- •Реферат
- •Світове сільське господарство та зовнішньо-економічна діяльність
- •Стан і перспективи розвитку співробітництва України з Китаєм у сфері сільського господарства
- •1. Загальна характеристика сільського господарства Китаю
- •2. Сучасні аграрні відносини між Україною та Китаєм
- •3. Товаорообіг сільськогосподарської продукції між Україною та Китаєм
- •3.1 Товарна структура імпорту України з Китаєм
- •3.2. Експортний потенціал України на аграрному ринку Китаю
- •Товарна структура імпорту з китаю до України за січень-серпень 2014 року
- •2014 – 12 Міс. Товарообіг між Україною та Китаєм
- •4. Пріорітетні напрямки співробітництва з Китаєм у сфері аграрної політики та сільському господарстві
- •Список використаних джерел
3.2. Експортний потенціал України на аграрному ринку Китаю
У першому півріччі 2014 року відбулося загальне збалансування зовнішньої торгівлі України. Вперше після 2004-го її сальдо стало знову позитивним. Позитивна динаміка намітилася практично з усіма основними країнами-торговельними партнерами України.
Поки що зарано говорити, де більше позитиву в структурних змінах зовнішньої торгівлі України − у частковій переорієнтації експорту з Росії на ЄС, в скороченні імпорту чи в збалансуванні зовнішньої торгівлі в цілому. Підсумки року покажуть, як це позначиться на платіжному балансі, бюджеті країни і доходах населення.
За січень-серпень 2014 року експорт товарів склав $37,68 млрд, імпорт − $36,51 млрд. Порівняно з аналогічним періодом 2013-го експорт скоротився на 6,8%, імпорт − на 23,5%.
Україна в січні-серпні нинішнього року скоротила експорт товарів до Російської федерації на 25,5%, імпорт з Росії − на 27,8%, повідомляє Державна служба статистики України.
При цьому тільки 65% зовнішньої торгівлі України припадає на Росію, Митний Союз та ЄС, але всі дискусії зосереджено саме на цьому напрямку. Решта 35% зовнішньої економічної діяльності припадають на інші країни, з якими зовнішня торгівля традиційно позитивна і досить ефективна. Співвідношення сальдо до українського експорту в 2004 році склало 50,3%, в 2013-му знизилося до 17,9%, а в 2014-му знову зросло − до 27,3%. Відповідно, найменш політизований напрям зовнішньої торгівлі є економічно найбільш ефективним. До того ж, ідеться не про вузький сегмент, а про добру третину зовнішньоторговельного обороту.
2014 рік є досить складним для українських виробників, які зіткнулися з серйозною проблемою − необхідністю пошуку нових ринків збуту для своєї продукції. В цьому випадку перспективним рішенням є налагодження торговельних відносин із Китаєм.
На сьогодні Китай − одна з найбільш розвинених і перспективних країн, для якої характерними є оптимістичні економічні показники й активний розвиток ринку збуту. Кількість експортних операцій із Китаєм стрімко збільшується, що позитивно позначається на розвитку української економіки. Якщо проаналізувати зовнішню торгівлю на прикладі співпраці з Китаєм, то можна виділити найбільш пріоритетні для розвитку сфери.
Експорт товарів до Китаю за перші вісім місяців 2014 року склав $1,77 млрд, це 99,0% від показників аналогічного періоду 2013 року. Імпорт китайських товарів в Україну − $3,45 млрд, що становить 68,1% у порівнянні з даними імпорту за січень-липень 2013 року. Незважаючи на удаваний спад, є й позитивна тенденція: показники імпорту знизилися на 31,9% щодо попереднього місяця, а експорт при цьому скоротився лише на 1%.
На прикладі торговельних відносин України та Китаю бачимо, що при зменшенні імпорту експорт залишається на тому ж рівні.
Таблиця 1 Товарна структура експорту України в Китай за січень-серпень 2014 року
|
$ млн |
% до відпов. періоду 2013-го |
% від загального обсягу |
Зернові культури |
135,63 |
98,2 |
7,6 |
Жири та олії рослинного і тваринного походження |
270,61 |
98,3 |
15,3 |
Руди і шлаки |
1143,13 |
98,4 |
64,5 |
Деревина та вироби з дерева |
70,32 |
135,8 |
4,0 |
Реактори ядерні, котли і машини |
48,18 |
30,4 |
2,7 |
Судна |
52,79 |
99,5 |
3,0 |
Товари борошномельно-круп'яної промисловості |
12,43 |
396,7 |
0,7 |
Інші групи товарів |
39,95 |
|
2,2 |
Усього |
1773,02 |
99,0 |
100,0 |
Україна відкрила в особі КНР новий ринок збуту продукції машинобудування, залізної руди, с/г сировини. Дані галузі української економіки є дефіцитними статтями китайського імпорту. Україна − джерело якісної та доступної продукції. КНР зацікавлена у використанні с/г потенціалу України як гарантії власної продовольчої безпеки. А Китай цікавить українського виробника як потенційний ринок збуту сільськогосподарської продукції. Для Китаю такий формат співпраці є гарною можливістю купувати якісну сільськогосподарську продукцію за конкурентними цінами.
Тут доречно згадати Філіпа Котлера з його найвідомішим законом маркетингу: «виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється». Тобто в основі будь-якого виробництва продукції лежить реалізований попит, під цей попит потрібно підлаштовувати пропозицію.
В Україні затребувані: технологічна китайська продукція, техніка, товари легкої промисловості, металопрокат. Розглянемо товарну структуру імпорту України та Китаю за січень-серпень 2014 року:
Таблиця 2
