Допоміжне приладдя

Для забезпечення роботи в лабораторії використовують металеве устаткування.

28 28а 28б 29 30 31 32 33

Штатив (28) - сталевий стрижень, укріплений на важкій сталевій підставці у формі чотирикутника. Штативи служать для закріплення на них приладів. Штативи мають набір утримувачів (лапок), кілець і муфт різної величини. Лапки (28а) служать для закріплення бюреток, колб, холодильників і т.д. Кільця - служать для закріплення на потрібній висоті колб, стаканів і т.д. Муфта (28б) служить для закріплення лапок і кілець. Застосовуються гвинтові затискачі Гофмана (29) та пружинні затискачі Мора (30). Затискачі Гофмана застосовують, коли необхідно значна герметичність і немає потреби часто їх відкривати. При частому використовуванні застосовують затискачі Мора, але вони не дають можливості досягти рівномірного затискання. Пінцети (31) служать для взяття невеликих предметів. Наприклад, при роботі з металевим натрієм, при роботі з різновагами, щоб не торкатися їх руками. Тримачі для пробірок металеві і дерев'яні - ними користуються для нагрівання пробірок (32). До іншого устаткування відносяться: треноги як підставки, рогачики для тиглів, тигельні щипці (33) для захоплення кришок тиглів і т.д.

ПРОБКИ

Коркові пробки виготовляють з кори пробкового дуба. Коркові пробки використовуються, коли речовини, що зберігаються в ємності, хімічно не взаємодіють з пробкою. В протилежному випадку розчин може забруднитися продуктами розпаду пробки або розчинними забарвленими речовинами, які екстрагуються розчинниками з пробки. Нагрівати коркові пробки вище 150-175°С не можна, оскільки вони пересихають і може протікати частковий піроліз, і герметичність з'єднання порушується.

Щільно закритий посуд зберігає рідину від забруднення і випаровування. Перш ніж налити в ємність рідину або наповнити речовиною, потрібно підібрати пробку, яка повинна бути завжди трохи більше діаметра горла ємності і входити в нього насилу. Таку пробку обжимають спеціальним пристосуванням (жомом), внаслідок чого пробка дещо зменшується в діаметрі, набуває еластичності і більш щільно закриває ємність.

Стандарти (діаметри верхньої і нижньої основ, мм): 9x7, 10x8, 20x18, 22x20.

Гумові пробки дорожче коркових. Вони дають більш повну герметизацію, але їх застосовують для речовин, що не діють на гуму. В деяких речовинах гума набухає, інші екстрагують з неї домішки - смоли, сірку.

Оскільки пробка забруднюється вмістом ємності, необхідно, щоб кожна ємність мала свою пробку. При митті посуду миється і пробка.

Стандарти: 8x11x16; 12x15x20;. 45х51х52 мм.

Поліетиленові пробки зручні для закриття посуду. При збиранні приладів не застосовуються.

Скляні пробки складають частину судини або приладу, їх застосовують, коли потрібна повна герметичність або коли речовина може діяти на коркову або гумову пробки. Скляні пробки повинні бути добре пришліфованими до шийки. Щоб не плутати пробки, на них і судині проставляють однакові номери. Коли судина нічим не заповнена, між пробкою і шийкою потрібно обов'язково прокладати шматочок чистого паперу, щоб пробку не «заїло».

Свердлення пробок

Часто при монтажі приладів необхідно просвердлювати пробки, щоб пропустити через них скляну трубку, термометр. Для свердлення застосовуються ручні і механічні свердла Свердло - металева трубка, один кінець якої забезпечений ручкою, а інший заточений.

Свердлити пробку потрібно з нижньої вузької частини. Ця частина знаходитиметься всередині судини, а зовні вона повинна бути рівною. Якщо свердлити з широкої частини, то краї отвору на вузькій частині, з якої вийде свердло, виходять рваними; пробка в цьому місці кришиться, шматочки можуть потрапити в судину і забруднити вміст. Один отвір просвердлюють в середині пробки. При свердленні пробку беруть в ліву руку, свердло - в праву. Легко натискуючи на свердло і весь час повертаючи його в пробці, стежать, щоб свердло було перпендикулярне поверхні, яку свердлять.

Діаметр вирізаного отвору повинен бути менше діаметра трубки, що вставляється. Після того, як пробка просвердлена, свердло виймають, і пробку, що знаходиться всередині нього, вибивають або свердлом меншого діаметра, або спеціальним стрижнем. Свердлити гумову пробку без мастила важко. Як мастильні речовини використовують гліцерин, вазелінове масло. Не можна залишати пробку в свердлі. Просвердлену пробку обмивають водою, якщо мастилом служить концентрований розчин лугу (шкідливий для рук), або просто обтирають, якщо мастилом було масло. Більш зручно свердлити гумові пробки за допомогою машинки для свердлення.

Збирання приладу

Вставляючи в пробку тонкостінну скляну трубку, легко зламати її і порізати руки. Щоб уникнути цього, слід змочити трубку водою (або злегка змазати гліцерином або вазеліновим маслом) і захоплювати її пальцями в безпосередній близькості до поверхні пробки.

Вимоги:

• необхідно економити пробки;

• використовувати старі вирізані пробки;

• раніше треба підібрати пробку до судини, а вже потім поміщати в нього речовину. Пробки від різних судин не можна плутати, особливо це відноситься до скляних;

• якщо судина з притертою пробкою порожня, треба покласти шматок паперу між шийкою і пробкою;

• якщо корковою пробкою треба закрити судину з кислотою або лугом, то спочатку пробку треба обробити;

• зберігати рідини (особливо луги) в судинах з притертими пробками не можна, оскільки в цьому випадку пробку «заїсть»;

• свердла завжди повинні бути гострими. Свердлення потрібно починати з меншої частини пробки;

• коли в просвердлену пробку вставляють скляну трубку або термометр, їх треба тримати якомога ближче до того кінця, який знаходиться в пробці.