) біль в грудній клітці; 7) задишка; 8) погіршення апетиту; 9) кровохаркання

Проба Манту використовується для для раннього виявлення туберкульозу, для відбору контингенту дітей, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу. Стандартне розведення містить 2 ТО в 0,1 мл розчину, тобто 1 дозу ППДЛ (очищений білковий деріват Лінникової), сухий туберкулін.

Перед внутрішньошкірним введенням туберкуліну шкіру на передній поверхні в середній третині передпліччя обробляють 70% етиловим спиртом, просушують стерильною ватою. Вводять 0,1 мл туберкуліну. Результати проби оцінюються через 48 -72 години. Прозорою пластмасовою лінійкою вимірюють поперечний діаметр папули, розмір гіперемії до уваги не береться. Реакція вважається негативною, якщо немає інфільтрату або він становить 0 – 1 мм в діаметрі. Сумнівна – інфільтрат 2 - 4 мм або гіперемія будь – якого розміру без папули. Позитивна –інфільтрат понад 5 мм у діаметрі. Гіперергічна – інфільтрат більше 17 мм. Пробу Манту роблять дітям при досягненні ними 1 року і далі щороку ( краще восени) незалежно від результату попереднього дослідження.

Протипоказаннями для проведення реакції Манту є захворювання шкіри, гострі і хронічні захворювання. алергічний стан, бронхіальна астма, епілепсія,ревматизм в активній фазі.