4. Принцип зменшення ризику.
У випадку з використанням капіталу зменшення ризику означає контроль за розміром поточних зобов’язань, а також створення резервів на випадок виникнення збитків. Прикладом дотримання цього принципу є утворення нерозподіленого прибутку у складі власного капіталу підприємств. Зазвичай він використовується для покриття збитків і збільшується за рахунок чистого прибутку підприємств.
5. Принцип дотримання прав та інтересів власників капіталу.
Власники капіталу мають право на доходи, що генеруються внаслідок його використання. Доходи розподіляються, як правило, пропорційно вкладеному капіталу. До того ж, кожен з власників має право на управління підприємством (за винятком власників привілейованих акцій), а також може вийти зі складу власників, отримавши частку вкладених ресурсів.
Дотримання названих принципів дозволяє значно підвищити ефективність діяльності вітчизняних підприємств і повною мірою врахувати майнові та інші інтереси власників капіталу.
5.3. Оцінка вартості елементів капіталу
Оцінка використання власного капіталу підприємства проводиться для функціонуючого власного капіталу; нерозподіленого прибутку; власного капіталу додатково залученого шляхом проведення емісії простих або привілейованих акцій.
1. Вартість використання функціонуючого власного капіталу визначається як відношення чистого прибутку, на виплати власникам та середньої величини власного капіталу підприємства.
2. Вартість використання нерозподіленого прибутку визначається як частка виплат власникам, що припадає на нерозподілений прибуток. Але для спрощення розрахунків вважається, що власники вкладають кошти у розвиток підприємства, тому Вартість використання нерозподіленого прибутку також визначається як планова вартість функціонуючого капіталу,
3. Вартість капіталу від емісії акцій визначається залежно від виду акцій що випускаються. Якщо випускаються привілейовані акції, необхідно враховувати що розмір дивідендів є постійним, а у разі випуску простих акцій величина дивідендів може змінюватися. .
,
де: Д ПРИВ – дивіденди по привілейованих акціях, тис. грн.; К ПРИВ – обсяг емісії привілейованих акцій, тис. грн.; В Е – витрати на емісію віднесені до її обсягу, К А – кількість простих акцій, шт.; Д ПР – дивіденди за простими акціями, тис. грн.; Т Д – темп зростання дивідендів; К ПР – обсяг емісії простих акцій, тис. грн.
Визначення вартості позикового капіталу
Вартість використання позикових коштів визначається на рівні ставки по кредитах з урахуванням того, що позикові кошти не обкладаються податком на прибуток
де: В ПК – вартість використання позикового капіталу, частка одиниці; С К – річна кредитна ставка, частка одиниці; C ПП – ставка податку на прибуток. В ЗК – відносна величина витрат на залучення кредиту, частка одиниці.
Іншою формою кредитування підприємств є випуск облігацій Власники облігацій не є власниками підприємства і не претендують на управління ним
де В ПК обл. – вартість капіталу, що залучається через емісію облігацій, частка одиниці; С ОБЛ – ставка виплат по облігаціях, частка одиниці; C ПП – ставка податку на прибуток; В ЗК – відносна величина витрат на залучення кредиту, частка одиниці.
Крім банківських кредитів, підприємство використовує капітал, що не належить йому. (залучений капітал), який значною мірою складається з кредиторської заборгованості Кредиторська заборгованість перед постачальниками вважається товарним кредитом.. Постачальники ресурсів розглядають заборгованість підприємства як дебіторську і можуть пропонувати знижки за своєчасне її повернення. Відмовляючись від такого повернення, підприємство втрачає можливість отримання знижки, доцільно говорити про вартість використання товарного кредиту.
де ЗН – розмір цінової знижки на продукцію у разі повернення заборгованості протягом обумовленого терміну, частка одиниці;
C ПП – ставка податку на прибуток; Т – термін відстрочки повернення заборгованості, дні.
Визначення середньої зваженої вартості капіталу
Середня зважена ціна капіталу (WACC – Weigted Average Cost of Capital) – це показник, що відображає середню вартість залучення капіталу підприємства з урахуванням його структури.
Враховуючи, що у більшості випадків капітал підприємства ділять на власний та позиковий, формулу для розрахунку показника середньої зваженої вартості капіталу (WACC) зазвичай наводять у вигляді:
,
де W1,W2 – відповідно вартість залучення позикового й власного капіталу підприємства, частка одиниці;
d1, d2 – частка позикового й власного капіталу в сукупному капіталі підприємства, частка одиниці;
Т – ставка податку на прибуток, частка одиниці