15. Зміст статистичного зведення

Статистичне зведення являє собою сукупність прийомів, які дозволяють одержати узагальнюючі статистичні показники як зведені ознаки масових явищ, що характеризують стан, взаємозв'язки і закономірності розвитку явищ в цілому.

Основним завданням зведення є виявлення рис та закономірностей масових явищ чи процесів

Складові статистичного зведення такі:

1) розробка програми систематизації та групування даних;

2) обґрунтування системи показників для характеристики груп і сукупності

в цілому;

3) проектування макетів таблиць, в яких подаються результати зведення;

4) визначення технологічних схем обробки інформації, програмного

забезпечення;

5) підготовка даних до обробки на комп’ютері, формування автоматизованих

банків даних;

6) безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок показників.

Вся робота пов’язана із статистичним зведенням поділяється на етапи:

1.Визначення завдання статистичного зведення

2.Вибір групувальної ознаки, кількості груп та інтервалу, формування груп та підгруп

3.Перевірка повноти і якості матеріалів спостереження, підбиття підсумків, обчислення необхідних показників для характеристики всієї сукупності та їх окремих частин

16.Групування, їх види, характеристика групувальних ознак

Групування взагалі, як основний елемент статистичного зведення, є розподіл сукупності масових явищ і процесів суспільного життя на типи і групи за найбільш характерними пками. 

Метою статистичного групування є поділ сукупностей на однорідні типові групи за існуючими для них кількісними ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії.

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї теж закономірності факторів) називають типологічними. (групування населення за віковим складом, групування підприємств за формою власності тощо).

Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою. З допомогою таких групувань аналізують структуру сукупності і структурні зрушення в розвитку соціально-економічних явищ і процесів. (групування населення за статтю, віком, а на виробництві — групування робітників за виробничим стажем, рівнем кваліфікації тощо)

Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками вивчаємого явища, називаються аналітичними. (групування, в яких вивчаються взаємозв'язки між собівартістю та її факторами, продуктивністю праці та її факторами )

За кількістю групувальних ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. 

17. Вибір інтервалів при групуванні, їх характеристика

Інтервали, тобто проміжок між крайніми значеннями ознаки в групі одиниць, бувають рівні, нерівні, відкриті та закриті. Вибір виду інтервалу залежить від характеру розподілу одиниць досліджувальної сукупності.

На практиці викор. 3 принципи групування:

1) рівність інтервалів

2) кратність інтервалів

3) рівність частот

Інтервали бувають:

- Рівні - закриті

2 – 4 2 – 4

4 – 6 4 – 6

6 – 8 6 – 8

8 – 10 8 – 10

- нерівні - відкриті

2 – 4 2 – 4

4 – 8 4 – 6

8 – 12 6 – 8

12 – 16 8 і більше

Рівність інтервалів використ. тоді, коли значення ознаки Х змінюється рівномірно викор. формула:

h = 

m = 1+3,322 lg N

h – ширина інтервалу

хmax – максимальна ознака

хmin – мінімальна ознака

m – к-сть груп

N – к- сть одиниць сукупності.

Нерівні інтервали використовуються у разі, коли діапазон значень ознаки надто широкий і розподіл сукупності за цією ознакою нерівномірний. Наприклад, розподіл селищ міського типу за кількістю жителів (тис. чол.): до 3; 3-4,9; 5-9,9; 20-49,9.