- •Не 1.3. Норми інформаційного права та інформаційні правовідносини
- •3. Суб’єкти та об’єкти інформаційних правовідносин.
- •Законодавство
- •Література
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •1. В залежності від їх змісту інформаційно-правові норми можуть бути:
- •Зу “Про інформацію”(в ред. Від 13.01.2011 р.)
- •Зу “Про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів” Ст.1 Поняття і терміни
- •Зу “Про інформацію”(в ред. Від 13.01.2011 р.)
- •2. Поняття та види інформаційних правовідносин.
- •Види інформаційних правовідносин.
- •1. За функціональною спрямованістю, розрізняють регулятивні та охоронні інформаційні правовідносини.
- •3. Суб’єкти та об’єкти інформаційних правовідносин.
- •Об’єкти інформаційних правовідносин.
- •4. Система інформаційного права та його місце в системі права.
- •5. Джерела інформаційного права.
- •Загальна частина
- •Особлива частина
5. Джерела інформаційного права.
Аналіз чинного законодавства України щодо регулювання суспільних інформаційних правовідносин дозволяє виділити два рівні нормативних актів:
1. Загально-правові − їх дія розповсюджується на всі суб’єкти інформаційних відносин відповідно до поділу права України на провідні галузі: конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, кримінальне (Конституція України, Цивільний, Цивільний процесуальний кодекси України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України).
2. Спеціально-правові − дія їх розповсюджується тільки на суб’єкти, що беруть безпосередню участь у конкретній соціальній діяльності (наприклад, закони України “Про власність”, “Про авторське право і суміжні права” тощо).
Спеціально-правові у свою чергу можна розділити на дві категорії, які мають відповідні системоутворюючі законодавчі акти (в теорії права вони утворюють синтетичні міжгалузеві комплексні інститути права):
а) системоутворюючі загальні норми публічно-правового регулювання інформаційних відносин (інформаційне право) в Україні − Закон України “Про інформацію”;
б) системоутворюючі окремих інституцій інформаційного права − закони “Про наукову і науково-технічну діяльність”; “Про державну таємницю”; “Про рекламу”; “Про державну статистику”; “Про національний архівний фонд і архівні установи”; “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”; “Про інформаційні агентства” тощо.
У системі загальноправових норм умовно виділяють також комплекс публічно-правових норм, що регулюють інформаційні відносини у сфері інформатизації, включаючи технічні засоби комунікації. До них відносять такі системоутворюючі закони: “Про телекомунікації”; “Про телебачення і радіомовлення”; “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”; “Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України”; “Про Національну програму інформатизації“.
Структура інформаційного законодавства України може бути представлена такою сукупністю інформаційних правових норм і актів інформаційного законодавства:
- інформаційно-правові норми міжнародних актів;
- інформаційно-правові норми Конституції України;
- нормативні правові акти галузі інформаційного законодавства;
- інформаційно-правові норми у складі інших галузей законодавства.
“Вертикальна” структура інформаційного законодавства (як і всього законодавства України) будується за принципом верховенства закону: норми вищестоящого за ієрархією акта мають більш високу юридичну силу і, як правило, є визначальними для відповідних норм всіх нижчестоящих актів.
“Горизонталь” структури інформаційного законодавства вибудовується виходячи з того, що воно включає у свій склад не тільки норми, що входять у блок спеціальних нормативних актів по інститутах інформаційного права, але і норми інших галузей законодавства.
Загальна частина
законодавство про реалізацію права на пошук, отримання, передачу і використання інформації;
законодавство про цивільний обіг інформації;
законодавство про документовану інформацію (про інформаційні ресурси, інформаційні продукти, інформаційні послуги);
законодавство про створення і використання інформаційних систем, їх мереж, інших інформаційних технологій і засобів їх забезпечення;
законодавство про інформаційну безпеку.
