Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Токсикологічна хімія (методичка).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
534 Кб
Скачать
☆

Спеціальна частина група речовин, що ізолюються дистиляцією з водяною парою Питання

  1. Загальна характеристика речовин, які ізолюються дистиляцією. Тео­ретичні обґрунтування методів ізолювання "летких отрут".

  2. Дистиляція з водяною парою, проста і азеотропна перегонка, інші види дистиляції.

  3. Підготовка біологічного матеріалу до дистиляції з водяною парою. Вибір методів та умов дистиляції в залежності від об'єкту та фізико-хімічних властивостей досліджуваних отрут.

  4. Методи очищення і концентрування "летких отрут" у дистилятах.

  5. Хімічні методи дослідження "легких отрут" у дистилятах., їх чутли­вість та специфічність.

  6. Застосування ГРХ (газорідинної хроматографії) для аналізу "летких отрут". Типи детекторів, які використовують в аналізі "летких отрут" мето­дом ГРХ.

  7. Параметри якісного та кількісного газо-хроматографічного до­слідження “летких”отрут.

  8. Аналіз дистилятів на основі комбінування хімічного та газо хромато­графічного методів. Вплив продуктів метаболізму "летких отрут" і ендоген­них сполук на результати аналізу.

  9. Принципова схема дослідження біологічних об'єктів на "леткі отру­ти" при загальному та цілеспрямованому аналізі за допомогою комбінації методів.

  10. Застосування ГРХ для аналізу спиртів. Значення відносного коефі­цієнту етанолу в сечі і в крові для діашостики алкогольної коми.

  11. Перегонка отруйних речовин водяною парою з підкисленого біологі­чного матеріалу. Додаткова перегонка отрут з біологічного матеріалу після підлужнення.

  12. Фракційна перегонка дистилятів.

  13. Синильна кислота та її похідні. Основні хімічні та фізико-хімічні властивості. Використання. Токсична дія. Шляхи проникнення в організм, розподіл і метаболізм.

  14. Зберігання синильної кислоти та її похідних в трупному матеріалі. Ізолювання синильної кислоти з внутрішніх органів трупа та біологічних рі­дин (кров, лімфа). Методи її кількісного визначення.

  15. Основні реакції виявлення синильної кислоти в біологічному матері­алі. Використання антидотів.

88. Алкілгалогеніди. Фізичні та хімічні властивості органічних розчин шків на прикладі хлороформу, чотирьох хлористого вуглецю та 1,2 дихло­ретану. Особливості поведінки в організмі

  1. Сучасні методи хіміко-токсикологічного аналізу алкілгалогенідів.

  2. Хлороформ. Фізико-хімічні властивості. Ізолювання з біологічного матеріалу. Дія на організм. Метаболізм. Кількісне визначення.

  3. Якісне виявлення хлороформу після ізолювання з біологічного мате­ріалу.

  4. Чотирихлористий вуглець. Фізичні та хімічні властивості. Токсико­логічне значення та метаболізм. Кількісне визначення.

  5. Ізолювання чотирихлористого вуглецю з біологічного матеріалу. Йо­го якісне визначення.

  6. Хлоралгідрат. Фізико-хімічні властивості. Застосування. Дія на орга­нізм. Метаболізм. Ізолювання з біологічного матеріалу. Кількісне визначен­ня.

  7. Якісне виявлення хлоралгідрату після ізолювання з біологічного ма­теріалу.

  8. Дихлоретан. Його відомі ізомери. Хімічні та фізичні властивості ди­хлоретану. Токсикологічне значення. Метаболізм. Кількісне визначення.

  9. Ізолювання дихлоретану з біологічного матеріалу. Його якісне вияв­лення..

  10. Реакції визначення, які дають змогу відрізнити алкілгалогеніди від інших.

  11. Тетраетил свинець (ТЕС). Його властивості, застосування, дія на ор­ганізм. Виділення тетраетилсвинцю з біологічного матеріалу.

  12. Виявлення іонів свинцю після ізолювання ТЕС з біологічного мате­ріалу та виявлення ТЕС у нафтопродуктах..

  13. Формальдегід. Фізико-хімічні властивості. Застосування, дія на ор­ганізм, токсикологічне значення, метаболізм. Кількісне визначення формаль­дегіду.

  14. Якісне виявлення формальдегіду після його виділення з біологічно­го матеріалу.

  15. Виявлення формальдегіду та ацетону в тканинах, крові та сечі мето­дом мікродифузп.

  16. Ацетон. Його властивості, застосування, дія на організм, метаболізм та ізолювання з біологічного матеріалу. Кількісне визначення ацетону

  17. Якісне виявлення ацетону після ізолювання його з біологічного ма­теріалу.

  18. Метиловий спирт. Ізолювання його з біологічного матеріалу. Якісне виявлення.

  19. Властивості метилового спирту. Його токсикологічне значення та метаболізм. Кількісне визначення.

  20. Властивості і використання етилового спирту. Токсичність, дія на організм. Розподіл в організмі та метаболізм.

  21. Ізолювання етилового спирту з біологічного матеріалу. Якісне ви­явлення. Оцінка результатів аналізу..

  22. Використання методу мікродифузїі для виявлення метилового та етилового спиртів.

  23. Виявлення етилового спирту в напоях і розчинах методом газорі­динної хроматографії.

  24. Кількісне визначення етилового спирту в крові та сечі методом га­зорідинної хроматографії.

  25. Що таке сивушні масла, їх склад і способи виявлення.

  26. Ізоаміловий спирт. Особливості ізолювання. Виявлення та кількісне визначення. Токсикологічне значення..

  27. Особливості хіміко-токсикологічного аналізу біологічних об'єктів на етиленгліколь.

  28. Фенол. Хіміко-токсикологічне значення. Виділення з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення..

  29. Крезоли. Застосування, дія на організм, метаболізм. Виявлення кре­золів.

  30. Оцтова кислота. Особливості ізолювання з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення. Токсикологічне значення.

  31. Застосування методу газової рідинної хроматографії при аналізі «летких» отрут в біологічному матеріали